Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розвиток окремих галузей права

План

План

1. Відродження суверенної і незалежної держави Україна

2. Зміни в державно-політичному устрої

 

Література:

[3] ст. 352-363; [4] т.2, ст. 519-541; [5] ст. 447-478;

[7] ст. 251-263

 

1. Відродження суверенної і незалежної держави Україна

Після прийняття 24 серпня 1991р. акта про незалежність України та проведення всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р. наша країна стала на самостійний державницький шлях.

2 грудня 1991р. – нову суверену державу визнала Польща;

25 грудня 1991р. – Україну визнали США;

Впродовж 1992р. – ще 64 держави.

Найболючіше питання міжнародної політики – відносини з Росією.

ü Росія намагалася зберегти за собою керівну роль СНД;

ü Спірні питання: - Крим

- різні позиції щодо НАТО;

31 травня 1997р. – підписано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. 24 серпня 1991р. прийнято постанову «Про військові формування на Україні, згідно з якою всі війська підпорядковувалися Верховній Раді; створено Міністерство оборони, першим міністром оборони призначено Костянтина Морозова.

У концепції оборони та будівництва Збройних Сил України проголошувалося про намір України одержати у майбутньому статус нейтральної, без’ядерної держави, яка не бере участь у військових блоках. Дві останні тези викликали у суспільстві жваву дискусію. Виявилось чимало прихильників володіння ядерним арсеналом та інтеграції України до НАТО.

Прийнятий 6 грудня Закон «Про Збройні Сили України» заборонив застосування останніх без рішення Верховної ради для виконання завдань, не пов’язаних з обороною держави.

Першим етапом реалізації закону «Про Збройні Сили України» стало добровільне складання військової присяги на вірність народові України, що розпочалося з січня 1992р. (Чайковський – с. 448). Серед інших нормативних актів, що забезпечують суверенітет України, слід назвати закони «Про державний кордон України» і «Про прикордонні війська України» від 4 листопада 1991р., «Про Раду національної безпеки й оборони України» від 5 березня 1998р., указ «Про утворення державного митного комітету України» від 12 грудня 1991р.

Формування атрибутів незалежної держави:

- 4 вересня 1991р. – прийнято постанову про підняття над будинком Верховної Ради синьо-жовтого національного прапора;

- 15 січня 1992р. – указ «Про державний Гімн України», який затвердив національний гімн на слова П. Чубинського та муз. М. Вербицького «Ще не вмерла України».

- 28 січня 1992р. синьо-жовтий прапор було проголошено державним прапором України.

- Малим гербом України було затверджено тризуб.

Молода самостійна держава з перших днів свого існування намагалася створити власну грошову одиницю.

- Від 9 вересня 1991р. запроваджено обіг купонів багаторазового використання;

- В середині 1992р. Україна вийшла з рубльової зони.

- Зростання цін на енергоносії призвело до інфляції, що в 1993р. переросла в гіперінфляцію за 1993р. купоно-карбованці знецінилися в 103 рази;

Основою формування ринкової багатоукладної економіки стали закони «Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992р., «Про приватизацію малих державних підприємств» від 6 березня 1992р., «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992р. Однак непослідовність у проведенні ринкових перетворень тільки посилила економічну кризу. Економічна криза спричинила гостру політичну кризу.

24 вересня 1993р. ВР прийняла рішення про призначення на 24 березня 1994р. дострокових виборів парламенту. Одночасно на 26 червня 1994р. були призначені вибори Президента. Л. Кучма став другим всенародно обраним Президентом України.

У 1997-1998р. було розроблено низку невідкладних заходів з виправлення економічного становища.

7 липня 1997р. Президент України підписав указ «Про вищу економічну раду Президента України» у складі 30 осіб.

Однією з головних причин пробуксовування реформ в Україні були певні недоліки в роботі парламенту:

- Майже три роки після виборів йшли довибори депутатів;

- Змінилося співвідношення сил у парламенті.

Уперше в новітній історії України вибори проводились за мажоритарною та пропорційною системами.

У жовтні 1999р. відбулися чергові вибори Президента України. У першому турі найбільшу кількість голосів отримали Л. Кучма і П. Симоненко. 14 листопада 1999р – відбувся ІІ тур виборів. Перемогу отримав Л.Кучма (ІІ термін).

