КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Спільні та відмінні риси операційної роботи в інформаційно-аналітичному забезпеченні від науково-дослідної діяльності
Якщо виходити із того загального, що під час інформаційно-аналітичного забезпечення і науково-дослідної діяльності відбувається процес вивчення різного роду явищ, подій, процесів, дій і фактів, то можна констатувати те, що – це є два різновиди пізнання об’єктивної реальності, пошук істини, проте з різним рівнем: 1) потреб та інтересів споживачів (замовників); 2) цілей та завдань; 3) якості базового інформаційного матеріалу, що використовується; 4) методики його опрацювання; 5) якості та характеру вихідного продукту. Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій. Інформаційно-аналітична розробка – це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають, по-перше, у вигляді системи підсумкових прикладних знань, висновків щодо: 1) реальності причинно-наслідкових зв’язків, їх характеру; 2) тенденцій розвитку явищ, процесів, подій, дій; 3) характеру відповідних наслідків від певних процесів, дій чи подій; 4) визначення ознак, котрі вказують на ступень визрівання небезпеки, ризиків, викликів і загроз для існування та розвитку об’єктів охорони: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів; по-друге, 5) у вигляді відповідних пропозицій щодо практичних дій, спрямованих на вирішення проблеми, що існує або зароджується. Зазначене має не суто наукове пояснення, а більш прикладне значення. Тому інформаційно-аналітичний продукт стає основою для прийняття посадовими особами держави та суб’єктів господарювання при прийнятті практичних управлінських рішень. Наукове дослідження – це метод перевірки теорій і гіпотез шляхом застосування визначених правил аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретації цих спостережень у суворо заданих умовах.
Інформаційно-аналітична розробка – це метод перевірки реальності причинно-наслідкового зв’язку між різними явищами, подіями, діями та закономірностями тенденцій їх розвитку, а також рівня їх випадковості чи штучності походження, ступеня визрівання ризиків, небезпеки, викликів і загроз для існування та розвитку об’єктів охорони та життєзабезпечення: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів. При цьому, необхідно відзначити, що правила аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретація цих спостережень можуть бути не в суворо заданих умовах. Іноді це можуть бути нетрадиційні методи, котрі не визнаються конвенційними науками як наукові. Об’єкт наукового дослідження — це процес чи явище, котрі породжують проблемну ситуацію та обрані науковцями для вивчення. Об’єкт інформаційно-аналітичної розробки – аналогічний об’єкту наукового дослідження – процес, явище, крім того додаються також відповідні подій, дії фізичних і юридичних осіб, пов’язані з процесом чи явищем, які породжують проблемну ситуацію, котра привертає увагу інформаційних співробітників та фахівців-аналітиків. З цієї причини вони стають об’єктами розробки. Предмет — це те, що знаходиться в межах об’єкта у визначеному аспекті розгляду проблеми; це певний перелік проблемних питань, на які дослідник має дати вичерпні відповіді: 1)визначення структури та складових елементів об’єкта дослідження; 2) характер внутрішніх позитивних і негативних процесів, тенденцій, взаємозалежності та особливості взаємного існування, рівень наближення і протилежності якостей, цінностей, наявність тенденцій до протистояння чи єднання, порозуміння, злагоди, гармонізації; 3) особливості взаємовідносин об’єкта дослідження із зовнішнім середовищем, характеру взаємного впливу, рівень позитивності та негативу, тенденції їх зростання чи затухання у найближчій та віддаленій перспективі; 4) закономірності розвитку тенденцій, принципи формування правил, сутність і причини виключень із правил; 5) чинники виникнення, розвитку і зникнення проблеми тощо.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 410; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |