Суб'єкти публічного адміністрування в сфері внутрішніх справ

Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Формування та забезпечення реалізації державної політики у зазначених сферах є, згідно Положення про Міністерство внутрішніх справ України [], основним його завданням.

Відповідно до покладених на нього завдань МВС України:

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення та в установленому порядку подає їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

- розробляє проекти державних програм з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, безпеки дорожнього руху та міграції;

- організовує діяльність головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) і внутрішніх військ МВС України та здійснює управління ними, зокрема під час забезпечення охорони громадського порядку;

- у межах компетенції, визначеної законодавством, надає соціальну та правову допомогу громадянам, сприяє державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків;

- приймає заяви, повідомлення про правопорушення, що скоєні або готуються, а також про інші події від фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- забезпечує в межах компетенції протидію поширенню наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- організовує інформаційно-аналітичну діяльність органів внутрішніх справ, формує довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, здійснює обробку персональних даних, у межах своїх повноважень складає статистичну інформацію, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги;

- вживає заходів щодо виявлення та припинення адміністративних правопорушень, забезпечує здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;

- у межах компетенції бере участь у здійсненні державної охорони органів державної влади України та посадових осіб;

- у межах компетенції вживає заходів щодо запобігання та припинення насильства в сім'ї;

- забезпечує відповідно до законодавства функціонування дозвільної системи;

- у межах наданих повноважень забезпечує безпеку дорожнього руху;

- здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів і видає відповідні реєстраційні документи;

- забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;

- здійснює інші повноваження, визначені законами України та пов'язані з виконанням покладених на нього Президентом України завдань.

МВС України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції МВС України;

2) одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики – статистичні дані, необхідні для виконання покладених завдань;

3) скликати наради з питань, що належать до його компетенції;

4) перевіряти дотримання державними органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, їх посадовими особами, а також громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи та інших норм і правил, контроль за виконанням та додержанням яких покладено на МВС України;

5) засновувати відповідно до законодавства відомчі нагороди, нагрудні знаки та почесні грамоти МВС України тощо.

МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районні, районні в містах, міські управління (відділи), лінійні управління (відділи).

МВС України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.

МВС України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.

До повноважень Міністра внутрішніх справ належать зокрема наступні:

- очолює МВС України, здійснює керівництво його діяльністю;

- спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції МВС України;

- спрямовує та координує діяльність Державної міграційної служби України;

- підписує накази МВС України;

- визначає стратегічні напрями роботи МВС України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи МВС України, звіти про їх виконання;

- утворює, ліквідує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України органи внутрішніх справ як структурні підрозділи апарату Міністерства, що не мають статусу юридичної особи;

- призначає на посади та звільняє з посад ректорів, перших проректорів та проректорів вищих навчальних закладів МВС України;

- організовує роботу колегії МВС України і головує на її засіданнях;

- здійснює інші передбачені законом повноваження.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у МВС України утворюється колегія у складі Міністра внутрішніх справ України (голова колегії), першого заступника та заступників Міністра за посадою. У разі потреби до складу колегії Міністерства можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату МВС України, а також інші особи в установленому порядку. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу МВС України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у МВС України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр внутрішніх справ України.

З метою забезпечення участі громадян у формуванні та реалізації державної політики при Міністерстві внутрішніх справ України утворена Громадська рада, яка є постійно діючим колегіальним виборчим консультативно-дорадчим органом. Громадська рада діє на підставі Положення про неї, що було схвалене на засіданні Громадської ради при МВС України (Протокол № 5 від 31 березня 2011року) і погоджене Міністром внутрішніх справ України 20.05.2011р.

Основними завданнями Громадської ради є:

- громадський контроль за діяльністю Міністерства внутрішніх справ України як єдиної системи органів, що входять до структури Міністерства внутрішніх справ України і виконують передбачені законом функції;

- налагодження системного діалогу та ефективної взаємодії МВС із громадськістю;

- сприяння врахуванню МВС громадської думки під час формування та реалізації державної політики;

- створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами.

