Теоретичні засади стягування ПДВ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

Податок на додану вартість. Платники ПДВ. Об'єкт оподатковування. Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті. Реєстр платників ПДВ. Правильність за­повнення податкової накладної. Встановлення достовірності податко­вого кредиту. Встановлення повноти податкових зобов'язань з ПДВ. Експортне відшкодування. Бюджетне відшкодування протягом місяця. Бюджетне відшкодування в загальномупорядку.

Податок на додану вартість (ПДВ) ─ це непрямий податок, який входить у вигляді надбавки до ціни товару і є частиною новоствореної вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання по­слуг або після митного оформлення, і сплачується до Державного бюджету.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168 / 97 - ВР з подальшими змінами і доповненнями платники податку ─ це особи, які зобов’язані здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, чи особи, що імпор­тують товари на митну територію України.

Платники ПДВ:

1. Особи, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) яких протягом якого-небудь періоду з
останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або одержують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання чи споживання на території України.

3. Особи, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність із торгівлі за готівкові кошти, незалежно від об­сягу продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору.

Об’єкт оподатковування охоплює: поставки товарів (робіт, послуг) на митній теріторії України; операціїї з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізінгу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на митну теріторію України; вивезення (пересилання) товарів за межі митної теріторії України.

Розрахунок розмірів доданої вартості може здійснюватися двома методами.

Перший ─ метод, за яким розмір доданої вартості розраховується додаванням заробітної плати і прибутку. Другий ─ метод, при якому від повної вартості віднімають вар­тість сировини, матеріалів і послуг виробничого характеру.

Найбільш поширеним є другий метод, який називається «сальдовим», або залишковим.

Об’єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподатковування, і операцій, до яких застосовується нульова ставка, обкладаються податком за ставкою 20%. Податок становить 20% від бази оподатковування і додається до ціни товарів (робіт, по­слуг).

Нульова ставка застосовується стосовно експортованих товарів; до товарів і послуг, передбачених для офіційного використання іно­земних дипломатичних і прирівняних до них представництв і до ро­біт, пов’язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи.

Система пільг з ПДВ передбачає три групи звільнень.

1. Перша включає майно, товари, роботи, послуги, на які не нараховується податок на додану вартість (товари спеціального призначення для інвалідів; реалізація НБУ дорогоцінних металів, ка­міння та інших цінностей, імпорт банкнот).

2. Друга група містить звільнення під час переміщення майна й ім­портних матеріальних цінностей через митний кордон України.

3. Третя група припускає звільнення для визначених підпри­ємств. (Звільняються іноземні дипломатичні представництва в
Україні і дипломатичні представництва України за кордоном).

Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкоду­ванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким прода­жем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою по­даткового кредиту звітного періоду.

Дата добавления: 2014-01-05