Поняття географічного зазначення та його ознаки

Правова охорона прав інтелектуальної власності на географічне зазначення

Місце виготовлення товарів може вказувати на їх особливі уні­кальні якості, на особливу майстерність людей певної місцевості. У цілому все це впливає на позитивну репутацію товару на ринку, попит серед споживачів та ціну. Наприклад, загальновідомі назви, такі як Champagne, Cognac, Tokaj, Paleh, що є географічними на­звами місцевостей, де виготовлено певний продукт, перетворилися у родову назву товару й асоціюються у споживача з його певними якостями.

Право на географічне зазначення — це новий цивільно-право­вий інститут для нашої країни, хоча як об'єкт прав інтелектуаль­ної власності географічне зазначення розглядалося ще Паризь­кою конвенцією про охорону промислової власності 1883 р. В Україні правове регулювання відносин, пов'язаних з географіч­ним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501-504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»[34]. Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про за­хист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про ре­кламу» тощо.

Незважаючи на певні термінологічні розбіжності, у ЦК України використовується термін «географічне зазначення» (ст. 501), а в за­коні — «зазначення походження товару» (ст. 6). Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населено­го пункту, місцевості чи іншого географічного об'єкта, що викорис­товується для позначення товару, особливі властивості якого винят­ково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об'єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.

Термінологічні проблеми характерні також і для законодавства інших країн[35]. Це зумовило введення Світовою організацією торгівлі (СОТ) терміна — «indication of geographical origin» (позначення гео­графічного походження) з метою використання його в документах організації[36].

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послугами і межами географічного місця їх походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:

1) наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погля­ду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;

2) обумовленість цих властивостей виключно або головним чи­ном властивими даному, а не іншому географічному об'єкту при­родними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) фак­торами;

3) людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.

Закон визначає термін «зазначення походження товару» через просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару. До першого належить будь-яке словесне чи зо­бражувальне позначення, що прямо вказує на географічне місце по­ходження товару. Просте зазначення походження товару не підля­гає реєстрації. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є не­правдивими і вводять в оману споживачів щодо дійсного географіч­ного місця походження товару. Кваліфіковане зазначення похо­дження товару охоплює терміни «назва місця походження товару» та «географічне зазначення походження товару». Обидва ці терміни визначаються як назва географічного місця, яка вживається як по­значення у назві товару, що походить з цієї території та має певні якості, зумовлені природними умовами, людським фактором або їх поєднанням.

Дата добавления: 2014-01-05