Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Моделі та моделювання в міжнародних відносинах як спосіб активного пізнання

Модель (лат. modulus – міра, зразок, норма) – у широкому розумінні – аналог, замінник деякого об’єкта-оригіналу іншим об’єктом (дії, події, процесу, явища), котрий за певних умов відображає властивості оригіналу; у вузькому розумінні – система елементів, котра відображає визначені сторони, зв’язки, функції об’єкта дослідження.

Під час інформаційно-аналітичних досліджень поширене математичне моделювання. Будь-яка модель може виникнути в процесі ІАР трьома способами, а саме у результаті:

1) прямого спостереження явищ, процесів, дій, подій, їхнього безпосереднього вивчення та осмислювання (такі моделі називають феноменологічними);

2) процесу дедукції, коли нова модель створюється як окремий випадок деякої більш загальної моделі (такі моделі називають асимптотичними);

3) процесу індукції, коли нова модель є узагальненням деяких елементарних моделей (такі моделі називають моделями ансамблів).

Таким чином, під моделлю фахівці розуміють спрощене або „упаковане” знання, котре несе цілком визначену обмежену інформацію про об’єкт (предмет, чинник, дію, подію, процес, явище), котра відображає ті або інші його властивості. Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. При цьому модель містить у собі потенційне знання, яке, досліджуючи модель, можна одержати і використовувати в практичних інтересах.

Моделюванняпобудова моделі досліджуваного об’єкта, зразка максимально ідентичного об’єкту дослідження або процес дослідження реальних об’єктів шляхом побудови, вивчення та інтерпретації моделей.

Математична модельнаближене, виражене в математичних термінах, представлення об’єктів, концепцій, систем і процесів.

Математичне моделювання в міжнародних відносинахпроцедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища, процесу, дії, події в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.

Кінцева мета створення математичних моделей – встановлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.

Зміннаматематична величина, яка у досліджуваній проблемі може приймати різноманітні значення.

Параметрматематична величина, яка у досліджуваній проблемі зберігає одне й теж значення.

Різниця між змінною і параметром відносна, тому що величина, постійна при вивченні однієї проблеми, може бути змінною в іншій постановці дослідження.

Функціявідповідність між змінними, за якою кожному значенню однієї з них (аргументу, незалежній змінній) відповідає визначене значення іншої змінної (залежної змінної). Така відповідність може бути задана формулою, графіком, таблицею.

Математичний вираз – сукупність скінченної множини змінних, параметрів, функцій, об’єднаних операторами математичних дій.

Усі моделі можна розділити на два класи:

1) матеріальні;

2) ідеальн і.

Матеріальні моделі – моделі, об’єктивні за формою та змістом.

Ідеальні моделімоделі, об’єктивні за змістом (відображають реальну дійсність), але суб’єктивні за формою (існують тільки у свідомості людей і функціонують за законами логіки).

Ідеальні моделі:

1) наочні:

– схеми;

– карти;

– креслення;

– графіки;

– гіпотези;

– представлення;

– аналогії;

2) знакові:

– символи;

– алфавіт;

– упорядкований запис;

– топологічний запис;

– графовий опис;

– мережеве представлення;

3) математичні:

– структурні;

– функціональні;

– аналітичні;

– чисельні;

– імітаційні.

Структурні моделі відтворюють склад елементів об’єкта, системи, явища і взаємозв’язку між ними, тобто структуру об’єкта моделювання.

Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища.

Аналітичні моделі дозволяють одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, котрі характеризують явище.

Аналітичний розв’язок математичного співвідношення є узагальненим описом об’єкта.

Числові моделі характеризуються тим, що значення необхідних величин можна одержати в результаті застосування кількісних методів. Усі кількісні методи дозволяють одержати тільки часткову інформацію щодо розшукуваних величин, тому що для своєї реалізації потребують завдання всіх параметрів, які входять до математичного співвідношення.

Імітаційні моделі реалізують на ЕОМ у вигляді моделюючих алгоритмів (програм), котрі дозволяють обчислити значення вихідних характеристик і визначити новий стан, у якому знаходиться модель при заданих значеннях вхідних змінних, параметрів і початковому стані моделі.

За поведінкою в часі моделі бувають:

1) динамічними (час відіграє роль незалежної змінної, а поведінка об'єкта моделювання змінюється в часі);

2) статичними (поведінка об'єкта моделювання не залежить від часу);

3) квазистатичними (поведінка об'єкта моделювання змінюється з одного статичного стану на інший відповідно до зовнішніх впливів).

Модель детермінована, якщо елементи математичної моделі достатньо точно визначені та поведінку об’єкта моделювання можна точно визначити.

Модельстохастична, якщо елементи математичної моделі недостатньо точно визначені та поведінку об’єкта моделювання не можна точно визначити.

Модель неперервна, якщо параметри та змінні моделі є неперервними величинами.

Модель дискретна, якщо параметри та змінні моделі є перервними величинами.

Математична модель може мати лінійні або нелінійні математичні вирази.

Математичні моделі міжнародних відносин, як правило, динамічні, стохастичні, дискретні, нелінійні. У залежності від постановки завдання дослідження під час математичного моделювання міжнародних відносин використовують наступний математичний апарат:

1) рівняння (алгебраїчні, трансцендентні, диференціальні);

2) методи апроксимації (інтерполяція, екстраполяція);

3) методи оптимізації (структурна та параметрична оптимізація, оптимізація на графах і мережах);

4) методи аналізу стохастичних систем (теорія ймовірностей, математична статистика, планування експериментів, теорія ігор, теорія систем масового обслуговування);

5) алгебра логіки;

6) теорія автоматів;

7) теорія алгоритмів;

8) теорія інформації.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Загальна характеристика особливочстей формування методологічної системи ІАД | Характеристика основних принципів інформаційно-аналітичної діяльності
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1570; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.