Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Судова система




План

1. Центральні органи управління

2. Місцеві органи управління

3. Судова система.

 

Література:

[3] ст. 151-162; [4] ст. 350-357; 431-480; [7] ст. 122-148;

[9] 113-120

 

1. Центральні органи управління

Територія України на поч.. ХІХ ст. (що входила до складу Росії), складалася з 9 губерній Російської імперії: Київської, Подільської, Волинської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Катеринославської, Таврійської, Новоросійської. Перші три з них складали генерал-губернаторства південно-західного краю. Всі губернатори призначалися особистим царем. Губернатор очолював губернську адміністрацію, до складу якої входили: казенна палата, рекрутське присутствіє, присутствіє поліції, суду та інших органів, підпорядкованих губернатору.

Губернське державне управління здійснювалося за участю станових органів – дворянських зборів на чолі з предводителями дворянства.

У підпорядкуванні губернського апарату знаходився повітовий апарат управління. Система повітового управління включала: земський суд, повітове казначейство митні установи, повітове управління державних маєтностей. Земський суд відігравав головну роль в управлінні, був одночасно адміністративно-поліцейським і судовим органом, виконував функції нагляду за станом громадського порядку та здійснював правосуддя.

Вся система повітових установ „увінчувалася” повітовим предводителем дворянств і повітовими дворянськими зборами, які обирали чиновників на деякі адміністративні та судові посади.

На початку ХХ ст. в царській Росії проводилася політика зміцнення влади адміністративно-поліцейських органів. Для цього розширювалася компетенція генерал-губернаторів шляхом надання їм особливих і надзвичайних повноважень. Так 1881р. вийшло Положення про заходи з охорони державного порядку та громадського спокою.

2. Місцеві органи управління

Значні зміни в системі управління відбулися після проведення реформ 60-70 рр. наслідком цих реформ можна вважати введення органів місцевого самоврядування. наприклад, у зв’язку з реформою 1861р. було запроваджено селянське громадське управління. А земська 1864р. І міська 1870р. реформи утворили органи місцевого самоврядування в повітах, губерніях.

Відповідно до земської (1864р.) реформи органами селянського самоврядування були: сільський сход і обраний ним сільський староста, волосний сход, волосний старшина, волосний суд. Причому функції цих органів обмежувалися. Вони розв’язували тільки деякі земські справи (розкладка повинностей, перехід землі, яка була общинною власністю, тощо). Земська реформа обмежувалася територіально: вводилась лише в шістьох з дев’яти українських губерній (Харківська, Полтавська, Чернігівська, Херсонська, Катеринославська, Таврійська). У губерніях і повітах створювалися виборні установи (на 3 роки), які мали дві ланки: земські збори і земські управи. В них провідне місце посідали поміщики-дворяни.

Земства відали господарськими і культурно-освітницькими питаннями, не мали політичної влади, і вся їхня діяльність перебувала під наглядом губернатора та міністра внутрішніх справ. 1914 року для допомоги царському уряду у веденні війни був створений Всеросійський земський союз допомоги хворим і пораненим воїнам. 1917р. Тимчасовий уряд утворив земства також у волостях. Міська реформа (1870р.) була проведена в містах царської Росії та України. у містах, таким чином, створювалися при наявності майнового цензу виборні міські думи (на 4 роки) з розпорядчими повноваженнями і міські управи як виконавчі органи. Органи міського самоврядування розв’язували дрібні господарські питання (ремонт шляхів, вулиць, освітлення тощо) і підлягали губернаторові.

На початку ХІХ ст. судова система в Україні не була єдиною. Так, у Слобідській Україні, Херсонській, Катеринославській, Таврійській губернії судова система була приведена у відповідність з судовою системою Росії. До складу судової системи в цих губерніях входили губернські суди (палата криміналу і палата цивільного суду), які були другою і апеляційною інстанцією для судів нижчого рівня. Надстановими були совісні і надворні суди, які були створені на рівні губерній.

Судами першої інстанції були земські суди в повітах (для селян і дворян) а в містахмагістрати і ратуші (для купців і міщан). Головною судовою інстанцією тут був Генеральний суд. в Одесі 1808р. був створений комерційний суд. у Правобережній Україні, а також Полтавській і Чернігівській губерніях структура судів була іншою. Так, суди очолював Головний суд, який був апеляційною інстанцією для нижчих за підпорядкуванням судів – повітових, підкормських, магістратських і ратушних судів. Він складався з двох департаментів – цивільних і кримінальних справ. на вироки і рішення Головного суду апеляції та скарги подавалися до Сенату. В ході реформи 1864р. створювалася подвійна система судів: місцеві – одноосібний мировий суддя, повітовий з’їзд мирових судів і Сенат, а також загальні суди – окружні суди, судові палати і Сенат.

В окружних судах при розгляді кримінальних справ запроваджувався інститут присяжних засідателів, списки яких, погоджені з губернатором або градоначальником, складали земські та міські управи.

Дія судової реформи поширювалися переважно на центральні губернії. В чотирьох губерніях (Полтавській, Херсонській, Катеринославський, Таврійській) створювалися місцеві та загальні суди.

1889р. вийшло положення про земських начальників, у якому скасовувався мировий суд. в 90-х рр. ХХ ст. уряд урізав повноваження органів самоврядування.

 

Завдання для самоконтролю

  1. Порівняйте систему управління в українських землях у складі Австрійської та Російської імперій. Зробіть порівняльну таблицю.
  2. Складіть схему центральних та місцевих органів управління на українських землях у складі Російської імперії.

Тема: 21. Суспільний лад та право на українських землях в складі Російської імперії (ХІХ – п. ХХ ст.)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.