У березні 2002р. – чергові вибори народних депутатів України.

Зміни в державно-політичному устрої

Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. На той час Президент України був главою держави і главою виконавчої влади. Україна є унітарною державою. Адміністративно-територіальною одиницею України є: область, район, місто, селище і сільрада. Особливий статус має Автономна Республіка – Крим, яка є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

За державним режимом України є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, і судову.

За Конституцією України 1996р. єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституційний склад ВР становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки. ВР обирає зі свого складу Голову ВР України. Повноваження ВР визначені Конституція України (ст. 85). ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є ланкою, що зв’язує законодавчу і виконавчу владу. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два терміни підряд.

Повноваження Президента України визначає Конституція України (ст. 106). Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження.

Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який відповідальний перед Президентом України та підконтролюваний і підзвітний Верховній Раді України. Очолює Кабінет Міністрів прем’єр-міністр України.

Повноваження Кабінету міністрів передбачає Конституція України (ст. 116). Кабінет Міністрів в межах своєї компетентності видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання.

 

Завдання для самоконтролю

  1. Розкрийте зміст основоположних нормативних актів періоду становлення незалежності України
  2. Охарактеризуйте державний лад України пострадянського періоду
  3. Розкрийте процес реформування центральних та місцевих органів виконавчої влади України

 

Тема: 41. Головні риси сучасного українського права

 

  1. Реформування законодавства незалежної України.
  2. Конституційний процес. Конституція 1996р.
  3. Розвиток окремих галузей права.

 

Література:

[3] ст. 363-399; [4] т.2, ст. 541-555; [7] ст. 323-330

 

1. Реформування законодавства незалежної України.

Невід’ємною складовою частиною побудови демократичної правової держави є проведення судової реформи. У Конституції та Законі «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996р. закріплено основні положення організації і діяльності Конституційного Суду України. Конституційний Суд є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції, єдиним в Україні органом конституційної юрисдикції.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються у рівній кількості (по шість) відповідно Президентом України, Верховною Радою та з’їздом суддів України терміном на 9 років без права бути призначеними на повторний термін. У зв’язку з проведенням судової реформи 21 червня 2001р. приймається Закон «Про внесення змін до Закону України», «Про арбітражний суд», за яким назва «арбітражний суд» була замінена на «господарський суд».

У червні 2001р. до Законів України «Про судоустрій України» і «Про статус суддів» було внесено істотні зміни. За Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» від 21 червня 2001р. систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом України є Верховний Суд України. судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстроково. Однією з головних задач Верховного Суду України є здійснення нагляду за судовою діяльністю судів республіки. У складі Верховного Суду України утворюється Пленум Верховного Суду України. У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України, Міністр юстиції України.

З 1998р. в Україні діє Вища рада юстиції, статус і повноваження якої визначаються конституцією України і Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998р. Вища рада юстиції – колегіальний, незалежний орган, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України віком від тридцяти п’яти до шістдесяти років, котрий проживає в Україні не менше десяти останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Організовує роботу Вищої ради юстиції і головує на його засіданнях Голова Вищої ради юстиції. Він обирається з членів Вищої ради юстиції терміном на три роки, без права переобрання, таємним голосуванням.

Важливим органом у системі правоохоронних органів залишається прокуратура. Правовий статус прокуратури України визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991р., зі змінами, внесеними Законом України від 12 липня 2001р.

Правову основу її діяльності становить Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. У цьому Законі вперше комплексно регламентований правовий статус міліції, яка визначається як державний озброєний орган виконавчої влади, що захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне довкілля, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

У своїй діяльності міліція підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України. Організація і діяльність Служби безпеки України регламентовані Законом України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992р.

Діяльність адвокатури регламентується Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992р. Закон виокремлює різні організаційні форми і види діяльності адвокатури. Проголошення незалежності поставило перед Україною завдання щодо реформування правової системи. По-перше, необхідно було відмовитися від догм соціалістичного права, по-друге, в короткі терміни впровадити елементи так званого буржуазного права. Процес створення нового права розпочався у трьох напрямах: шляхом пристосування частини норм радянського права; прийняття нормативних актів у тих сферах відносин, що не врегульовані чинним законодавством; проведення широкомасштабної кодифікації права, при якій реформування зазнають усі галузі права.

