Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Орфографія та її основні принципи




Графіка

Графіка, орфографія

Алфавіт покладено в основу буквено-звукового письма:

· літери позначають звуки мови, його фонеми.

· Однак співпадання звуків і літер є неповним;

Ø є багато розбіжностей між звуком і буквою, що й викликає появу правил читання (графічних правил) і правил написання слів (орфографічних правил).

§ В алфавіті букви отримують звукове значення кожна окремо;

§ у графіці – в сполученнях літер;

§ в орфографії – у складі слів.

 

В теорії письма графікою (від грец. писемний, нерисований), називають букви алфавіту і діакритичні знаки у їхньому відношенні до звукової будови мови. Тобто, графіка вивчає співвідношення літер і звуків мови.

Зв’язок між буквою і звуком створюється історично, причому звукове значення літер, як і їхнє написання, дуже різне в різних мовах, що мають різні графічні системи.

Ступінь стійкості прочитання однієї й тієї ж букви неоднакова в різних мовах; вона більша, наприклад, в українській чи німецькій, ніж у французькій і особливо англійській мовах.

Неспівпадання букви і звука виникає тому, що одна і та ж буква читається по-різному, має декілька фонетичних значень (напр., англійська буква а ).

Різне позначення однієї й тієї ж фонеми і фонетична багатозначність багатьох букв пояснюється складовим принципом графіки (Термін “складовий принцип” умовний, тому що йдеться про сполучення літер, а не про склад як фонетичну одиницю.

Напр., слово п’ять є односкладовим, але обидві приголосні позначені за складовим принципом: пя [п’а] і ть [т’]. Ніякого відношення до складу не має позначення одного звука сполученням букв, тобто за дапомогою лігатури; пор. наприклад, плзначення звуків мовлення [ш] і [ч] за допомогою двох і більше звуків: польськ. szafa - шафа і czas – час, англ. ship – корабель і сhild - дитя тощо).

Складовий (буквосполучувальний) принцип графіки полягає в тому, що читання літери визначається її сполученням з іншими буквами. Напр., латинська літера с читається по-різному у словах Сісеro, Caesar і Catilina, corpus, activi.

Складовим принципом української графіки пояснюється правило читання літер я, ю, є, ї.

Складовий принцип української графіки передбачає не буквене а складове навчання грамоти. Діти вчаться читати по складах, а не по буквах: ма-ма, книж-ка, ка-ні-ку-ли.

Однак правила графіки не завжди забезпечують правильне читання і правильне написання.

Відступи від складового принципа графіки викликані правилами орфоепії та орфографії.

Орфографія (грец. оrpho - правильно і grapho – пишу) буквально означає „правопис“.

Орфографія – це зібрання правил для:

Ø нормативного написання слів і їхніх частин;



Ø написання слів окремо, разом чи через дефіс;

Ø правила переносу;

Ø скорочення слів.

У широкому значенні правопис охоплює також:

Ø правила вживання розділових занків (пунктуацію).

Основною частиною орфографії є правила передачі звуків мовлення в складі слів і морфем. Ці правила спираються на принципи орфографії:

· фонетичний;

· морфологічний;

· історичний;

· ідеографічний;

· принцип іншомовних слів.

Основними принципами орфографії є фонетичний і морфологічний.

Фонетичний принцип письма спирається на графіку і орфоепію мови. Він зводиться до того, що слова пишуться так, як вимовляються.

Серед слов’янських орфографічних систем, які послуговуються кириличною графікою, фонетичний принцип найпоширеніший у білоруській та сербсько-хорватській орфографії (вада, галава, карова, горад, стол – сталы, лес – лясы, вясна – вёсны, бяроза тощо).

Морфологічний принцип орфографії полягає в однаковому написанні однієї й тієї ж морфеми, як би при цьому не змінювалась її вимова.

