Система відліку – це тіло, годинник, і система координат, яка пов язана з цим тілом

Механічний рух. Система відліку. Відносність руху. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях і переміщення. Швидкість. Додавання швидкостей. Прискорення.

Зміна положення даного тіла (або його частини) відносно інших тіл (частин тіла) з часом називається механічним рухом.

В природі ми часто стикаємося з механічним рухом:

· переміщення людини по землі;

· рух кінцівок людини;

· рух літака;

· зміна положення частин працюючого прилада або станка і т.п.

Один і той самий рух, який розглянуто відносно різних тіл, буде здаватися іншим.

Тобто, для дослідника, що знаходиться на землі, пасажир, який знаходиться в потязі, рухається, а для людини, що знаходиться у вагоні, він сам нерухомий. Тому, говорячі про рух, потрібно неодмінно вказувати систему відліку.

З цого можна зробити висновок, що рух завжди розглядається відносно чогось.

Часто, щоб вивчити рух тіла, буває достатньо прослідкувати за рухом будь-якої однієї точки цього тіла. Наприклад, рух санчат з гірки і рух будь-якої точки санчат будуть однаковими.

Матеріальна точка – це тіло, розмірами якого можна знехтувати за даних умов.

Траєкторія - лінія в просторі, вздовж якої рухається матеріальна точка.

Шлях - довжина траєкторії (l).

Переміщення - напрямлений прямолінійний відрізок, з`єднуючий початкову і кінцеву точки траєкторії.

Швидкість – відношення переміщення матеріальної точки (S) до часу (t), за який воно відбулося. Швидкість-вектор характеризує бистроту руху.

V = S/t

Одиниця швидкості: [V] = м/с

Нехай у вагоні, що рухається зі швидкостю V₁, йде пасажир зі швидкістю V₂відносно вагона. Його швидкість по відношенню до нерухомої системи відліку, пов язаної з пероном, дорівнює векторній сумі V₁ і V₂:

V = V₁+V₂.

Ця формула є виразом класичного закону додавання швидкостей.

Якщо хоча б одна зі швидкостей V_1, V₂ дуже велика (порівняно зі швидкостю світла у вакуумі С), то класичний закон додавання швидкостей вже застосовувати не можна. У випадку дуже великих швидкостей, напрямлених в один бік, використовується формула теорії відносності:

Ця формула є виразом релятивістського закону додавання швидкостей. ПриV₁<< C i V₂<<C вона переходить у класичну формулу.

Прискорення – це векторна величина, що характеризує зміну швидкості з часом.

Одиниця прискорення: [ a ] = м/с²

Рівномірний і рівноприскорений рухи. Графіки залежності кінематичних величин від часу прирівномірному і рівноприскореному рухах.

Дата добавления: 2014-01-05