Діяльність

План

Лекція 6, 7.

Тема. Психологічний аналіз діяльності.

6.1. Діяльність. 6.1.1. Поняття про діяльність.
6.1.2. Мета і мотиви діяльності.
6.1.3. Структура діяльності.
6.1.4. Засоби діяльності, процес їх засвоєння.
6.1.5. Перенесення та інтерференція навичок.
6.1.6. Основні різновиди діяльності.
6.1.7. Творча діяльність.
6.2. Мова і мовлення:
6.2.1. Поняття про мову та її функції.
6.2.2. Фізіологічні механізми мовної діяльності.
6.2.3. Різновиди мовлення. 7. Трудова діяльність. 7.1. Класифікація трудової діяльності. 7.2. Класифікація видів праці. 7.3. Класифікація професій. 7.4. Праця, професія, спеціальність. 7.5. Методи вивчення трудової діяльності. Класифікація методів вивчення діяльності. 7.6. Професіографія, принципи складання професіограми.

Мета: дати знання про діяльність як психічну активність особистості по досягненню усвідомлюваної мети, ознайомити з основними поняттями психології трудової діяльності і особливостями застосування цих знань в майбутній професійній діяльності.

Вивчивши цей матеріал, Ви повинні:

знати:

· сутність трудової діяльності;

· структуру трудової діяльності;

· основні різновиди діяльності;

· сутність мови та її функції;

· фізіологічне підґрунтя мови;

· Класифікацію видів праці;

· Класифікацію професій;

· Індивідуальні особливості трудової діяльності особистості;

· Методи вивчення трудової діяльності;

· Класифікацію методів вивчення трудової діяльності;

· принципи складання професіограми;

· шляхи і методи професіоналізації особистості як суб’єкта праці.

вміти:

· аналізувати поняття «діяльність» та «мова»;

· характеризувати індивідуальні властивості дійових і мовних проявів людини;

· тлумачити поняття: праця, професія, спеціальність;

· аналізувати види діяльності;

· характеризувати професіограму та психограму майбутньої професії.

Ключові слова та терміни:

по темі: «Психологічний аналіз діяльності»:

Вміння (ability) – засвоєний суб’єктом спосіб виконання дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок. Вольові дії (will actions) – дії, які скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов’язані з подоланням зовнішніх та внутрішніх труднощів. Діалогічна мова ( dialogic broadcasting) — вид мови, при якій в рівній мірі активні всі її учасники. Дія (action) — відносно завершений елемент діяльності, направлений на досягнення певної проміжної усвідомлюваної мети. Д. може бути як зовнішнім, виконуваним в розгорненій формі за участю рухового апарату і органів чуття, так і внутрішнім, виконуваним в думці. Діяльність (activity) — специфічно людська, регульована свідомістю активність, що породжується потребами і направлена на пізнання і перетворення зовнішнього світу і самої людини. Досвід (experience) – сукупність знань, умінь, що здобуваються у процесі життя, на практиці. Звичка (habit) – схильність людини до відносно усталених, стандартних способів поведінки. Знак (Sign) — матеріальний, плотський сприйманий предмет, явище або дія, виступаючий в процесі пізнання і спілкування як заступник іншого предмету або явища і використовуваний для отримання, зберігання, перетворення і передачі інформації. Егоцентрична мовлення ( egocentric broadcasting) — мовна діяльність, супроводжуюча гру дитини-дошкільника і звернена до самого себе. Є проміжною ланкою в переході від зовнішньої мови до внутрішньої. Екстеріоризація(exteriorisation) - винесення внутрішніх, розумових дій назовні. Знакова система ( sign system) — набір знаків, об'єднаних загальними правилами їх взаємозв'язку і практичного використання. Ігрова діяльність (playing activity) - діяльність, що спрямована на сам процес гри та відтворююча у доступній формі труд і навчання. Ідентифікація особистості з професією ( authentication of personality is with a profession) – процес адаптації особи до вимог конкретної діяльності.

