Нетрадиційні релігії. Секти

Нетрадиційні культи і релігії неоорієнтального напряму репрезентовані в Україні переважно неоіндуїзмом ("Міжнародне товариство відомості Кришни", місія "Світло душі", товариство "Шрі Ауробіндо", "Товариство ведичної культури", міжнародне товариство "Всесвітня чиста релігія", Київський центр "Шрі Чін-Моя" тощо) і течіями буддистського змісту (дзен-буддизм, тибетський буддизм, власне буддизм, ламаїзм).

Серед езотеричних релігійних об'єднань в Україні активно діють "Реріхівське товариство", асоціація "Живої Етики", послідовники Олени Блаватської, Данила Андреєва, Олеся Бердника; синтетичні неорелігії — "Вірою багаї", "Великим білим братством", "Церквою об'єднання Муна"; сайєнтологічні рухи — "Діанетикою — фондом Хаббарда", "АСТІКА", "Вогненою квіткою" В. Калінаускаса, системою Порфирія Іванова, різними психотехнологіями.

Наприкінці XX ст. у суспільстві набула певного резонансу діяльність так званого Великого білого братства. Ця релігійна організація сформувалася у 1990 р. у Києві як незалежна громада посвячених, які об'єдналися навколо Міжнародного інституту душі "Атма". її засновниками були Іоанн Свамі і Марія Деві, які нібито прийшли до людей з місією Ісуса Христа, щоб передати їм останній заповіт Божий і прийняти мученицьку смерть за гріхи людей. Вони входили до трійці, що називалася ЮСМАЛОС (Іоанн Свамі, Іоанн Хреститель — ЮС; Марія, Богородиця — МА і Логос або Ісус Христос).

Фундатори цього об'єднання — добре знані особи. Іоанн Свамі, він же Ю. Кривоногов — колишній кібернетик, кандидат наук. Спочатку він співпрацював із кришнаїтами, потім порвав з ними і створив Інститут душі "Атма" і "нову" релігію. Марія Деві — М. Цвигун, лікар-терапевт за фахом, була кореспонденткою газети "Атма", а у подальшому, залишивши чоловіка і малолітнього сина, стала соратницею і дружиною Кривоногова. У колишньому житті Іоанн Свамі і Марія Деві начебто були Адамом і Євою, Кришною і Рамою, Діонісом і Персефоною, Богоматір'ю і Хрестителем, Києм і Либіддю, Ромео і Джульеттою.

На думку засновників цієї релігії, ЮСМАЛОС має повноваження від самого Бога, і тому лише вона має право диктувати й встановлювати релігійні закони.

Впродовж 1992—1993 рр. "братство" готувалося до "другого пришестя Христа", який начебто мав відвідати Київ — "Новий Єрусалим". Передрікали, що Ісус Христос з'явиться під час однієї з проповідей "білого братства". Для підготовки членів громади до пришестя (і з метою контролю над ними) відкривалися таємні скити, де оселялися віруючі. Члени громади вели відчужений спосіб життя, розривали зв'язки з родинами, не працювали, не вчилися, дотримувалися багатоденних постів. Восени 1993 р. керівники "братства" здійснили акцію, до якої тривалий час готувалися. У Києві, на майдані біля Софійського собору, вони організували зухвалі виступи, що призвели до порушень громадського порядку і пошкоджень святині українського народу — храму святої Софії. Правоохоронними органами було вжито необхідних заходів, а значну частину учасників акції затримано для проведення слідчих дій, а також медичного обстеження і лікування.

Нетрадиційні вірування в Україні успадкували характерні риси, притаманні релігійним неорухам взагалі. Всі вони певною мірою спрямовані на міжрелігійний синтез. За своєю головною тенденцією ці вірування нагадують християнство двотисячолітньої давнини, що акумулювало у собі здобутки тогочасної епохи і відтворило універсальну систему ідей, цінностей, принципів світорозуміння і світосприйняття. Разом із тим неорелігійним рухам в Україні притаманні й певні специфічні ознаки.

Всі релігійні неорухи прийшли в Україну через посередників. Очевидним є і той факт, що в Україні до неорелігійних рухів приєдналися переважно невіруючі люди, тобто ті, хто не був обтяжений релігійною традицією і не мав до того часу попереднього містичного досвіду. Тому послідовники неорелігій у нашій країні не так глибоко переконані у своїй вірі, як в інших державах. При цьому, якщо на Заході неомістицизм має вплив на широкі верстви населення в результаті чого соціальний склад неосект є неоднорідним, то в Україні коло посвячених надто обмежене. Це переважно творча і технічна інтелігенція, а також викладачі та науковці природничих галузей знання, які не мають достатнього рівня гуманітарної освіти, але є дуже амбіційними.

Дата добавления: 2014-01-05