Таке написання, як мир – мирний тощо, є морфолого-фонетичним, оскільки відлбражає одночасно і вимову слова, і його морфемний склад. Таке написання в теорії орфографії називається опорним.

Більшість інших написань перевіряються опосередковано, шляхом зміни слова і з’ясування основного варіанта фонеми (Ми пишемо підписати, тому що є підпис).

Морфологічний принцип охоплює не тільки мотивовані, а й немотивовані орфограми, характерні для написання коренів. Сюди відноситься, напр., написання слів з голосними, які не можна перевірити: вокзал, товар, дорога, команда, асфальт, лабораторія, горизонт, зигзаг, інститут, ідея тощо.

Морфологічний принцип припускає варіантне написання морфем, викликане історико-морфоогічними чергуваннями: друг – дружба – друзі, рука – ручний, вухо – вушко, купити – куплю, вести – веду – вів тощо.

Варіантне написання морфем і морфеми, що фонетично не перевіряються, можуть бути пояснені історично. Тому іноді їх відносять до історичних написань.

Історико-традиційний принцип орфографії зводиться до того, що зберігається таке написання, яке втратило свою мотивацію.

Історико-традиційне написання має особливо важливу роль в англійській орфографії, де зберігається написання часів Чосера, тобто ХІV ст., особливо з тих пір, як написання більшості слів було закріплене книгодрукуванням.

Прикладом історичного написання можуть бути слова типу night. В давньоанглійський період слово night вимовлялось [nih’t] і писалось niht; в середньо англійський період була введена лігатура gh для позначення приголосного, причому попередній приголосний подовжувався, так що написання night вимовлялось [ni:ht]; коли на початку ново англійського періоду довгий голосний [i:] перейшов у дифтонг, а приголосний перестав вимовлятися (став „німим”), - усталилася асоціація дифтонга [ai] і лігатури igh: night [nait] – ніч, right [rait] – правий, light [lait] – світло тощо.

Ідеографічний (чи символічний) принцип орфографії відрізняється від інших тим, що він спирається на смислову різницю схожих написань, напр., компанія і кампанія, надія і Надія.

Символічний смисл має вживання великих літер. В українській орфографії з великої літери пишуться

Ø власні назви (Київ, Запоріжжя, Ренесанс, Україна);

Ø перше слово речення;

Ø в урочистих контекстах загальні імена (Батьківщина,

Людина).

У німецькій орфографії з великої літери, крім цього, пишуться всі іменники, що на письмі відрізняє їх від прикметників та дієслів, напр., das Gut – майно, gut – хороший, das Sein - буття, sein – бути.

В орфографії застосовується також принцип написання запозичених слів, які відображають іншомовні правила графіки та орфографії. Напр., в українській орфографії є особливі правила позначення йот [j]: Ємен, Єрусалим, Йорданія, йод, Нью-Йорк, майор, район, фойє, майонез, батальйон, мільйон тощо.

Принцип запозичених слів відіграє важливу роль при написанні запозичених географічних назв і власних імен.

Питання і завдання для самоперевірки:

 

- Розкажіть про походження і основні етапи історії письма.

- Що таке „предметне „письмо”?

- Що таке піктографія?

- Що таке ідеографія?

- Що таке фонографія?

- Що таке алфавіти?

- Розкажіть про фінікійське письмо і східні алфавіти.

- Розкажіть про грецький алфавіт.

- Розкажіть про латиницю і алфавіти на латинській основі.

- Розкажіть про кирилицю та алфавіти на кириличній основі.

- Що таке графіка, орфографія?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ літературИ

Основна:

 

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966, 606 c.

2. Березин Ф.М. История русского языкознания. – М., 1979. – 224 с.

3. Березин Ф.М. История советского языкознания. Хрестоматия. – М., 1988. – 527 с.

4. Березин Ф.М. Хрестоматия по истории русского языкознания: изд. 2-е. – М., 1977. – 440 с.

