Єдиний соціальний податок

Мито

Податок на майно, що переходить в порядку спадщини або дарування

Суб’єктами даного федерального податку є громадяни, у власність яких переходить майно по акту спадщини або дарування.

Об’єкти оподаткування: житлові будинки, дачі, приватні квартири, витвори мистецтва та антикваріат, автомобілі, ювелірні вироби, вклади на депозитах у банках, цінні папери.

Податок стягується в разі, якщо вартість майна, що переходить у спадщину, перевищує 850-кратну величину офіційно установленої мінімальної місячної оплати праці, а при даруванні – 80-кратну.

Ставки оподаткування знаходяться в залежності від ступеня споріднення. Спадкоємці класифіковані на першу чергу, другу чергу та інших. Ставка податку на спадщину варіює від 5% до 40%, на дарування – від 3 до 40%. Максимальна ставка застосовується до вартості майна, що перевищує 2550-кратний розмір мінімальної місячної оплати праці.

Мито входить до складу митних платежів, до яких, крім власне мита, відносяться податок на додану вартість, акцизи, інші збори та платежі, пов’язані з митним оформленням, зберіганням та супроводженням товарів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею. Мито справляється митними органами при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон. Вся сума зібраного на території РФ мита поступає у федеральний бюджет.

Об’єкт мита – митна вартість товарів і/або їх кількісні та вагові показники.

Платник (суб’єкт) – декларант, фізична або юридична особа, котра від власного імені оголошує в митній декларації вартість, (кількість, вагу) товарів, що підлягають переміщенню через митний кордон.

Якщо в західних країнах фіскальна й економічна роль мита мінімальна, то в Росії, навпаки, митна служба забезпечує 40% доходів федерального бюджету. В російських умовах імпортне (ввізне) мито виконує функції захисту внутрішнього ринку від конкуренції іноземних виробників; забезпечення потреб у товарах, які не виробляються взагалі або виробляються в недостатній кількості; додаткового наповнювання бюджету. Експортне мито, крім свого фіскального призначення, обмежує вивіз товарів, потреба в яких не повністю задовольняється всередині країни; регулює вивіз не переробленої сировини, відходів виробництва і металобрухту; запобігає виснаженню родовищ корисних копалин.

Єдиний соціальний податок (ЄСП) введений у податкову систему Росії з 2001 р. Базова ставка ЄСП складає 35,6% від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28% відчисляються в Пенсійний фонд, із них 14% – на виплату базових пенсій, 10% – на страхову частину, 4% – на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування – 4%; фонд обов’язкового медичного страхування – 0,2%; територіальні фонди медичного страхування – 3,4%. ЄСП сконструйований за регресивним принципом оподаткування фонду оплати праці, тобто, чим вищий рівень заробітної плати, тим нижча податкова ставка. Подібний порядок запроваджений у розрахунку, щоб роботодавцям було невигідно платити низькі зарплати.

Під сукупною дією прибуткового податку (13%) і ЄСН (35,6%) загальне податкове навантаження на доходи складає 48,6%, що близько до міжнародного рівня оподаткування. Російський уряд намагається не виходячи за ці межі, перерозподілити податкове навантаження – знизити для підприємств і збільшити для фізичних осіб. Розрахунок побудований на тому, що перенесення тягаря з юридичних осіб на фізичних має зменшити кількість компаній, які використовують тіньові схеми виплати зарплат. Для компаній зменшення ставки ЄСН вигідне, а рядовий працівник не зможе самостійно ухилитися від податку, оскільки підприємства та організації перераховують податок у бюджет при виплаті зарплати. Тим самим Росія зближається з міжнародною практикою, – адже в більшості зарубіжних країнах податки на соціальні потреби сплачують не компанії-роботодавці, а їх працівники.

Дата добавления: 2014-01-05