Форми власності в сучасних умовах

Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності

З юридичної точки зору: власність – це право розпоряджатись, користуватись, продавати, передавати в дар і по спадковості різні предмети, речі, засоби виробництва і нерухомість.

З економічної точки зору: власність – це система відносин, пов’язана з володінням і користуванням засобами виробництва.

Економічна власність з’являється ще на стадії родоплемінного ладу і є спільною: усі продукти трудової діяльності і знаряддя виробництва належать племені, роду.

З розвитком виробництва і засобів виробництва поступово з’являється приватна власність, яка протягом віків ускладнюється, збільшується і змінюється.

В стародавні часи перших цивілізацій і держав розвивається приватна власність не лише на засоби виробництва, а і на будівлі, коштовності, в рабовласницьку епоху і на людей-рабів. Земля спочатку знаходиться у власності громади, поступово переходячи до рук старійшин, князів, потім монархів. У феодальну епоху земля як власність стає основною цінністю і визначає рівень і багатства, і влади.

На етапі індустріального суспільства рівень економічної влади і можливостей визначається власністю на засоби виробництва, у першу чергу на основні фонди, а також володіння і розпорядження капіталом.

В новітню епоху, в ХІХ, ХХ столітті розвиваються різні форми власності, поряд з приватною набирає сили акціонерна, корпоративна, які сутністю є колективними формами, хоча зберігають розподіл прибутку за персональним вкладом капіталу.

В сучасному складному економічному процесі усі форми власності умовно доцільно поділити на два типи: спільна і приватна власність. Кожен тип має свої форми, які змінюються і розвиваються.

До приватного типу відносяться такі форми:

- особиста – це предмети власного користування людини, засоби праці для задоволення власних потреб;

- індивідуальна – це засоби виробництва, за допомогою яких людина самостійно виробляє і реалізує товар для отримання прибутку, щоб задовольнити власні потреби сім’ї;

- приватна – це власність на засоби виробництва, яка дає можливість власнику використовувати робочу силу і отримувати прибуток;

- інтелектуальна – це право особи володіти і розпоряджатись власними науковими відкриттями, творами духовної культури, а саме літературними і музичними.

До спільного типу відносяться такі форми:

- державна – це власність усіх громадян держави, якою управляють, організовують її використання і розподіл, державні органи влади, обрані народом;

- колективна – це власність колективу, який спільно управляє, розпоряджається нею, а прибуток, отриманий у ході спільної праці розподіляється за трудовим вкладом членів колективу;

- кооперативна – це власність колективу, утвореного в результаті об’єднання індивідуальних пайових внесків, засобів виробництва, прибуток, отриманий в результаті спільної праці розподіляється у відповідності з розміром пайового внеску;

- акціонерна – це власність акціонерів, які розпоряджаються і отримують прибуток відповідно до кількості акцій, які засвідчують їх грошовий внесок у виробництво;

- муніципальна власність – це власність певної територіальної громади, якою управляють і розподіляють місцеві органи самоврядування;

Корпоративна – це крупні економічні об’єднання з єдиною економічною політикою та інтересами, які можуть включати різні економічні структури і підрозділи, що мають свою власність, але яка функціонує за єдиним положенням корпорації.

Дата добавления: 2014-01-05