5. Білецький А.О. Про мову і мовознавство К.: Артек, 1996 – 224 с.

6. Виноградов В.В. История русских лингвистических учений. – М., 1978. – 368 с.

7. Головин Б.Н. Введение в языкознание: изд. 3-е. – М., 1977. – 312 с.

8. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1979. – 352 с.

9. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – 286 с.

10. Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979. – 224 с.

11. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства – К.: Вид. центр “Академія”, 2000. -368 с.

12. Кочерган М.П. Загальне мовознавство - К.: Вид. центр “Академія”, 1999. – 288 с.

13. Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Вид. центр “Академія”, 2001 – 412 с.

14. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1983.

15. Навчальні завдання з курсу „Вступ до мовознавства” для студентів філологічного факультету. – К., 1986. – 32 с.

16. Энциклопедия для детей: т.10. Языкознание. Русский язык. – М. – Аванта +, 1998. – 704 с.

17. Ю.Жадько, В.Жадько. Мова як поліфункціональне духовне явище. –

Запоріжжя., 1998. – 86 с.

18. Языкознание. Большой энциклопедический словарь: изд. 2-е. – М. –

Российская энциклопедия., 1998. – 684 с.

Додаткова:

 

19. Будагов Р.А. Введение в науку о языке: изд. 2-е. - М., 1965.

20. Блумфилд. Язык. Пер. с англ. - М., 1968.

21. Вандриес Ж. Язык. Пер. с франц. – М., 1937.

22. Вахек И. Лингвистический словарь Праж ской школы. – М., 1964.

23. Глисов Г. Введение в дискриптивную лингвистику: Пер. с англ.

24. Дирингер Д. Алфавит. Пер. с англ. – М., 1963.

25. Кондрашов Н.А., Копосов Л.Ф., Рупосова Л.П. Сборник задач и

упражнений по введению в языкознание. – М., 1991.

26.Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н.Ярцева. –

М., 1990.

27.Мартине А. Основы общей лингвистики. Пер. с англ.В кн.: Новое в

лингвистике, вып. 3. – М.-Л., 1963.

28.Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М., 1960.

29.Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1974.

30.Матусевич М.И. Введение в общую фонетику: изд. 3-е. – М., 1959.

31.Михалев А.Б. Общее языкознание и история лингвистических учений –

Пятигорск, 1998 – 127 с.

32.Пауль Г. Принципы истории языка. Пер. с нем. – М., 1960.

34.Реформатский А.А. Введение в языковедение: изд. 4-е. – М., 1967.

35.Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Справочник лингвистических

терминов. – М., 1972.

36.Русский язык. Энциклопедия. – М., 1979.

37.Сепир Э. Язык. Пер. с англ. – М.-Л., 1934.

38.Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. Пер. с франц. – М., 1933.

39.Супрун А.Е. Лекции по языковедению. – Минск., 1978. – С.144.

40.Хэмп Э. Словарь американской лингвистической терминологии. – М.,

1964.

 





Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1644; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Будова і основні функції нейронів і нервів. Загальні поняття про подразливість, збудливість, провідність, біоелектричні явища
  2. Визначальні принципи гаранти свободи совісті й свободи релігії такі.
  3. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  4. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
  5. Власне лінгвістичний (функціональний) аспект вивчення звукових одиниць. Фонологія. Основні поняття
  6. ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ. ОСНОВНІ ПОСЛУГИ ГЛОБАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
  7. Господарський механізмвиконує наступніосновні функції.
  8. Границы программирования. Принципиальная и практическая неразрешимость.
  9. Грошова система, її структурні елементи й основні типи
  10. Джерела та основні принципи інформаційного забезпечення економіко-правового аналізу і аудиту
  11. Дія складного випромінювання на рецептори зору, метамерність кольору, основні та додаткові кольори
  12. Еколого-економічні принципи ефективного використання території та основні принципи ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства.




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.224.172.145
Генерация страницы за: 0.016 сек.