КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінка несучої здатності і ступеню пошкодження кам’яних конструкцій
Несуча здатність пошкоджених армованих і неармованих кам'яних конструкцій визначається методом визначення руйнуючих фактичних значень міцності (марок) цегли, каменів, розчину і межі текучості арматури. При цьому враховують чинники, що знижують їх несучу здатність: тріщини; руйнування поверхневих шарів кладки в результаті розморожування, пожежі або механічних пошкоджень (вибоїни і т. п.); наявність ексцентриситетів, викликаних відхиленням стін і стовпів від вертикалі або при їх випучуванні з площини; порушення конструктивного зв'язку між стінами внаслідок утворення вертикальних тріщин в місцях їх перетину або унаслідок розриву поперечних зв'язків між стінами, колонами і перекриттями каркасу; пошкодження опор балок, перемичок, зсув елементів покриттів і перекриттів на опорах. Пошкоджені кам'яні і армоармокам’ячні конструкції підлягають тимчасовому посиленню, якщо їх несуча здатність недостатня для сприйняття фактично діючих навантажень на розглядуваний елемент: Кпб∙F ≥ Ф∙Ктр де F — фактичне навантаження на дану конструкцію у момент обстеження; Кпб — коефіцієнт безпеки, що приймається для неармованої кладки рівним 1,7, для кладки з сітчастим армуванням — 1,5; Ф — несуча здатність, конструкції без урахування пошкоджень, що визначається по фактичних значеннях площі перерізу, гнучкості і міцності матеріалів кладки; Ктр - коефіцієнт зниження несучої здатності кам'яних конструкцій за наявності пошкоджень {тріщин, сколів, пошкоджень при пожежі і т. п.), що приймається: при пошкодженні кладки стін, стовпів і простінків вертикальними тріщинами (виключаючи тріщини, викликані температурними впливами і нерівномірними осіданнями опор) — по табл. 4.1; при пошкодженні кладки опор балок, ферм і перемичок — по табл. 4.2; при пошкодженні кладки стін і стовпів при пожежі — по табл. 4.3.
Табл.4.1
Табл.4.2
Табл. 4.3.
Примітка. При розрахунку стін і стовпів площа перетину приймається за вирахуванням пошкодженої кладки.,
Дефекти виготовлення також ураховуються шляхом домноження несучої здатності на коефіцієнт зниження - коефіцієнт зниження несучої здатності кам'яних конструкцій за наявності пошкоджень Ктр який приймають рівним: При відсутності перев'язки рядів кладки (тичкових рядів, арматурних сіток): -у 5...6 рядах (40...45 см) 1,0; -у 8...9рядах(60...65см) 0,9; -у 10...11 рядах (75...80 см) 0,75; При відсутності заповнення розчином вертикальних швів 0,9; При товщині горизонтальних швів більше ніж 2.см (3...4 шви на 1 м висоти кладки): - при марці розчину шва 75 і більше - 1,0 -при марці розчину шва 25... 50 - 0,9;
Несучу здатність армованої і неармованної кладки без урахування пошкоджень (Ф) слід визначати відповідно до вказівок глави СНіП 22—81 «Кам'яні і армокам’яні конструкції. Норми проектування» шляхом підстановки в праві частини формул, що характеризують різні види напруженого стану, середньої межі міцності кладки і межі текучості арматури. При відомій, марці цеглини і розчину середня межа міцності кладки приймається рівним подвоєній величині розрахункового опору кладки R. При відхиленні від вертикалі або при випучуванні стін в межах поверху на величину до 1/3 товщини стіни їх несуча здатність визначається з урахуванням фактичних ексцентриситетів від вищерозміщеного навантаження; при більшому відхиленні або випучуванні стіни, стовпи і перегородки підлягають розбиранню або обов'язковому посиленню. При утворенні вертикальних тріщин в місцях перетину стін або при розриві поперечних зв'язків між стінами, колонами і перекриттями каркасу несуча здатність і стійкість стін при дії вертикальних і горизонтальних (вітрових) навантажень визначається з врахуванням фактичної вільної висоти стіни між точками закріплень (зв’язків), що збереглись. При зміщенні прогонів плит перекриттів і покриттів на опорах перевіряється несуча здатність стін на той, що місцеве зминання і позацентровий стиск по фактичній величині ексцентриситетів і площі обпирання прогонів і плит перекриттів на стіни. За наявності в стінах великих обвалів або при обваленні одного або декількох простінків нижче лежачих поверхів частина стіни, що залишилася, може працювати за схемою склепіння. В цьому випадку несуча здатність крайніх простінків або ділянок стін визначається з урахуванням перевантаження Р від маси стін і перекриттів, що знаходяться вище за обвали, а також з урахуванням розпору Н, який визначається статичним розрахунком.
Ступінь пошкодження кам'яних конструкцій оцінюється по втраті їх несучої здатності, %. при: слабких пошкодженнях......... до 15 середніх» до 25 сильних» до 50 руйнуваннях понад 50 Характерні види пошкоджень кам'яних конструкцій, виникаючі при вказаних пошкодженнях і руйнуванні, а також рекомендовані заходи щодо тимчасового посилення (зміцненню) конструкцій приводяться в табл. 4.4. Табл.4.4
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 881; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |