Статистична методологія

Основні теоретичні положення.

Тема №1 розглядається в першому модулі курсу «Статистика» та складається з 4-ох навчальних питань:

1.1. Предмет статистики.

1.2. Метод статистики.

1.3. Завдання статистики.

1.4. Організація національних статистичних служб.

Зміст статистики, її предмет, методологія (методи) і завдання представлені в цій главі посібника схематично рисунками 1.1-6, а визначення всіх основних теоретичних положень і термінів – в таблиці 1.

Дослідження предмету статистики (► рис.1.3) повинно ґрунтуватись на філософському розумінні самого предмету (основний принцип статистичного методу – діалектичний), в єдності

його якісних і кількісних властивостей (статистична ознака і статистичний показник, ► п.п.1.2, 3), в їх взаємному перетворенні (дія діалектичного закону переходу якісних змін у кількісні та зворотно) й історичній обумовленості. Говорять, що статистична ознака, набуваючи кількісної оцінки в процесі статистичного дослідження (► рис.1.2 і п.1.7), стає статистичним показником.

Опираючись на знання теорії ймовірностей і математичної статистики (► п.1.4), маючи під собою серйозну правову базу (► п.1.13, [1-9]), статистика дозволяє науково-обґрунтовано вирішувати цілий комплекс завдань (► рис.1.5 і п.1.11) науково-прикладного характеру та народногосподарського значення і має свої галузеві статистики практично в усіх галузях знань і практичної діяльності людства. «Всякий учёный определяет статистику по-своему и таких определений почти столько же, сколько лиц, писавших о статистике; для одного – это географическая наука, для другого – историческая, для третьего – политическая, для четвертого – математическая и т.д.» [14]. Статистика національного багатства і матеріально-технічного потенціалу країни, статистика населення і ринку праці, статистика зовнішньоекономічної діяльності, фінансова і банківська статистика, статистика ринку товарів і послуг, статистика підприємств і виробничої діяльності, статистика цін (ціноутворення) і рівня (вартості) життя населення – ось лише неповний перелік галузевих статистик «макро» і «мікро» рівнів, що охоплені в розділі «Економічна статистика».

Завжди, статистично досліджуючи соціально-економічне явище, треба пам’ятати: для того, щоб стати предметом статистики, це явище повинно мати масовий характер, тобто, лише будучи представленим множиною значень відповідної ознаки, воно дасть уявлення про шукану закономірність.

На відміну від динамічних законів (законів гравітаційного, електромагнітного, ядерних полів), для яких за рівних умов, в будь-який час, в будь-якій точці простору ця закономірність виявляється в кожному окремому випадку й не залежить від кількості спостережень, статистичні закони мають імовірнісне походження, де кожне окреме випробування дає за рівних умов спостереження різні значення досліджуваної ознаки, тому

шукана закономірність виявляється лише у сукупності одиниць цієї ознаки. «Все наблюдаемые нами в статистике свойства или действия – только слабые приближения к тому, что составляет атрибут типа; каждая серия, каждый ряд наблюдений есть только ряд измерений величины, точно неопределимой; чем больше таких измерений, тем более мы имеем надежды достигнуть познания истинных свойств типа, тем ближе подходит средняя величина к единице, то есть к действительности, достоверности» (А.Кетле. Социальная система и законы, ею управляющие. – СПб., 1866).

Імовірнісне тлумачення статистичної методології, поєднане з філософським поглядом на закони розвитку природи, суспільства і мислення, є запорукою надійності статистики як науки і сфери практичної діяльності людства.

Рис. 1.4. Методи статистики (► §1.2 і п.1.5)

Рис. 1.5. Основна задача і завдання статистики (► §1.3 і п.1.11)

