Призначення, конструкція і принцип дії головної передачі і диференціала

Головна передача змінює напрям передачі силового потоку з поздовжнього на поперечний (пара конічних шестерень), знижує частоту обертання і підвищує обертальний момент (знижувальна шестеренчаста передача),забезпечує можливість розділення силового потоку на два – для підведення до правого і лівого коліс.

	за типом шестеренчастої передачі

Головні передачі

за кількістю шестерень

Рис. 13. 19. Класифікація головних передач.

Одинарні конічні прості передачі (рис. 13. 20, а) застосовують переважно на легкових автомобілях і вантажних автомобілях малої і середньої вантажопідйомності. У цих передачах ведуча конічна шестерня 1 з’єднана з карданною передачею, а ведена 2 з коробкою диференціала і через механізм диференціала з півосями.

Для більшості автомобілів одинарні конічні передачі мають зубчасті колеса з гіпоїдним зачепленням (рис. 13. 20, б). Гіпоїдні передачі порівняно з простими мають наступні переваги: у них вісь ведучої шестерні розташована нижче від осі веденої, що дає змогу опустити нижче карданну передачу і знизити підлогу кузова легкового.автомобіля. Внаслідок цього знижується центр ваги і підвищується стійкість автомобіля. Крім того, гіпоїдна передача має потовщену форму основи зубців шестерень, що істотно підвищує їх навантажувальну здатність і зносостійкість. Але ця обставина зумовлює застосування для мащення шестерень спеціального масла (гіпоїдного), розрахованого для роботи в умовах передачі великих зусиль, що виникають у контакті між зубцями шестерень.

Рис. 13. 20. Типи головних передач.

Подвійні головні передачі (рис. 13. 20, в) встановлюють на автомобілях великої вантажопідйомності для збільшення загального передавального відношення трансмісії і підвищення обертального моменту, що передається. У цьому разі передавальне відношення обчислюють як добуток передавальних відношень конічної 1, 2 і циліндричної 3, 4 пар.

Диференціал призначений для передачі обертального моменту від головної передачі до півосей і дає змогу їм обертатись з різною швидкістю під час повороту автомобіля і на нерівностях дороги.

На автомобілях застосовують шестеренчасті конічні диференціали (рис. 13. 21.), які складаються з півосьових шестерень 3, сателітів 4 та об’єднуючого їх корпусу, прикріпленого до веденої шестерні головної передачі.

Диференціали такого типу використовують між колесами ведучих мостів як міжколісні. Для різних автомобілів вони відрізняються конструкцією корпусу і кількістю сателітів. Конічні диференціали використовують і як міжосьові. У цьому випадку вони розподіляють обертальний момент між головними передачами ведучих мостів.

Рис. 13. 20. Будова і принцип роботи диференціала:

1 – вісь сателітів; 2 – ведена шестерня головної передачі; 3 - півосьові шестерні;

4 – сателіти; 6 – півосі; 5 – ведуча шестерня головної передачі.

На рис. 13. 21. для спрощення не показано корпусу диференціала, тому для розгляду принципу дії вважатимемо, що вісь 1 сателітів встановлена в корпусі. При обертанні ведучої шестерні 5 і веденої шестерні 2 головної передачі обертальний момент передається на вісь 1 сателітів, далі через сателіти 4 на півосьові шестерні 3 і на півосі 6.

Під час руху автомобіля по прямій і рівній дорозі задні колеса зустрічають однаковий опір і обертаються з однаковою частотою

(рис. 13. 21, а). Сателіти навколо своєї осі не обертаються і на обидва колеса передаються однакові обертальні моменти. Як тільки умови руху змінюються, наприклад, при повороті (рис. 13. 21, б), ліва піввісь починає обертатись повільніше, оскільки колесо, з яким вона зв’язана, зустрічає великий опір. Сателіти починають обертатись навколо своєї осі, обкочуючись по півосьовій шестерні (лівій), що сповільнюється, і збільшуючи частоту обертання правої півосі. В результаті праве колесо прискорює своє обертання і проходить більший шлях по дузі зовнішнього радіуса.

