Особливості загальної частини

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ КУРСУ „ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ”.

1. Особливості загальної частини.

2. Особливості особливої частини.

3. Особливості спеціальної частини.

Тема 1. „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (ІАД у МВ) як елемент управління в системі забезпечення зовнішньої політики

Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності держави та суб’єктів господарювання в міжнародних відносинах. Поняття ІАД МВ, її місце і роль в організації та управлінні зовнішньою політикою, економічною і господарською діяльністю, обороною і безпекою. Визначення поняття інформаційного і аналітико-прогностичного забезпечення, відмінні риси операційної роботи в ІАЗ від наукової діяльності.

Змістовна сторона, цілі та завдання ІАД МВ: забезпечення потреб споживачів, відповідальних за національну безпеку, оборону, зовнішню політику та захист життєво важливих інтересів, як основна мета своєчасної реалізації інформаційно-аналітичної функції спеціальних служб в управлінні міжнародно-правової діяльності України та суб’єктів господарювання. Інші цілі та завдання, котрі досягаються при ефективному інформаційно-аналітичного забезпеченні сприятливих умов функціонування механізму державного і господарського управління. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці, його основоформуюча і керуюча роль для прогнозу та прийняття рішень іншими державами, наслідки таких рішень на міжнародному та національному рівні.

Принципи організації інформаційно-аналітичної діяльності. Проблеми та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення. Завдання та визначення інформаційно-аналітичного забезпечення. Суб’єкт інформаційно-аналітичної роботи. Протиріччя в сфері організації ІАР. Організаційні форми суб’єктів ІАР. Системи, керовані потоком подій. Цілеспрямованість в організаційних системах. Базові твердження та визначення. Модель ієрархії цілей. Методики соціальних технологій А. А. Шіяна. Теоретичні основи соціальних технологій. Експерт-аналітик як двокомпонентний абстрактний інформаційний автомат. Вимоги до організації інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності. Розробка організаційної структури аналітичного підрозділу.

Оперативна обстановка як об’єкт і предмет дослідження в ІАД у МВ. Характеристика особливостей, спільних рис і відмінностей об’єкту, предмету та умов дослідження в інформаційно-аналітичній роботі та науковій діяльності. Оперативна обстановка – основний об’єкт інформаційно-аналітичної діяльності.

Складові елементи знання про оперативну обстановку як предмет інформаційно-аналітичного дослідження, особливості їх розвитку і взаємовпливу.

Загальні складові елементи знання про оперативну обстановку в сфері безпеки. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль міжнародних і міжнародно-правових відносини, зовнішньої і внутрішньої політики, геополітичної, геоекономічної, геостратегічної (військово-стратегічної), політичної, економічної, соціальної, етнічної, демографічної, психологічної, правової, криміногенної тощо ситуації у визначенні змісту і якісних показників оперативної обстановки та можливих наслідків для безпеки об’єкту захисту.

Спеціальні складові елементи знання про оперативну обстановку в сфері забезпечення безпеки суб’єктів зовнішньої політики,зовнішньоекономічної діяльності і господарювання. Сутність поняття, характеристика змісту потенціалу як об’єкту спрямувань супротивників, конкурентів і непорядних партнерів та базисного елементу в механізмі формування оперативної обстановки.

Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їхні цілі, завдання, зміст операцій, кінцевий результат.

Інформаційна робота: сутність змісту; інформація та її якість; форми, процес інформаційної роботи; відбір, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації; засоби відбору, межі пошуку, обробка інформації; відбір і обробка інформації по темі дослідження. Документування. Інформаційна справа.

Аналітична робота: сутність проведення аналітичного дослідження; зміст аналітичної роботи, цілі, завдання, об’єкт, предмет, тематичне дослідження, засоби, форми, процес, технологія. Завдання (замовлення) і план на проведення аналітичної роботи. Проблема дослідження, умови постановки проблеми, процедура усвідомлення проблеми дослідження, інформаційна база, оцінка і аналіз інформаційних одиниць на їх відповідність проблемі та завданням дослідження. Аналіз базової інформації. Вироблення нової інформації. Документування, апробування, затвердження, реалізація результатів дослідження. Перевірка, затвердження і реалізація результатів дослідження.