Громадську раду при МВС України утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

До складу Громадської ради можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, а саме громадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації, органів самоорганізації населення та інших непідприємницьких товариств і установ тощо, легалізованих відповідно до законодавства України.

Громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) готує і подає МВС пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю, а також пропозиції щодо проведення консультацій, не передбачених таким планом;

2) готує і подає МВС пропозиції щодо організації проведення консультацій з громадськістю;

3) подає МВС обов'язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у відповідній сфері, утвердження і забезпечення громадянських прав і свобод, удосконалення роботи МВС;

4) проводить відповідно до законодавства громадську та громадську антикорупційну експертизи проектів нормативно-правових актів МВС;

5) здійснює громадський контроль за діяльністю МВС, урахуванням ним пропозицій та зауважень громадськості, дотриманням нормативно-правових актів, у тому числі тих, що спрямовані на запобігання та протидію корупції;

6) обов’язково інформує громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та їх виконання, розміщуючи відповідні повідомлення на офіційному веб-сайті МВС, офіційному веб-сайті Громадської ради та в інший прийнятний спосіб;

7) збирає, узагальнює та надає МВС інформацію щодо пропозицій громадських організацій стосовно вирішення питань, які мають важливе суспільне значення, тощо.

Громадська рада має право:

1) утворювати постійні та тимчасові робочі органи (правління, секретаріат, комітети, комісії, експертні групи тощо), обирати та припиняти повноваження голови Громадської ради, заступників голови Громадської ради, голови та членів секретаріату Громадської ради, членів Громадської ради;

2) у встановленому порядку залучати до роботи Громадської ради працівників МВС, представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, підприємств, установ та організацій, а також окремих фахівців;

3) організовувати і проводити семінари, конференції, форуми, круглі столи та інші заходи;

4) отримувати від МВС проекти нормативно-правових актів, які потребують проведення консультацій з громадськістю, брати участь у розробленні цільових програм та проектів нормативно-правових актів;

5) розробляти та подавати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, робити запити до МВС, інших органів влади, установ та організацій, для отримання інформації необхідної для забезпечення діяльності Громадської ради;

6) невідкладно отримувати від МВС інформацію щодо порушення прав людини в діяльності МВС, опрацьовувати і узагальнювати її та інформувати про отримані результати МВС і громадськість;

7) подавати до МВС обов'язкові до розгляду рекомендації і пропозиції Громадської ради з питань, що належать до її компетенції;

9) взаємодіяти з інститутами громадянського суспільства, іншими консультативно-дорадчими органами при органах внутрішніх справ та їх структурних підрозділах, уносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності МВС, звертатися до МВС з інших питань;

10) розглядати інші питання, що мають важливе суспільне значення і знаходяться у сфері діяльності Громадської ради.

Рішення Громадської ради носять рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду МВС.

Практично, публічне адміністрування у сфері внутрішніх справ, за керівної ролі Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють наступні суб’єкти:

1) міліція (згідно Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII);

2) внутрішні війська МВС України (згідно Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України від 26.03.1992 р. № 2235-XII);

3) Державна міграційна служба України (згідно указу Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011 «Питання Державної міграційної служби України»).

Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

У свою чергу, державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про міліцію» зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:

- кримінальної міліції;

- міліції громадської безпеки;

- транспортної міліції;

- державної автомобільної інспекції;

- міліції охорони;

- судової міліції;

- спеціальної міліції;

Крім зазначених підрозділів, у відповідності до указу Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011 для забезпечення виконання покладених на Державну міграційну службу України завдань з реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній міграції, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері реєстрації фізичних осіб, видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, у Міністерстві внутрішніх справ України утворено підрозділ міліції міграційного контролю. Функціонально цей підрозділ підпорядкований Державній міграційній службі України.

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.

