Ведення оборонного бою

Командир взводу здійснює управління взводом в бою з командно-спостережного пункту по радіо, сигналами або через посильних.

В період вогневої підготовки атаки противника особовий склад взводу укривається на дні окопів, у підбрустверних нішах або бліндажах. По закінченні вогневої підготовки противника або з перенесенням вогню артилерії в глибину особовий склад швидко займає свої місця та приготовляється для відбиття атаки. Танки висуваються на основні вогневі позиції та відкривають вогонь.

Бій починається з підходом противника на дальність дійсного вогню вогневих засобів. По мірі наближення противника взвод відкриває вогонь із усіх засобів, інтенсивність вогню посилюється з метою нанести противнику максимальних втрат. У першу чергу знищуються танки та інші броньовані цілі, а вогнем із стрілецької зброї ведеться вогонь по піхоті з метою відсікти її від танків. При наближенні танків солдати укриваються, а після їх проходження через траншею негайно займають свої позиції і ведуть вогонь по наступаючій піхоті. При прориві оборони на сусідніх ділянках відділення займають запасні позиції для відбиття атак з флангу (тилу).

Після відбиття атаки командир взводу вживає заходи для швидкого відновлення системи вогню, зруйнованих фортифікаційних споруд і інженерних загороджень, поповнення запасу ракет і боєприпасів, підготовку до евакуації поранених і хворих. Про результати бою він доповідає командиру роти та готує взвод до відбиття повторних атак противника.

Якщо противнику удалося вклинитися в опорний пункт взводу, особовий склад намагається знищити його вогнем, багнетами і гранатами. При виникненні загрози оточення взвод займає кругову оборону, використовуючи для цього запасні і додаткові позиції. Взвод відходить тільки за наказом старшого командира.

Висновок: Розвинуті у військовому відношенні держави найсерйознішу увагу приділяють не тільки розробці сучасних видів озброєння і удосконаленню організаційної структури військ, але також і удосконаленню прийомів і способів ведення сучасного бою. Тому потрібно брати на озброєння все найкраще, нове, передове з тим, щоб не відставати від найбільш розвинутих у військовому відношенні держав світу.

2. Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.

Мета та завдання незаконних антидержавних збройних формувань

Розгортання широкомасштабної диверсійно-терористичної діяльності стало однією з форм ведення бойових дій в сучасних умовах.

Незаконні збройні формування створюються, як правило, за територіальним принципом і діють в основному розрізнено. На їх стороні можуть діяти загони добровольців (найманців) чисельністю до 250 чоловік і більше, які є найбільш боєздатними. Наприклад, у Чеченській Республіці знаходилися завербовані за гроші до 6 тис. найманців з країн ближнього та далекого зарубіжжя, крім того, до складу незаконних збройних формувань було включено понад 1000 рецидивістів, які були звільнені з установ виконання покарань під час заворушень.

Тактика дій антидержавних збройних формувань

Незаконні збройні формування, а також вороже настроєна частина населення в районі конфлікту застосовують різноманітні та нестандартні специфічні способи протидії силам правопорядку, значною мірою спираючись на населені пункти.

Безпосередньо незаконні збройні формування можуть діяти проти військ як приховуючись живими заслонами, так і використовувуючи з цією метою заручників. Широке застосування в тактиці дій знаходять влаштування засідок у складі 10-15 чол., а також тактика „ наліт-відхід ”.

У районах, підконтрольних незаконним збройним формуванням, можуть створюватися опорні пункти, вузли опору, що використовуються для підвищення можливостей з протидії військам.

Широко застосовуються диверсійні дії. На території, яка контролюється органами правопорядку, можливе проведення бойовиками терористичних актів проти представників законної влади із захоплення заручників із метою висування політичних вимог та інших дій.

Невід’ємною частиною протиправної діяльності незаконних збройних формувань є так звана „мінна війна ”. Не виключається можливість застосування в обмежених масштабах отруйних засобів несмертельної дії (поліцейських), сильнодіючих отруйних речовин, випадків руйнування об’єктів інфраструктури (промисловості, газопроводів тощо) з метою подальшої дестабілізації обстановки.

Застосовуються також дії в тилу військ, як правило, вночі, раптовими нападами, з відходом у населені пункти під прикриттям цивільних мешканців. При цьому зброя, боєприпаси та екіпіровка залишаються на завчасно підготовлених, добре замаскованих місцях складування у районах майбутніх дій, що дозволяє бойовикам без труднощів пересуватися до них під виглядом біженців, переселенців і місцевих жителів.

Сучасний стан форм і методів збройної боротьби, тактики дій збройних формувань проти регулярних військ доцільно розглянути на прикладі основних висновків щодо організації і ведення бойових дій у Чеченській Республіці та районах, що прилягають до неї.

Дата добавления: 2014-01-05