Засоби посилення

Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.

Рота може вести зустрічний бій самостійно, діючи у головній (боковій) похідній заставі, або у складі головних сил батальйону.

Головна похідна застава повинна знищити розвідку на своєму маршруті руху, у зустрічному бою розгромити похідну охорону противника, скувати його головні сили та забезпечити вигідні умови для розгортання та вступу в бій головних сил бригади, полку (передового загону, авангарду).

У зустрічному бою роті, яка діє у складі головних сил батальйону, засоби посилення, як правило, не надаються. При діях у головній похідній заставі механізованій роті можуть придаватися:

- танковий взвод;

- гранатометний взвод (відділення);

- мінометна (артилерійська) батарея;

- зенітно-ракетний взвод (відділення);

- хіміки-розвідники;

- інженерно-саперний підрозділ, а іноді й інженерні засоби.

У цьому випадку інженерну розвідку веде інженерно-саперний підрозділ.

Бойовий порядок у зустрічному бою повинен забезпечити нанесення сильного початкового удару. Бойовий порядок роти будується в один ешелон.

З метою своєчасного виявлення противника заздалегідь, до початку висування головної похідної застави, висилається розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор.

Визначення бойового завдання – одне із найважливіших питань організації зустрічного бою. Динамічний характер бою, швидкі і різкі зміни обстановки, і насамперед зміна положення та характеру дій противника, затруднюють передбачення розвитку бою. У звязку з цим роті у зустрічному бою ставиться найближче завдання та указується напрямок продовження наступу. Зміст найближчого завдання у кожному конкретному випадку визначається місцем роти у похідному (бойовому) порядку батальйону.

Так, найближче завдання роти, яка діє у головній похідній заставі, полягає у знищенні підрозділів розвідки й охорони, захопленні вигідного рубежу та забезпеченні розгортання головних сил батальйону. Напрямок продовження наступу роти визначається з таким розрахунком, щоб з переходом батальйону в атаку забезпечувалися розгром противника, що знаходиться перед фронтом роти, і виконання завдання батальйоном.

Фронт, на якому головна похідна застава сковує дії противника, залежно від обстановки та умов місцевості може бути більшим, ніж у наступі. З урахуванням того, що у складі головної похідної застави противника буде до посиленого мотопіхотного взводу, то глибина найближчого завдання роти в цьому випадку буде визначатися глибиною похідного порядку головної похідної застави противника та умовами місцевості.

Найближче завдання роти, яка діє у складі головних сил батальйону, полягає у розгромі на своєму напрямку основних сил роти першого ешелону підрозділу противника, який протидіє, знищенні або захопленні його артилерії, оволодінні рубежем, який забезпечує вигідні умови для знищення резервів, що підходять, та розвитку наступу. Фронт наступу роти у цьому випадку такий же, як і у звичайних умовах.

Висновок: Бойовий досвід і досвід тактичних навчань вказує, що для досягнення успіху у зустрічному бою командир повинен уміло будувати бойовий порядок; своєчасно нарощувати зусилля при розгромі резервів противника, які висуваються з глибини; швидко відновлювати боєздатність підрозділів, які понесли втрати; майстерно проводити маневр вогнем, силами та засобами; діяти зухвало, наполегливо, енергійно.

3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.

Із зав’язкою бою головним дозором командир головної похідної застави швидко оцінює обстановку, приймає рішення на зустрічний бій, ставить завдання підрозділам, висувається до головного дозору. На основі результатів бою головного дозору, особистих спостережень та даних розвідки він на місцевості уточнює своє рішення і доводить уточнені завдання до підрозділів, дає вказівки щодо взаємодії та основних питань всебічного забезпечення бою, а також вживає заходів щодо перешкоджання обходу противником своїх флангів.

У задумі на зустрічний бій командир роти визначає:

- напрямок зосередження основних зусиль та вид маневру;

- способи розгрому противника, який висувається (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

- бойовий порядок.

Під час постановки завдань командир роти, призначеної в головну похідну заставу, в бойовому наказі вказує:

- головному дозору — склад, бойове завдання, порядок дій при зустрічі з противником і доповідь про обстановку;

- механізованим (танковим) взводам — бойове завдання, порядок дій при зустрічі з противником;

- підрозділам посилення — завдання, до виконання яких бути готовим, місце в похідному та бойовому порядках роти.

Командир роти, яка діє у складі головних сил батальйону, під час постановки завдань механізованим (танковим) взводам указує бойове завдання, рубіж та час переходу в атаку, порядок взаємодії.

Висновок: Бойовий досвід і досвід тактичних навчань вказує, що для досягнення успіху у зустрічному бою командир повинен швидко приймати рішення та доводити бойові завдання до підлеглих підрозділів; майстерно проводити маневр вогнем, силами та засобами; діяти зухвало, наполегливо, енергійно.

Дата добавления: 2014-01-05