Тема 8. Комунікаційні потреби

Висновки

1. Iнформацiї, як і смарагдове місто, немає в об'єктивній дійсності. Мають рацію інформаційні нігілісти: «ніхто ще не бачив ні як субстанцію, ні як властивість цю загадкову інформацію». Інформація – штучно створений розумовий конструкт, плід інформаційного підходу. Причому інформаційний підхід первинний (спершу одягніть «інформаційні окуляри»), а інформація вторинна.

2. Інформаційний підхід – методологічний принцип наукового пізнання, що полягає в розгляді об'єктів вивчення через призму категорії інформації. Можливі два режими використання інформаційного підходу: коректний, коли інформаційні моделі і реальна дійсність відокремлюються один від одного, і некоректний, коли інформація ототожнюється із реальними об'єктами (сигнали, знання, властивість відображення, структура та ін.) Некоректний підхід широко поширений в науці і практиці, тому що він здатний виконувати корисні функції: номінативну, конструктивну, описово-пояснювальну.

3. Загальнонаукове поширення коректного і некоректного інформаційного підходу пояснюється кількісним зростанням комунікаційних каналів і впідвищенням значимості соціальних комунікацій в індустріальній неокультурі. Цією ж причиною обумовлено формування циклу інформаційних наук, який включає сімейство інформатик.

4. Інформаційні науки, що вивчають соціальну інформацію або її різновиди (наукову, економічну, естетичну і т.д. інформацію) використовують некоректний інформаційний підхід.

5. Соціальна інформація є об'єктом вивченняня трьох соціальних інформатик: СІ I – узагальнюючої; СІ II – приватної соціально-філософської; СІ III – методологічних.

6. Інформаційними науками накопичений багатий і різноманітний багаж знань щодо соціальної комунікації, її видів, форм та елементів, тому вони можуть слугувати як джерело для узагальнень метатеоріі соціальної комунікації.

7. Terra incognita в області інформаційної проблематики набагато більше області позитивного знання про феномен інформації.

- Жодна з онтологічних концепцій інформації не може бути визнана методологічно коректноною; агностичні і нігілистичні твердження також не вселяють довіри. Коректна математчна інтерпретація інформації має дуже вузьку і приватну зону програми. Питання «що таке інформація?» фактично не отримало відповіді. Наші міркування з цього приводу, викладені в розділі 7.2, слід розглядати як гіпотезу, що потребує критичної оцінки. Для успішної розгадки феномену інформації ключове значення має інформаційний підхід. Однак наявна практика його використання осмислена дуже мало, а методологія інформаційного підходу не розроблена взагалі. Звідси – потреібність у розвитку соціальної інформатики III.

Література

1. Абдал Р.Ф. Філософія інформаційної цивілізації. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 336с.

2. Афанасьєв В.Г. Соціальна інформація. – М.: Наука, 1994. – 200с.

3. Блюменау Д.І. Інформація та інформаційний сервіс. – Л., Наука, 1989. – 190с.

4. Глушков В.М. Кібернетика. Питання теорії та практики. - М.: Наука, 1986. - 477 с.

5. Інфосфери: Інформаційні структури, системи і процеси в науці й суспільстві / Ю.М.Арський, Р.С.Гиляревський та ін. – М.: ВІНІГІ, 1996. – 486с.

6. Кібернетика: Становлення інформатики.– М.: Наука, 1986.– 190 с.

7. Коган В.3. Людина в потоці інформації.– К.: Наука, 1981. – 177 с.

8. Михайлов А.І., Чорний А.І., Гиляревський Р.С. Наукові комунікації та інформатика. – М.: Наука, 1976. – 435 с.

9. Михайлівський В.М. Формування наукової картини світу і інформатизація. – СПб., Наука, 1994. – 145 с.

10. Ракітов А.І. Філософія комп'ютерної революції. – М.: Політика, 1991. – 287 с.

11. Педагогічна інформатика: теорія і практика: У 2-х частинах. – М., 1993 (Російська Академія освіти, Інститут теоретичної педагогіки та міжнародних досліджень в освіті).

12. Семенюк Е.П. Інформатика: здобутки, перспективи, можливості. – М.: Наука, 1988. – 240 с.

13. Семенюк Е.П. Інформаційний підхід до пізнання дійсності. – Київ: Наук. думка, 1988. – 173 с.

14. Соколов О.В. Інформаційний підхід до документальної комунікації: Навч. посібник. – Л.: ЛДІКМ, 1988. – 85 с.

15. Урсул А.Д. Інформатизація суспільства. Введення в соціально інформатику: Навч.посібник. – М.: Акад.заг.наук, 1990. – 191 с.

16. Урсул А.Д. Проблема інформації в сучасній науці. – М: Наука, 1974. – 287 с.

17. Шемакін Ю.І., Романов А.А. Комп'ютерна семантика. – М.: Науково-образоват.центр «Школа Китайгородської», 1995. – 344 с.

18. Юзвішін І.І. Інформаціологія. – М.: Радіо і зв'язок, 1996. – 215 с.

Дата добавления: 2014-01-05