2. Конституційний процес. Конституція 1996р.

14 лютого 1992 р. було прийнято Закон України «Про внесення доповнень і змін в Конституцію». Ще в жовтні 1990р. Верховна Рада утворила конституційну комісію, яка мала розробити проект концепції Основного Закону.

У грудні 1994р. Л. Кучма вніс на розгляд парламенту проект конституційного Закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні». Проект містив конкретні пропозиції щодо розмежування законодавчої і виконавчої влади.

Президент став одноосібним главою уряду, склад якого він мав формувати сам, без узгоджень і затверджень Верховною Радою. У компетенції місцевих рад залишилися обмежені повноваження: затвердження міського бюджету і програм територіального розвитку, заслуховування звітів голів адміністрацій. З прийняттям цього Закону Україна перетворилася з парламентсько-президентської держави у президентсько-парламентську республіку.

Верховна Рада як єдиний законодавчий орган, з одного боку, та Президент як глава держави і виконавчої влади – з другого, тобто сторони, які одержали свої повноваження безпосередньо від народу, уклали Конституційний договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України». У лютому 1996р. конституційна комісія передала проект Конституції на розгляд парламенту. Проект розглядався майже три місяці.

Загроза розпуску Верховної ради змусила народних депутатів в ніч з 27 на 28 червня 1996р. прийняти Конституцію України. подальшого розвитку в останні роки набув такий важливий інститут конституційного права, як громадянство. Правовий зміст громадянства України, порядок його набуття і припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства, визначаються Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001р.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: єдиного громадянства; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; неможливості автоматичного придбання громадянства України іноземцем або особою без громадянства внаслідок укладання шлюбу з громадянином України або придбання громадянства України його дружиною (чоловіком) і автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок розірвання шлюбу або припинення громадянства України одним з подружжя; рівності перед законом громадян України незалежно від засад, порядку і часу придбання ними громадянства України; збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Найбільш радикальним змінам за роки незалежності в Україні було піддане виборче право – важливий інститут конституційного права України. Норми виборчого права закріплені третім розділом Конституції України, а також Законами України «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001р., «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999р., «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998р.

Вибори народних депутатів України проводяться за змішаною системою розподілу депутатських мандатів. Суть її полягає в такому. Половина конституційного складу Верховної Ради – 225 депутатів – обирається в одномандатних округах. Уся територія країни поділяється на приблизно рівні за чисельністю виборців 225 округів, у кожному з яких обирається один депутат. Друга половина складу Верховної Ради визначається голосуванням у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Виборці голосують не за конкретну особу, а за виборчий список політичної партії (блоку). До розподілу мандатів допускаються тільки партії, що набрали не менше 4 відсотків голосів.

Були прийняті закони України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991р., «Про заставу від 2 жовтня 1992р., «Про банкрутство» від 14 жовтня 1992р., «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р., «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001р. та ін.

11 липня 1995р. Верховна Рада внесла істотні зміни до ст. 71 ЦК України, яка визначала загальні терміни позовної давності. За новою редакцією загальний термін позовної давності становить три роки незалежно від того, хто подає позов: фізична чи юридична особа.

Основним нормативно-правовим актом у цій галузі права є Сімейний кодекс України (підписаний Президентом України 10 січня 2002р., чинний з 1 січня 2003р.) новелою Сімейного кодексу є введення інституту патронату. Патронат – це виховання дитини, позбавленої батьківського піклування, у родині іншої особи (патронатного вихователя) за плату.

14 жовтня 1992р. було прийнято Закон «Про охорону праці». Законом від 19 грудня 1993р. до Кодексу законів про працю України були внесені зміни й доповнення, що стосувалися охорони праці.

Подальший розвиток одержав інститут контракту. У березні 1993р. Кабінет Міністрів затвердив Положення про порядок укладення контрактів керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності, при наймі на роботу, а 19 березня 1994р. – Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівника. Порядок призначення і виплати пенсій встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991р. Велику увагу держава приділяє державній підтримці багатодітних сімей. Правове регулювання цього виду соціального забезпечення здійснюється на підставі Закону України «Про державну допомогу родинам з дітьми» від 22 березня 2001р. Закон визначає види державної допомоги родинам з дітьми та коло осіб, які мають право претендувати на отримання цієї допомоги.