Водночас із зміною швидкостей півосьових шестерень змінюється обертальний момент на колесах – на колесі, яке прискорюється, момент спадає. Оскільки диференціал розподіляє моменти порівну, то в цьому разі на колесі, яке сповільнюється, також зменшується і момент. В результаті сумарний момент на колесах спадає, і тягові властивості автомобіля знижуються. Це позначається негативно на прохідності автомобіля під час руху по бездоріжжю і на слизьких дорогах. Але на дорогах із добрим зчепленням шестеренчастий конічний диференціал забезпечує кращу стійкість і керованість.

		з циліндричними шестернями		з конічними шестернями

Рис. 13. 22. Класифікація диференціалів.

Конструктивні особливості головної передачі з диференціалом автомобіля ЗАЗ – 1102 “ Таврія “

Головна передача автомобіля ЗАЗ – 1102 “ Таврія “ (рис. 13. 23.) складається з двох циліндричних косозубих шестерень. Передавальне відношення 62/16 = 3,875.

Рис. 13. 23. Головна передача з диференціалом:

1 – ведуча шестерня головної передачі; 2 – болт; 3 – пружинна шайба; 4 – штифт;

5 – кульковий підшипник диференціала; 6 – регулювальна прокладка; 7 – манжета;

8 – транспортна кришка; 9 – картер зчеплення; 10 – ведуча шестерня приводу спідометра; 11 – шестерня півосі; 12 – сателіт диференціала; 13 – вісь сателітів диференціала;

14 – коробка диференціала; 15 – шестерня головної передачі; 16 – зливна пробка;

17 – прокладка; 18 – картер коробки передач;

А – після запресування штифта (поз. 4) закернити

Ведуча шестерня 1 головної передачі виконана як одне ціле з веденим валом коробки передач, який обертається в двох опорах. Ведена шестерня 15 центрується на циліндричній проточці коробки диференціала 14 і кріпиться до неї вісьмома болтами 2, які стопоряться від самовідгвинчування пружинними шайбами 3. Момент затягування болтів 60... 70 Н × м

(6...7 кгс × м). Безшумна робота головної передачі забезпечується підбором попарно веденої і ведучої шестерень на заводі на спеціальному стенді. Після підбирання на шестернях наносяться їх порядкові номери. Заміну шестерень головної передачі проводять тільки комплектно.

Коробка диференціала 14 відлита з чавуну. Шестерня півосі 11 і сателіта 12 сферичною поверхнею впирається в коробку диференціала. Сателіти в коробці диференціала встановлені на осі 13, яка кріпиться штифтом 4. На внутрішньому діаметрі шестерень півосі 11 виконані шліци. Момент провертання шестерень диференціала не повинен перевищувати

20 Н × м (2 кгс × м). Коробка диференціала з веденою шестернею обертається на двох кулькових підшипниках 5, встановлених в картерах коробки 18 і зчеплення 9. Для запобігання від попадання пилу встановлені манжети 7.

Для суміщення ведучої 1 і веденої 15 шестерень головної передачі і для усунення осьового переміщення диференціала між зовнішніми обоймами підшипників 5 диференціала, картерами коробки 18 і зчеплення 9 встановлені регулювальні прокладки 6 необхідної товщини, які забезпечують осьовий натяг 0,05...0,15 мм.

В гнізді картера коробки передач встановлений привід спідометра

(рис. 13. 24) і кріпиться до картера болтом.

Рис.. 13. 24. Привод спідометра:

1 – ущільнювальне кільце; 2 – корпус приводу спідометра; 3 – ведуча шестерня;

4 – коробка диференціала; 5 – ведена вал – шестерня приводу спідометра; 6 – шайба;

7 – болт; 8 – картер зчеплення

Ведуча шестерня 3 встановлена на проточці коробки диференціала 4 з двома пазами, в які входять виступи шестерні. Від осьового переміщення шестерня зафіксована підшипником диференціала. Ведена шестерня виконана на валику 5, який має внутрішній квадрат для троса приводу спідометра. Для запобігання витікання оливи з картера коробки передач в корпусі 2 приводу ззовні виконана канавка, в яку встановлене гумове кільце 1.

Дата добавления: 2014-01-05