Таблиця 1

Термін (поняття)	Визначення (формула)
§ 1.1. Предмет статистики(► рис. 1.3)
1. Предмет статистики	Масові явища, які вивчаються з кількісної сторони. Предметом економічної статистики є масові соціально-економічні явища.
2. Статистична ознака	Характерна властивість досліджуваного явища, яка відрізняє його від інших явищ (його якісна сторона). Розрізняють такі статистичні ознаки (► рис.1.2): а) за змістовно-кількісною характеристикою: - атрибутивні – виражені лише змістовно (► п.3.8); - кількісні – виражені числовими значеннями (► п.3.9); б) у залежності від кількості значень ознаки: - альтернативні – такі, що набувають двох протилежних за змістом значень (► п.3.10); - множинні – такі, що набувають більше двох значень (► п.3.11); в) за характером зміни: - дискретні, моментні (► п.3.22); - непереривні, інтервальні (► п.3.29); г) по відношенню одна до іншої в їх взаємозв’язку: - факторні – причина (► п.3.12); - результативні – наслідок (► п.3.13). Набуваючи в процесі статистичного дослідження кількісної характеристики, статистична ознака стає статистичним показником (► п.1.3) (прояв дії законів діалектики – ► п.1.8).
3. Статистичний показник	Результат кількісної оцінки властивості досліджуваного явища (його кількісна сторона). Розрізняють такі статистичні показники (► рис.1.3): а) за ступенем агрегування явища: - індивідуальні – характеризують окремі одиниці спостереження (► п.2.11) або статистичної сукупності (► п.2.13); - узагальнюючі (► п.4.2) – характеризують сукупність у цілому; б) у залежності від методу (задачі) статистичного дослідження: - числові характеристики закономірностей розподілів (► п.п.4.5-11); - показники динаміки (► п.п.7.5-14); - індекси (► п.8.4); - показники зв’язку (► §§9.2, 3); в) за способом обчислення (представлення): - абсолютні величини (► п.5.1); - відносні величини (► п.5.2); - середні величини (► п.п.5.3-22); - показники варіації (► п.п.5.24-45).

Продовження таблиці 1

4. Наукові бази статистики	Теоретичні положення теорії ймовірностей і математичної статистики (► рис.1.1).
§ 1.2. Метод статистики(► рис. 1.4)
5. Статистична методологія (метод статистики)	Сукупність науково-обґрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання й аналізу статистичної інформації (ч.13 ст.1 [1], ► рис.1.2). Вона є основою для складання звітно-статистичної документації та проведення статистичних спостережень (ч.3 ст.8 [1]). Інакше, сукупність загальнонаукових і специфічних методів (► рис.1.4), за допомогою яких статистика вивчає свій предмет.
6. Статистична інформація (дані)	Офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів (ч.12 ст.1 [1]). Вона збирається під час проведення органами державної статистики статистичних спостережень й існує у формалізованому вигляді відповідно до загальноприйнятих принципів та методології: у вигляді первинних даних щодо респондентів, статистичних даних, що пройшли одну чи декілька стадій опрацювання та накопичені на паперових, магнітних та інших носіях або в електронному вигляді, а також аналітичних матеріалів, підготовлених на підставі цих даних. Статистичною інформацією є також дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо, які складаються на підставі адміністративних даних (► п.1.20), отриманих Національним банком України та спеціально уповноваженими органами державної влади (крім органів державної статистики) відповідно до їх компетенції (ч.ч.1,3 і 4 ст.6 [1]).
7. Процес статистичного дослідження (► рис.1.2)	Послідовність трьох (основних) етапів збирання, опрацювання й аналізу статистичної інформації, а саме: - статистичного спостереження (збирання первинної статистичної інформації); - узагальнення статистичних даних (статистичного узагальнення; інакше, статистичного зведення і обробки первинної інформації); - статистичного аналізу (аналізу статистичної інформації).

Продовження таблиці 1

8. Загальнонаукові методи статистики	Діалектичні методи філософського та логічного осмислення соціально-економічних явищ і процесів, їх розвитку у часі та просторі, в їх історичній обумовленості (► рис.1.4). Вони ґрунтуються на законах діалектики: єдності та боротьби протилежностей, переходу якісних змін у кількісні та зворотно, заперечення заперечення.
9. Специфічні методи статистики (► п.4.3)	Сукупність методів статистичного дослідження і безпосередньо статистичного аналізу (► рис.1.4). Методи статистичного дослідження, що відповідають певним етапам процесу статистичного дослідження (► рис.1.2): - масового спостерігача, або масового спостереження – застосовується на І етапі, під час статистичного спостереження (► п.2.1); - статистичних групувань – застосовується на ІІ етапі, під час статистичного узагальнення (► п.3.1); - узагальнюючих статистичних показників – застосовується на ІІІ етапі, під час статистичного аналізу (► п.4.1). Специфічні методи статистичного аналізу (класичні методи статистики): вибірковий метод (► гл.6); метод рядів динаміки (► гл.7); індексний метод (► гл.8); кореляційно-регресійний аналіз зв’язків (КРАЗ) (► гл.9).
10. Закон «великих» чисел (А.Кетле)	У масі випадковостей (багаторазових, численних, що відбуваються у великої кількості (звідси назва), спостережень, кожне з яких дає те чи інше значення досліджуваної ознаки, у загальному розумінні випадкове) виявляється закономірність. На ньому ґрунтується статистична методологія. Реалізаціями закону великих чисел в теорії ймовірностей є граничні теореми Хінчина[2], Чебишева[3], центральна гранична теорема (► п.4.23).

