Словотвірний тип і гнізда слів

Словотвірні моделі

· Як форма слова є зразком для побудови словоформ, тобто конкретних форм конкретних лексем,

· так і словотвірна модель є зразком для побудови конкретних похідних слів-лексем.

Напр., письменник, відмінник, будівельник; читач, глядач, спостерігач; філософія, філологія, геометрія; малювати, студіювати, рахувати; холодно, спекотно, гамірно тощо є різними словами, але всі вони побудовані за певними словотвірними моделями.

Словотвірна основа.

Словотвірна основа є твірною і мотивуючою лише в момент словотворення, оскільки нове слово-деривант може розвинути нове значення і зазнати процесу спрощення.

Якщо словозмінна основа є спільною частиною парадигми слова,

то словотвірна основа є спільною частиною двох слів.

За своїм походженням словотвірна основа належить твірному слову, вона виводиться з нього.

Словозмінна і словотвірна основи відрізняються одна від одної

§ не тільки функціонально,

§ але й семантично

§ і матеріально.

Семантичні відмінності полягають у тому, що словотвірні основи утримують не всі значення твірного слова, а тільки деякі з них, інколи - навіть одне (турист - туристська база, туристський автобус, туристський колектив але: туристичне управління, туристична фірма, бо туристичний семантично поєднується і зі словом туризм).

Матеріальні відмінності словозмінної і словотвірної основ стосуються

· їхнього фонетичного

· і морфемного складу,

· причому інколи фонетичний і морфемний варіанти словотвірної основи не співпадають з жодним із варіантів основи слова, виступаючи у перетвореному, новому вигляді (у іменника рука основа слова має тільки два варіанти рук- і рук’-; вони використовувалися для утворення слів, напр., рука і руків’я.

Однак від слова рука утворені також слова ручка, ручний, обручатися, заручатися тощо. Твірна основа у цих слів має і фонетичний вид руч-, який не зустрічається при зміні слова рука.

Але при відмінюванні даного слова з’являється варіант руц-, бо в минулому у іменника рука основа слова мала більше варіантів - руци - форма називного відмінка множини, руцъ - форма давального і місцевого відмінків однини).

Хоча словотвірна основа є найважливішим компонентом словотвірної форми і може породжувати нові слова сама собою, однак звичайно словотвірна модель двокомпонентна.

Словотвірний афікс – суттєвий компонент словотвірної моделі.

Словотвірні афікси виражають спільне граматичне значення слова:

¨ відносячи його до тієї чи іншої частини мови;

¨ визначаючи:

Ø словотвірне значення;

Ø спосіб словотворення:

- суфіксальний;

- префіксальний;

- суфіксально-префіксальний (конфіксальний).

Терміни словотвірна модель і словотвірний тип нерідко вживаються синонімічно.

Але між цими термінами є різниця.

Словотвірна модель є зразком для створення конкретної лексеми,

тоді як словотвірний тип охоплює не тільки будову моделі, але і її

- типовість,

- регулярність,

- продуктивність,

- включення моделі до словотвірного гнізда.

Словотвірні гнізда бувають двох типів:

Граматичні категорії

Групи словоформ, об’єднаних спільністю граматичного значення, називаються граматичними категоріями.

Граматичні категорії відображають:

Ø найбільш спільні

Ø й суттєві властивості граматичної будови мови.

Ø Граматичні категорії є одночаснонайбільш загальними поняттями граматики, яка вивчає й описує граматичну будову мови.

Граматична будова мови –

§ це не просто інвентар граматичних засобів і форм,

§ але й упорядкована система.

Групування словоформ за граматичними категоріями і частинами мови – це один із основних засобів організації системи мови.

Граматичні і понятійні категорії.

Семантична природа граматичних категорій пов’язує граматику з логікою і психологією, які вивчають форми мислення і психічну діяльність.

Однак між граматичними і понятійними категоріями є суттєві відмінності.

На відміну від понятійних категорій, які можуть по-різному виражатися за допомогою конкретних слів і фраз, граматичні категорії – це такі поняття,

· які властиві граматичній будові мови,

· її граматичним формам

· і знаходять той чи інший засіб вираження граматичного значення.

О.О.Шахматов вважав, що граматичними категоріями визначається:

· внутрішній зв’язок окремих слів між собою і відношення їх до речення;

· слова визначаються як частини мови саме настільки, наскільки вони дають уявлення про граматичні категорії,

· чи, навпаки, не викликають такого уявлення.

Напр., сто як числівник має граматичну категорію відмінка, але у нього немає категорії роду і числа. Іменник стіна має категорії роду, числа, відмінка. Дієслово подвоїти має категорії числа, виду, стану, особи, часу, роду (у формах минулого часу). Прислівник удвох жодної з названих граматичних категорій не має.

Парадигма частини мови, категорії і слова

Кожна граматична категорія має свою структуру, тобто:

· певний інвентар словоформ,

· їхнє відношення однієї до іншої,

· набір різних засобів вираження граматичного значення.

Структуру граматичної категорії називають також парадигмою граматичної категорії.

За кількістю словоформ парадигми бувають:

§ двокомпонентними:

Ø категорія числа;

Ø категорія виду.

§ трикомпонентними:

Ø категорія роду;

Ø категорія особи;

Ø категорія часу.

§ багатокомпонентними:

Ø категорія відмінка.

Число компонентів парадигми граматичної категорії визначається

· на основі семантичної спільності словоформ

· і з урахуванням усіх словоформ, які зустрічаються і охоплюють дану категорію.

Кожний компонент відмінкової парадигми має формальні варіанти.

Це викликано

Ø зв’язком відмінкової словоформи не тільки з категорією відмінка,

Ø але і з типом відміни,

Ø категорією роду тощо.

Парадигма є способом організації граматичних явищ і віднесеності їх до тієї чи іншої частини мови.

Оскільки частини мови є лексико-граматичними розрядами слів і охоплюють всю лексику мови, то парадигми окремих граматичних категорій по-різному охоплюють цю лексику.

Дата добавления: 2014-01-05