У жовтні 1991р. було затверджено концепцію роздержавлення і приватизації землі. Передбачалося, що 1992р. колгоспи будуть пе5ретворені у вільні господарські товариства. 30 січня 1992р. Верховна Рада прийняла Закон «Про форми власності на землю», який проголосив, що поряд з державною можуть існувати колективна і приватна форми власності на землю.

Протягом 1996р. було фактично завершено перший етап земельної реформи – роздержавлення землі та її передачу у власність юридичних осіб. На 1 січня 1997р. документи про землю отримали майже всі колективні господарства. Другий етап земельної реформи передбачає передачу землі безпосередньо тим, хто її обробляє.

25 жовтня 2001р. був прийнятий новий Земельний кодекс України.

У березні 1992р. з Кримінального кодексу України були вилучені такі міри покарання, як заслання і вислання. З метою посилення захисту конституційного ладу, територіальної цілісності України та громадської безпеки 24 грудня 1994р. було прийнято Закон України «Про посилення кримінальної відповідальності за деякі злочини проти держави». Встановлювалася кримінальна відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, за посягання на територіальну цілісність України, за масові безпорядки. Були переглянуті склади державних злочинів, різко скорочувалося застосування виключної міри покарання – смертної кари. З березня 1997р. було введено мораторій на призупинення виконання смертних вироків. 22 квітня 200р. Верховна Рада скасувала смертну кару як вид кримінального покарання. Але найактуальнішим залишилося прийняття нового Кримінального кодексу України.

Кримінальний кодекс України був прийнятий 5 квітня 2001р. і набрав чинності з 1 вересня 2001р. новий Кримінальний кодекс України передбачає довічне ув’язнення за найбільш тяжкі злочини. Під дію кодексу підпадають також навмисна безпідставна невиплата заробітної плати, пенсій, стипендій терміном більше місяця, зазіхання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних вірувань або виконання релігійних обрядів, а також порушення недоторканності особистого життя – незаконний збір, збереження, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Кримінальний Кодекс вводить нові види покарань, у тому числі арешт від 1 до 6 місяців, громадські роботи й обмеження свободи. Людина відбуває покарання у виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов’язковим залученням до праці.

Кодекс передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 1 до 15 років і вводить замість смертної кари довічне ув’язнення, що не застосовується до осіб до 18 років, осіб, яким більше 65 років і до жінок, які вчинили злочин під час вагітності.

Відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів настає у тому випадку, якщо це призвело до ненадходження в бюджети коштів у значних (17 тисяч грн.), великих (51 тисяч грн..) і особливо великих розмірах. Прогресивною нормою є звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо такий злочин вчинено вперше і якщо до моменту пред’явлення обвинувачення податки були сплачені, а нанесений збиток відшкодований.

Уперше введена кримінальна відповідальність за такі злочини проти громадського порядку і моралі, як проституція, примушення до зайняття проституцією або втягування до неї.

 

Завдання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте процес реформування українського законодавства
  2. Як розвивався конституційний процес в Україні у 90-х роках? Охарактеризуйте конституційний договір 1995 р.
  3. Розкрийте основні положення Конституції України 1996р
  4. Розкрийте характерні риси еволюції права сучасної України
  5. Охарактеризуйте розвиток галузей права України:

а) цивільного є) аграрного

б) адміністративного ж) сімейного

в) фінансового з) житлового

г) трудового і) кримінального

д) екологічного к) процесуального

 

 

Література

  1. Боярська З.І. Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник – К., 2001.

 

  1. Брайчевський М. Конспект історії України. – К., 1993.

 

  1. Іванов В. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К., 2003

 

  1. Історія держави і права України. Підручник: у 2-х т. /За ред. В. Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка – К., 2003

 

  1. Історія держави і права України. Підручник /За ред.. А.С. Чайковського - К., 2004

 

  1. Історія України: Нове бачення: У 2-х т. / За заг. ред. В.А. Смолія. – к., 1996.

 

  1. Кузанець О., Калиновський В. Історія держави і права України. - К., 2002

 

  1. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.). – Львів, 1965.