Засоби автоматизації ІАР. Засоби збору інформації. Засоби збереження інформації. Експертні системи. Системи Штучного інтелекту та інтелектуального аналізу даних. Засоби структурування та візуалізації даних. Електронні помічники аналітика. Системи гібридного інтелекту. Засоби зниження розмірності масиву вимірювань. Інструментальні засоби уявлення та доведення результатів ІАР.

Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження, котрі визначають міжнародно-правову основу діяльність держави: політична організація суспільства, внутрішня політика держави, збройні сили, військово-промисловий потенціал, зовнішня політика; зовнішньоекономічні зносини, територія і природні умови, демографічні характеристики тощо. Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження, котрі визначають міжнародно-правові та нормативно-правові аспекти господарської діяльність державних і недержавних суб’єктів господарювання.

Тема 2. Поняття джерел, інформаційних одиниць, інформаційних масивів і потоків, наукових знань та їхнє значення в практичній діяльності підрозділів ІАД у МВ

Поняття джерел інформації, інформаційних даних, інформаційних одиниць, інформаційних масивів, потоків, інформаційних системи, мереж, банків даних, їх різновиди (Центральний банк даних – ЦБД, локальні бази даних – ЛБД, автоматизовані робочі місця – АРМ). Носії знань (джерела) про оперативну обстановку в державі перебування, в колективі суб’єкта господарювання. Чинники визначення ознак закономірностей, характеру тенденцій їх появи, існування, розвитку і зникнення. Поняття первинної інформації, кінцевого інформаційного та інформаційно-аналітичного продукту, наукових знань.

Особливості організації процесу поточної роботи з джерелами інформації в підрозділах інформаційно-аналітичного забезпечення. Цілі та завдання організації обробки, накопичення і користування інформацією та документальними даними: класифікації, систематизації, формалізації, накопичення, зберігання, пошук, узагальнення і видача інформаційних одиниць. Особливості відбору інформаційних одиниць, критерії відбору та накопичення, формування інформаційних масивів і баз даних. Сутність, принципи кваліфікації та відбору джерел інформації: визначення їх характерних рис і ознак. Вимоги до інформації, документальних (інформаційних, фактографічних) даних та їх носіїв: відносність, актуальність, достовірність, повнота, своєчасність, надійність і безпечність зберігання. Проблема „старіння” інформації. Сучасні носії інформаційних одиниць в ІАЗ.

Організація і технологія процесу роботи з джерелами інформації в ході проведення інформаційно-аналітичного і наукового дослідження (планування, критерії визначення інформаційних потреб, пошук джерел, методика вивчення документів і порядок відбору фактографічних одиниць). Організаційно-довідкова робота (бібліотеки, міжбібліотечний абонент, Єдина державна система науково-технічної інформації, реферативні журнали, бюлетені сигнальної інформації, експрес-інформація, аналітичні огляди, реферативні огляди, друковані бібліографічні картки, анотовані бібліографічні картки, реферати в картках, фактографічна інформація в картках, копії змісту поточних (іноземних) журналів, довідково-інформаційні системи, каталоги, картотеки, УДК – Універсальна десятинна класифікація, ББК – Бібліотечно-біографічна, організація систематичного і предметного каталогів, допоміжні каталоги та картотеки). Техніка читання: попереднє ознайомлення, швидкий перегляд, читання з олівцем, нотування, виписки, закладки з помітками, розмальовування, підкреслення по тексту, перелік сторінок, оціночні записи на бібліографічних картках особистої картотеки, складання плану книги, тези, конспектування, графічні конспекти). Словники понять і термінів. Документальні джерела: офіційні, приватні. Публічні та приватні архіви, парламентські та адміністративні публікації, статистика, преса та інші ЗМІ, реклама, біографічні довідники, літературні твори, особисті документи, малюнки, фотографії, відеозаписи, кіно-, теле-, радіо-, звукозаписи, речі, іконографія.

