Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Категоріальні ознаки частин мови

Частини мови

Граматичні категорії різних мов

Ще однієюособливістю граматичних категорій є те, що вони виявляють відмінності

Ø між різними мовами

Ø і різними періодами розвитку однієї й тієї ж мови.

Все розмаїття відмінностей граматичних категорій у мовах світу зводиться до двох основних видів:

1. Мови відрізняються одна від одної

· самою наявністю

· чи відсутністю граматичних категорій (категорія роду іменників є в більшості індоєвропейських мов, але її немає в тюркських мовах, англійській, вірменській).

2. Мови, що мають аналогічні граматичні категорії, відрізняються одна від одної

· засобами вираження граматичних значень,

· парадигмою

· і типом категорії (морфологічна, синтаксична, лексико-граматична).

Частини мови – це:

· найбільш загальні класи слів;

· їхні лексико-граматичні розряди, які відрізняються один

від одного:

Ø граматичним значенням;

Ø морфологічними особливостями (інвентарем

словоформ і парадигм, особливостями словотворення);

Ø синтаксичними функціями.

Частини мови, охоплюючи всю лексику мови,

1) не на всі слова рівною мірою поширюють всі свої особливості;

2) їхня специфічність різна з точки зору виявлення суттєвих властивостей частин мови і визначення її відмінних ознак.

Звідси – два взаємопов’язаних висновки:

· вчення про частини мови передбачає виявлення принципів опису частин мови;

· застосування цих принципів до характеристик окремого слова як представника тієї чи іншої частини мови.

Перший принцип теорії частин мови зводиться до того, що частина мови як загальний лексико-граматичний розряд слів характеризується не одним, а чотирма категоріальними ознаками:

 

 

 
 

 


Семантичні і синтаксичні ознаки є більш загальними і виявляють подібність у мовах різних типів.

Словотвірні і особливо морфологічні ознаки різні навіть у споріднених мовах.

Семантична ознака частини мови – це її загальне граматичне значення

(наприклад, іменники мають значення предметності, і це об’єднує іменники різної лексичної, словотвірної і морфологічної якості: книжка, біг, краса, кенгуру, всесвіт;

дієслово має значення дії і стану, і це об’єднує такі лексично, словотвірно і морфологічно різні слова, як читати, стояти, хворіти, примножувати, захоплюватися;

прикметники і прислівники позначають ознаки: перші – предметності, другі – дії і стану).

Синтаксична ознака частини мови – це її звичайна, первинна синтаксична функція

(іменник як частина мови синтаксично звичайно використовується як підмет і додаток – це його первинна функція;



у дієслова – це присудок;

прикметник функціонує як означення;

прислівник – обставина).

Синтаксичні функції частин мови

· більш рухомі, ніж семантичні,

§ завдяки чому виникають синтаксичні деривати частин мови, тобто словоформи тієї чи іншої частини мови,

o які використовуються у вторинній функції

(У вазі стояли білі і червоні троянди; білі були гарніші від червоних).

Частини мови є

o не тільки способами відображення дійсності

o і вияву думки,

o але й способами організації форм мови.

Ці їхні властивості проявляються у словотвірних і морфологічних ознаках.

Словотвірна ознака частини мови – це:

Ø набір її словотвірних моделей;

Ø інвентар словотвірних засобів для поповнення лексики

даної частини мови;

Ø здатність виділяти основи для поповнення лексики

інших частин мови.

В.В.Виноградов зазначав, що

· для дієслова як частини мови є типовим внутрідієслівний префіксальний словотвір,

· а для іменника – внутрісубстантивний суфіксальний словотвір.

· Прислівник як частина мови характеризується тим, що його словотвірні моделі і засоби виникли на базі форм слів і словосполучень інших частин мови.

Морфологічна ознака частини мови – це:

Ø інвентар її словоформ;

Ø парадигм;

Ø система морфологічних категорій;

Ø система морфологічних розрядів.

За цією ознакою частина мови може охоплювати:

- незмінні слова (без форм словозміни – напр.,

прислівник);

- змінні слова (які відмінюються – напр., іменники і

дієслова).

Категоріальні ознаки проявляються у різних частин мови по-різному; провідною ознакою може виступати то одна ознака, то інша, особливо у різних груп слів.

Інакше кажучи, лексичні, семантичні та інші фактори вносять обмеження у прояв категоріальних властивостей у окремих слів і груп.

Напр., запозичення слів в українській мові породило невідмінювані іменники – таксі, попурі, колібрі тощо.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Категоріальні ознаки частин мови

Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 757; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.161.106.81
Генерация страницы за: 0.092 сек.