 

  1. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - К., 2001

 

  1. Рыбаков Б.А. Киевская русь ы русские княжества ХІІ-ХІІІ вв. – М., 1982.

 

  1. Свердлов М. От Закона Русского к Русской Правде. – М., 1988.

 

  1. Тищик Б., Вівчаренко Б. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речі Посполитої та Литовської держави. – Львів, 1996.

 

  1. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

 

  1. Українське державотворення: не витребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К., 1997.

 

  1. Хрестоматія з Історії держави та права України /За ред.. А.С. Чайковського. – К., 2003

 

  1. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти. Документи. – К., 1997.

 

  1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

 

  1. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова редкол.) та ін. – К., 1998-2002. – Т. 1-4.

 

  1. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1991.

 

Зміст

24. Тема: 24. Суспільно-політичний лад і право в Україні

в роки Першої світової війни…………………..3

уаоложення е можна мислити і скінченим, бо у нього немає меж, якими він був би обмежений. тичності п25.Тема:25. Крах самодержавства і початок створення

в Україні нових політичних структур……….11

  1. Тема: 26. Боротьба за національно-державне

Відродження України. Українська держава

у період гетьманства…………………………..17

  1. Тема: 27. „Друга” Українська Народна Республіка.

Період Директорії……………………………...22

  1. Тема: 28. Західноукраїнська Народна Республіка……...28
  2. Тема: 29. Встановлення радянської влади в Україні…...33
  3. Тема: 30. Становлення радянського права……………...38
  4. Тема: 31. Україна в 1921-1929рр……………………........43
  5. Тема: 32. Державно-політичні зміни в Україні у

період тоталітарного режиму (1929-1939рр)..50

  1. Тема: 33. Основні риси розвитку права в Україні в

умовах тоталітарного режиму………………...54

  1. Тема: 34. Державно-політичні зміни в Україні у

роки Другої світової війни……………………59

  1. Тема: 35. Зміни у правовій системі УРСР в роки

Другої світової війни…………………………..63

  1. Тема: 36. Державно-політичні зміни в Україні у

перші повоєнні роки (1945 - сер. 1950рр). …..66

  1. Тема: 37. Державно-політичні зміни в Україні у

період десталінізації (др. п. 1950-х – пер. пол..

1960рр)…………………………………………70

  1. Тема: 38. Держава і право України з (1945 –

сер. 1980 рр.)…………………………………...75

  1. Тема: 39. Держава і право України в період

перебудови (1986-1991рр.) …………………...82

  1. Тема: 40. Утворення української національної

державності (1991-1996 рр.)…………………..87

  1. Тема: 41. Головні риси сучасного українського права…91

Список рекомендованої літератури.....................................99

Рецензія

на короткий конспект лекцій

з дисципліни «Історія держави і права України» для студентів спеціальності 5.060101 «Правознавство» розроблений викладачем ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» Вилегжаніною Н.М.

 

Методичну розробку «Короткий конспект лекцій підготувала викладач соціально-гуманітарних дисциплін мукачівського аграрного коледжу Вилегжаніна Н.М.

Посібник написаний на допомогу студентам, які вивчають курс «Історії держави і права України» з найдавніших часів і до наших днів та готуються до складання іспиту.

Даний конспект лекцій дасть можливість студентам краще засвоїти програмовий матеріал, зрозуміти складні питання виникнення, розвитку і зміни типів та форм держави і права, глибше зрозуміти та вивчити державні органи і правові інститути народів, які населяли територію України.

У посібнику пропонуються завдання для перевірки з кожної теми, яких студент набуває користуючись даною розробкою та зазначеними в списку рекомендованої літератури для всіх тем курсу підручниками і посібниками.

В цілому даний посібник змістовний, зацікавить студентів і сприятиме глибокому засвоєнню ними навчального матеріалу.

Є деякі пропозиції щодо доречності розміщення у конспекті лекцій тлумачення основних понять, термінів та завдань блочно-модульного контролю знань.

Вважаємо, що розроблені Н.М. Вилегжаніною методичні матеріали викладені на належному науковому і професійному рівні і можуть бути рекомендовані до друку.

 

Рецензент: Соскіда С.Я.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Реформа державного апарату | Устройство и принцип действия простейшего газотурбинного двигателя
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 633; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.095 сек.