Інтеріорізация (от фр. intériorisation — переход извне внутрь и лат. interior — внутренний) — формування внутрішніх структур людської психіки, за допомогою засвоєння зовнішньої соціальної діяльності: функцій психіки людини спочатку складається як зовнішня, соціальна форма спілкування між людьми, як трудова або інша діяльність, і лише потім, в результаті интериоризации, стає компонентом психіки людини. Інтерференція навиків ( interference of skills) — ослаблення нових навиків під впливом раніше вироблених, обумовлене їх схожістю. Комунікація (Communication) — передача інформації за допомогою мови і інших знакових засобів. Крива вправ ( curve of exercises) — графічне зображення у вигляді кривій кількісних показників успішності виконання освоюваної дії (часу, що витрачається, кількості помилок) при його повтореннях. Лабільність (lability) – здатність до швидких змін. Л. характеризується здатністю м’язових і особливо нервових тканин відповідати на подразнення максимальною частотою імпульсів. Л. психічних станів означає їхню швидку зміну. Мова (language) – суспільно зумовлена система словесних знаків, яка слугує засобом спілкування в певному суспільстві, опосередковує психічну (перш за все інтелектуальну) діяльність, а також засіб спілкування, що реалізовується в мовленні. Мовлення (speech) – процес спілкування засобами мови, мова в дії. Мотив (motive) – спонукальна причина дій і вчинків людини, що надає діяльності осмисленість. Монологічне мовлення ( monologue speech) — вислів, об'єднаний однією складною думкою. Мотивація (motivation) – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось, спонука до діяльності; мотивування. Навички (skills) – опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності в наслідок вправ. Навчання (studies) - діяльність, що спрямована на засвоєння знань, виробку вмінь і навичок. Намір (intention) – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. У цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на ґрунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Натхнення (inspiration) – особливий стан людини, який характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Натхнення є однією з головних передумов процесу творчості. Перенесення навичок (transference of skills) - позитивний вплив раніше набутих навичок на процес формування нових навичок. Пізнавальна діяльність (cognitive activity) – процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Вона складається із серії пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, уяви, мислення і мовлення. Праця ( labour) — доцільна діяльність людини, направлена на зміну і перетворення дійсності для задоволення своїх потреб, створення матеріальних і духовних цінностей. Проблемна ситуація (problem situation) – ситуація або задача, для розв’язання якої суб’єкт має знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій. Професіограма ( professiogram) — опис різних об'єктивних характеристик професії. Професіоналізація (professionalization) – це формування специфічних видів ирудовой активності людини (особистості) на психологічних, фізіологічних, поведінкових, робочих), що забезпечують функцію основі розвитку сукупності професійно орієнтованих його характеристик (регуляції становлення і вдосконалення суб'єкта праці.

Професіонал (professional) – це фахівець в певній області трудової діяльності.

Процес формування особи професіонала детермінований синтезом можливостей, здібностей, активності особи і вимогами діяльності.

Професійно важливі якості(qualities are professionally important) – будь-які якості суб'єкта, що включені в процес діяльності і забезпечують ефективність її виконання по параметрах продуктивності, якості праці і надійності.

Професійні здібності (professional capabilities) – це властивості психічних процесів і психомоторні функцмм, що забезпечують ефективність діяльності.

Професія (profession) – сукупність форм діяльності, об'єднаних спорідненими особливостями. Психограма (psychоgram) — опис психологічних характеристик діяльності. Психологічна система діяльності (psychological system of activity) – сукупність психічних властивостей, якостей суб'єкта праці, організована для виконання функцій конкретної діяльності.

Соціалізація людини (socialization of personality) – процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної сили. Спеціальність (speciality) – конкретна форма діяльності в рамках певної професії. Спілкування (communication) – взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміння. Суб'єкт праці (subject of labour) – це особистість або соціальна група, що активно діє, пізнає і перетворює, володіє свідомістю і волею. Творчість (creation) – продуктивна людська діяльність, яка здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, що носять суспільно позитивний характер. Уміння (ability) – здатність людини усвідомлено застосовувати набуті знання, усвідомлено виконати певну дію. Складає основу майстерності. Установка (purpose) – стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Учення(studies) — процес придбання і закріплення знань і способів діяльності індивідом. У. є необхідним компонентом будь-якої діяльності і є процесом зміни її суб'єкта.

Дата добавления: 2014-01-05