Порядок роботи командира роти щодо організації оборони

Отримавши бойове завдання на перехід до оборони, командир роти:

– з’ясовує завдання;

– визначає заходи, які потрібно проводити негайно;

– проводить розрахунок часу;

– віддає вказівки щодо підготовки підрозділів;

– оцінює обстановку;

– приймає рішення і доповідає його старшому командиру;

– проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення і віддає бойовий наказ;

– організує взаємодію і систему вогню;

– віддає вказівки по захисту від ЗМУ, ВТЗ;

– організує всебічне забезпечення бою і управління;

– віддає вказівки на проведення виховної роботи;

– виводить роту у вказаний опорний пункт і організовує його інженерне обладнання;

– складає схему опорного пункту роти;

– перевіряє готовність системи вогню і хід виконання інших робіт;

– доповідає старшому командиру про готовність до оборони.

В подальшому здійснює контроль за виконанням робіт по інженерному обладнанню опорного пункту і організує спостереження за місцевістю в районі опорного пункту і на флангах.

Під час з’ясування отриманого завдання командир роти повинен зрозуміти: мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль роти у бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

На основі з’ясування отриманого завдання, командир визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки роти до виконання отриманого завдання:

- заходи, пов'язані з підготовкою особового складу, техніки, поповненням запасів матеріальних засобів, бойовою технікою, озброєнням і особовим складом, евакуацією хворих і поранених, захистом особового складу від зброї масового ураження тощо;

- заходи щодо організації розвідки, підготовки даних для прийняття рішення, час і порядок роботи на місцевості тощо.

Вихідними даними для розрахунку часу на організацію бою є:

- час отримання завдання та готовність роти до її виконання;

- час доповіді рішення старшому командиру;

- терміни участі командира у заходах, які проводяться старшим командиром щодо організації бою на місцевості, час сходу і заходу сонця.

Після розрахунку часу він віддає вказівки заступникам, командирам підрозділів щодо орієнтування про майбутні дії, організації розвідки, час рекогносцировки й порядок роботи на місцевості та про підготовку даних, необхідних для прийняття рішення.

Оцінка обстановки включає: оцінку противника, своїх військ, району бойових дій (місцевості), стану погоди, пори року, та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. По кожному елементу обстановки робляться висновки в інтересах прийняття рішення і визначення завдань підрозділам.

У результаті зясування завдання та оцінки обстановки КР приймає рішення, у якому визначає:

- задум бою;

- бойові завдання підрозділам;

- основні питання взаємодії;

- організацію управління.

Основу рішення становить задум бою, у якому визначаються:

- напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

- способи відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону (якого противника, де, у якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядку дій підрозділів);

- бойовий порядок роти і систему опорних пунктів та вогневих позицій.

У бойовому наказі вказує:

у першому пункті - стислі висновки з оцінки противника;

у другому пункті - об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними;

у третьому пункті - бойове завдання роти та задум бою.

У четвертому пункті - після слова "наказую" ставляться бойові завдання: механізованим взводам першого ешелону, в тому числі приданим; механізованим взводам другого ешелону або резерву; бронегрупам і вогневим засідкам; підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, у тому числі приданим; іншим підрозділам посилення і елементам бойового порядку.

У п'ятому пункті - витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті - час готовностідо виконання завдання.

У сьомому пункті - місце і час розгортання командно-спостережного пункту, а також на кого з командирів взводів покладається управління ротою у випадку виходу з ладу командно-спостережного пункту роти.

У восьмому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

Ставлячи бойові завдання, командир роти у бойовому наказі вказує:

взводам першого і другого ешелону – засоби посилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу та знищення противника, який вклинився в оборону; зображення траншеї; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них; хто підтримує;

резерву – район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим;

бронегрупі - склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання, до виконання яких бути готовою;

вогневій засаді - склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання;

приданим підрозділам артилерії і мінометній (артилерійській) батареї - порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, при переході в атаку, вклиненні в оборону і підтримки контратаки другого ешелону; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції;

гранатометному підрозділу - завдання щодо підтримки взводів першого ешелону і відбиття атаки піхоти противника; основні і запасні позиції; смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню;

протитанковому підрозділу - місце в бойовому порядку і напрямки можливих дій, рубежі розгортання, порядок їх зайняття і завдання, до виконання яких бути готовим; сигнали відкриття і припинення вогню; порядок дій після виконання завдання;

приданому зенітному підрозділу - завдання, кого, коли прикрити, який мати бойовий порядок, порядок пересування та маневру, порядок дій у складі кочуючих вогневих засобів, сектори розвідки та вогню, порядок оповіщення про дії повітряного противника (сигнали), порядок взаємодії, ступені готовності, порядок ведення вогню і маневру;

підрозділу, який призначений в бойову охорону, - позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їх вогню і порядок відходу.

У шостому пункті бойового наказу крім часу готовності до виконання завдання, вказується час зайняття оборони, готовність системи вогню і інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування та інженерного обладнання району оборони (опорного пункту).

Дата добавления: 2014-01-05