Продовження таблиці 1

§ 1.3. Завдання статистики(► рис. 1.5)
11. Основна задача статистики (завдання статистики)	Всебічне дослідження соціально-економічних явищ і процесів на основі науково-обґрунтованої системи статистичних показників з метою виявлення притаманних ним закономірностей, тенденцій розвитку у часі та просторі, взаємозв’язків з іншими явищами (процесами), резервів ефективності управління ними, а також з метою забезпечення надійною інформацією користувачів.
§ 1.4. Організація національних статистичних служб(► рис. 1.6)
12. Державна статистика	Централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації (ч.3 ст.1 [1]).
13. Правові основи державної статистики	Закони України «Про державну статистику» ([1], основний), «Про інформацію» [2], «Про Всеукраїнський перепис населення» [4], «Про сільськогосподарський перепис» [5]; постанови Кабінету Міністрів України: від 11.07.2007 р. №924 «Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України» [8], від 08.11.2000 р. №1659 «Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі» [7] й ін. [3, 6, 9] (► рис.1.1).
14. Державна статистична діяльність (► рис.1.1)	Сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень (► п.1.18) та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології (► п.1.5) (ч.4 ст.1 [1]).
15. Суб’єк-ти дії Закону України «Про державну статистику» (ст.4 [1]):	а) органи державної статистики та працівники, які від імені цих органів на постійній або тимчасовій основі беруть участь у проведенні статистичних спостережень (► п.1.16); б) респонденти (► п.1.21); в) фізичні особи, незалежно від їх громадянства, які перебувають на території України, або сукупності таких осіб, а також громадяни України, які перебувають за її межами; г) користувачі даних статистичного спостереження (► п.1.22).

Продовження таблиці 1

16. Органи державної статистики (► рис.1.6)	Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі статистики (Міністерство статистики України, Державний комітет статистики України (із спеціальним статусом)) та створювані ним: - територіальні органи державної статистики в АР Крим, областях, районах та містах, що підпорядковані йому; - функціональні органи державної статистики (Науково-технічний комплекс статистичних досліджень, Державна академія статистики, обліку та аудиту, Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», або Держаналітінформ), що знаходяться у сфері його управління. Вони складають єдину систему органів державної статистики України (ч.9 ст.1 і ст.11 [1]).
17. Основні завдання органів державної статистики	- реалізація державної політики в галузі статистики; - збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах; - забезпечення надійності та об’єктивності статистичної інформації (► §2. 6); - розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології; - забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень (► п.3.4); - створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (► п.2.4); - впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації; - взаємодія інформаційної системи органів державної влади (► п.1.19), органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

Продовження таблиці 1

17. Основні завдання органів державної статистики (продовження)	- координація дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов’язаної із збиранням та використанням адміністративних даних (► п.1.20); - забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання; - збереження і захист статистичної інформації.
18. Статистичне спостереження	Планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології (ч.14 ст.1 [1]) (► п.2.1).
19. Інформаційна система органів державної статистики	Сукупність технічних, програмних, комунікаційних та інших засобів, які забезпечують процес збирання, накопичення, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації (ч.6 ст.1 [1]).
20. Адміністративні дані	Дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади, за винятком органів державної статистики (ч.2 ст.1 [1]).
21. Респондент	Особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню у встановленому законодавством порядку (ч.11 ст.1 [1]). До них належать: юридичні особи, їх філії, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України або за її межами і створені за участю юридичних осіб України (ч.ч.3-5 ст.4 [1]).
22. Користувач	Юридична або фізична особа, яка використовує дані статистичних спостережень (ч.8 ст.1 [1]).

1.4. Питання для підготовки до занять, самоаналізу

Дата добавления: 2014-01-05