В Автономній Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник ГУМВС України в Автономній Республіці Крим;

в областях, містах, районах міліцією, крім транспортної, керують відповідно начальники ГУМВС-УМВС України в області, місті, начальники міських і районних відділів (управлінь) ГУМВС-УМВС України в області, місті.

Керівництво транспортною міліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, начальники ГУМВС-УМВС України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.

У загальному вигляді основні обов’язки та права міліції перелічено у статтях 10 та 11 Закону України «Про міліцію». Права і обов'язки, а також організація роботи та структура окремих підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України.

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Основними завданнями внутрішніх військ є:

- охорона та оборона важливих державних об'єктів, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;

- супроводження спеціальних вантажів;

- здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;

- конвоювання заарештованих і засуджених;

- охорона підсудних під час судового процесу;

- переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;

- участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;

- участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, що охороняються;

- охорона дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України.

Внутрішні війська підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України. Безпосереднє управління внутрішніми військами здійснює командуючий цими військами.

Внутрішні війська будуються на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при їх комплектуванні принципів добровільності та військового обов'язку. Внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, по супроводженню спеціальних вантажів і конвоюванню заарештованих і засуджених, із військових частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та учбових частин.

Внутрішні війська при виконанні покладених на них завдань зобов'язані:

- готувати сили і засоби для охорони та оборони важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів при транспортуванні;

- забезпечувати ізоляцію осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, засуджених;

- бути у постійній готовності до подання наявними силами і засобами допомоги адміністрації установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у ліквідації фактів групової непокори і масових безпорядків;

- виділяти сили і засоби для ведення разом із органами внутрішніх справ розшуку осіб, які втекли з-під охорони або нагляду;

- виконувати рішення судів, які обслуговуються внутрішніми військами, про взяття під варту осіб, охорону їх у залі суду або звільнення з-під варти.

Ці та інші обов’язки зазначено у ст. 9 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».

Військовослужбовцям внутрішніх військ для виконання покладених на них обов'язків надається право:

- вимагати від громадян і посадових осіб додержання порядку, який гарантує безпеку, і виконання обов'язків військовими нарядами;

- затримувати і передавати адміністрації об'єкта, що охороняється, осіб, які порушили встановлений пропускний режим;

- проводити оточення (блокування) районів місцевості, окремих будівель і об'єктів під час розшуку та затримання осіб, які втекли з-під варти;

- використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію", військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства України.

- вести переслідування, проводити затримання, оформляти первинні документи, передавати органам внутрішніх справ або безпеки злочинців і осіб, які вчинили напад на об'єкт, що охороняється, особовий склад варти, військовий наряд або які намагалися пересікти лінію охорони об'єкта чи доставити на нього заборонені речі тощо.

Крім вищезазначених повноважень, у разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю на внутрішні війська поширюються також права та обов'язки, передбачені Законом України «Про міліцію» для підрозділів міліції при виконанні цих завдань.

Державна міграційна служба України утворена згідно Указу Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011. Діяльність Державної міграційної служби (далі – ДМС) України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

ДМС України утворено для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. З цією метою ДМС України:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру для погодження і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) проводить аналіз міграційної ситуації в Україні, проблем біженців та інших категорій мігрантів, розробляє поточні та довгострокові прогнози із зазначених питань;

3) здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття/припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства;

4) приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування;

5) готує пропозиції щодо визначення квоти імміграції на календарний рік;

6) приймає рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу;

7) бере участь у межах, визначених законодавством, у вирішенні питань трудової міграції та питань, пов'язаних із навчанням в Україні іноземців та осіб без громадянства;

8) здійснює заходи, пов'язані з видворенням іноземців та осіб без громадянства з України;

9) здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, затримує видачу та вилучає ці документи у передбачених законодавством випадках;

10) здійснює ідентифікацію громадян України, які втратили документи, що посвідчують особу;

11) є замовником робіт зі створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування;

12) здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки;

13) здійснює інші повноваження на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

Дата добавления: 2014-01-05