Основні критерії і способи вивчення документальних даних: квантифікація (відбір постійних ознак і параметрів), одиниця реєстрації, тема, предмет, одиниця контексту. Фіксація: основні, прості, складні тези, цитати; конспект, плановий, текстуальний, вільний, тематичний; реферат. Прийоми виділення та розмежування тексту, що вивчається: абзацні відступи, пробільні строки, номера, підкреслення і викреслення, ключові слова, віхи на полях, рамки, багатокольорові помітки.

Способи оцінки інформації: класифікація інформації за метою використання; за масштабністю змісту, за якістю.

Первинна оцінка інформації та її носія. Критерії якості носія: обізнані особи – експерт, „внутрішній” інформатор, „гарячий інформатор”, агент чи інший конфідент, особа як джерело випадкового витоку інформації, легковажний інформатор, контактор (зв’язки), союзник, партнер; офіційні документи – ділові папери та архіви, носії машинної (ЕОМ) інформації, особисті папери та архіви, „чернетки”; оприлюднені відомості – матеріали ЗМІ, анонімки, самвидав, носії телефонних, телеграфних, телетайпних, телефаксних повідомлень, персональних радіостанцій, комп’ютерів, сотові та транкові радіосистеми; засоби підслуховування, підглядування, зовнішнього спостереження; прояснення способу дій.

Оцінка способу отримання інформації: збирання, придбання, добування. Способи добування інформації: таємне заволодіння джерелом інформації, таємне ознайомлення, копіювання, тимчасове вилучення, крадіжка під імітацією втрати чи знищення носія, перехоплення (крадіжка, здирництво, розбій, підкуп); підключення третіх осіб, отримання носія чи копії на „офіційній” підставі; вивідування в ході офіційні переговори, інтерв’ю; перехоплення поштових відправлень.

Принципи визначення рівня актуальності та достовірності інформації: актуальна, мало актуальна, застаріла; отримана вперше, частково відома; достовірна; підтверджується іншими джерелами; вірогідно правдива; можливо правдива, сумнівна, неправдоподібна, невизначена.

Тема 3. Правові основи організації та управління системою інформаційно-аналітичного забезпечення політико-дипломатичної, зовнішньоекономічної, господарської, оборонної та безпекової діяльності в міжнародних відносинах

Забезпечення інформаційної безпеки України. Інформаційне суспільство, інформаційна безпека, інформаційні війни. Діяльність органів влади України в забезпеченні безпеки національного інформаційного простору України. Міжнародно-правовий аспект забезпечення національної інформаційної безпеки.

Цілі та завдання підрозділів інформаційно-аналітичного і правового забезпечення органів влади та управління України у сфері міжнародно-правових відносин і безпеки. Інформаційно-аналітичне забезпечення Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України у сфері міжнародного права. Функції та повноваження органів влади, що здійснюють таке забезпечення: Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, Служба безпеки, Міністерство оборони України.

Характеристика законодавства України про інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки, міжнародно-правової і господарської діяльності. Конституція України, Закони України „Про інформацію”, „Про комерційну таємницю”, „Про оборону України”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про контррозвідувальну діяльність”, „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Особливості організаційно-правової основи діяльності структурних підрозділів, котрі відповідають за інформаційно-аналітичне і правове забезпечення реалізації зовнішньої політики, зовнішньоекономічного співробітництва, міжнародно-правової і господарської діяльності, функціонування структур вищих посадових осіб держави, підрозділів РНБО, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, МВС, Міністерства оборони, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, міністерств і відомств, відповідальних за реалізацію зовнішніх і внутрішніх функцій Україні.

Нормативно-правові акти, що регламентують функції та повноваження спецслужб України: „Про Раду національної безпеки і оборони України”, „Про дипломатичну службу”, „Про міліцію”, „Про Службу безпеку України”, „Про Державну прикордонну службу України”, „Про розвідувальні органи України”, „Про Військову службу правопорядку в Збройних силах України”, Митної та податкової служб України, Положення про Міністерство закордонних справ, про Міністерство внутрішніх справ України: їх основні положення, що становлять основу для здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки господарської і міжнародно-правової діяльності. Правова основа діяльності структурних підрозділів державних спецслужб і служб безпеки недержавних суб’єктів господарювання. Їхні цілі та завданням в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення об’єктів захисту і національної безпеки.

Тема 4. Забезпечення безпеки та захисту інформаційної (інтелектуальної) власності при проведенні інформаційно-аналітичної роботи в Україні

Визначення поняття системи режимів внутріофісної безпеки. Вимоги режиму безпеки під час здійсненням робіт із використанням секретних технологічних циклів у виробництві та наданні послуг, зберігання продуктів підприємницької діяльності; безпеки особового складу підприємницької структури.

Режими забезпечення інформаційної безпеки. Сутність безпека інформаційної роботи. Конфіденційність електронної інформації. Організація і управління режимом захисту інформації. Функціонування режиму доступу до конфіденційної інформації та документів обмеженого поширення. Особливості організації загального і секретного діловодства. Організаційні особливості робіт із секретними документам: виготовлення та облік документів із секретною і конфіденційною інформацією; контроль за рухом секретних документів, дотриманням правил здійснення інформаційно-аналітичної роботи із застосуванням традиційних і сучасних технічних засобів, підтриманням ділових контактів і комунікації по різних каналах зв’язку, використання фотокопіювальної техніки. Безпека автоматизованої інформаційної системи та її підсистем: комп’ютерна, бази даних, продукту програмного забезпечення, комунікації. Організація захисту інформації при її обробці на ПЕВМ. Криптографічний захист інформації.

Особливості правового забезпечення захисту персоналу і внутріофісна діяльності. Соціально-правова характеристика злочинів, котрі спостерігаються в фінансово-кредитній сфері. Криміналістичне забезпечення діяльності та взаємодії служб безпеки підприємств недержавної форми власності, органів кримінальної та податкової міліції, органів попереднього слідства під час виявлення і розслідування злочинів в кредитно-фінансовій та іншій господарській сфері.

Тема 6. Практичний досвід інформаційно-аналітичного і правового забезпечення в сфері зовнішньої діяльності та безпеки провідних держав світу

Інформаційно-аналітичне і правове забезпечення міжнародної діяльності США. Новоутворене Міністерство національної безпеки США, його наявні та ймовірні функції та повноваження у сфері забезпечення інформаційної безпеки США та інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародно-правової діяльності вищих органів влади США. Діяльність підрозділів ЦРУ та ФБР, Міністерства оборони в забезпеченні національної, державної, громадської, інформаційної, економічної, науково-технічної безпеки США. Діяльність Агентства перспективних досліджень Міністерства оборони США (анг. – DOD Advanced Research Project Agency, ARPA).

Особливості діяльність ЦРУ США в інформаційно-аналітичному забезпеченні урядових структур. Історичний огляд та сучасна практика Центрального розвідувального управління США. Суперкомп’ютери CRAY.

Практика інформаційно-аналітичного і правового забезпечення у Великої Британії: МЗС, МІ-6 (СІС) – стратегічна розвідка, МІ-5 – контррозвідка, ШКУЗ – Штаб-квартира урядового зв’язку – відомство з електронної розвідки, радіоперехоплення, електронного підслуховування і радіоконтррозвідки. Спільна із США, Канадою, Новою Зеландію і Австралією всесвітня мережа електронного спостереження і радіоперехоплення „Ешелон”.

Практика інформаційно-аналітичного і правового забезпечення в Російській Федерації, Франції, Німеччині: РФ – Міністерство закордонних справ, Служба зовнішньої розвідки, Федеральна служба безпеки, Федеральне агентство урядового зв’язку та інформатизації (рос. - ФАПСИ); Інститут стратегічних досліджень МЗС, Франція – ДЖСЕ (стратегічна розвідка), ДРМ (військова розвідка), ДСТ (контррозвідка), РЖ (контррозвідка політичної поліції), Інститут вищих досліджень національної оборони; Німеччина – МЗС, Відомство федерального канцлера, Федеральна розвідувальна служба – БНД, контррозвідка – БФФ, Набв – Розвідувальне відомство Бундесверу, ФУБІТ – Федеральне управління безпеки інформаційної техніки.

Дата добавления: 2014-01-05