Характеристика оперативно-розшукової інформації та джерела інформації в оперативно-розшуковій діяльності

ВСТУП

План

Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової діяльності

Тема 9.

Вступ

1. Характеристика оперативно-розшукової інформації та джерела інформації в оперативно-розшуковій діяльності.
2. Інформаційно-аналітичні системи та використання оперативної інформації.

Список використаної літератури

Будь-який управлінський цикл починається зі збирання, обробки інформації, супроводжується надходженням та аналізом інформації, а закінчується здобуванням даних, які є вихідними для нового управлінського циклу.

Розробка стратегії управління (перспективних цілей і завдань), підготовка та вибір управлінських рішень, організація їх виконання, регулювання та контроль, підведення підсумків базуються на споживанні здобутої інформації.

Як видно, управління нерозривно пов^’язане з інформацією. Без інформації неможливе ефективне керування системою, забезпечення її раціонального функціонування та успішного розвитку.

Збирання і переробка інформації, її ефективне використання є необхідною істотною рисою управління, що пронизує всі рівні, всі функції.

Для успішного здійснення кожною ланкою системи управління своїх функцій вони повинні бути забезпечені відповідною інформацією.

Потреба в інформації різних ланок, суб^’єктів управління неоднакова і визначається, насамперед, тими завданнями, які розв^’язує у процесі управління той чи інший суб^’єкт.

З точки зору управління, інформація – це комплекс необхідних відомостей (даних, знань) для успішного проведення аналізу, вироблення, формування, прийняття та організації виконання управлінських рішень, контролю і прогнозування, а також інших функцій управління.

Поява ЕОМ, розвиток інформаційних технологій дали значний поштовх для ефективності використання інформації. Виникла сфера людської діяльності, пов^’язана зі створенням та застосуванням системи обробки інформації, включаючи засоби обчислювальної техніки, їх програмне та математичне забезпечення – інформатику.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється заради отримання інформації, її накопичення, обробка, аналізу і висновків та вжиття відповідних заходів. Робота кожного оперативного підрозділу пов^’язана, в першу чергу, з виявленням, попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів. Неможлива навіть уявити, що оперативні підрозділи можуть виконати своє завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця. Повне і всебічне висвітлення діяльності суб^’єкта правопорушення являється запорукою успішного припинення його протиправної поведінки. Наявність попередньої інформації про злочин і особу, яка його вчинила, являється основою його розкриття.

Науково обґрунтовано і практично доведено, що важливим засобом підвищення ефективності правоохоронної діяльності є інформатизація всіх напрямків роботи щодо боротьби за злочинністю та охорони громадського порядку.

Основною метою системи інформаційного забезпечення органів оперативно-розшукової діяльності є всебічна інформаційна підтримка практичної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.

Інформатизація оперативно-розшукової роботи пов^’язана з удосконаленням не тільки обчислювальних технологій, але і того соціального середовища, куди ця технологія „вмонтовується”. В зв^’язку з цим являється доцільним проаналізувати завдання оперативно-розшукової діяльності, її нормативно-правову базу, організаційну структуру та шляхи їх вдосконалення.

Відомо, що оперативно-розшукова діяльність є однією з самостійних галузей державно-правової діяльності. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” „завданнями оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах суспільства і держави.” Слід зазначити, що основна робота щодо розкриття злочинів проводиться підрозділами, які виконують оперативно-розшукову діяльність.

Прийняття окремого закону про оперативно-розшукову діяльність означає визначення її легітимною, тобто заснованою на законі, державно-правовою діяльністю. При цьому важливо пам^’ятати, що закон – це не тільки дозвіл, а і обов^’язок для відповідних виконавчих структур та посадових осіб здійснювати оперативно-розшукову діяльність. На цей час проведено багато досліджень щодо взаємозв^’язку оперативно-розшукової діяльності з іншими видами діяльності, в першу чергу кримінально-процесуальною. Безумовно, результати таких досліджень повинні враховуватися при формуванні інформаційної політики в правоохоронних органах, зокрема при створенні інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності.

Основні напрямки розвитку інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності включають:

- підготовку відповідних кадрів для оперативних підрозділів;

- телекомунікації, широкохвильовий та супутниковий зв^’язок;

- міжнародні комунікаційну та інформаційну політику;

- автоматизовані банки даних;

- конфіденційність та розкриття інформації, право на нерозголошування інформації;

- комп^’ютерна безпека, правове регулювання інформаційної безпеки;

- галузеві та відомчі інформаційні мережі;

- інтелектуальна власність;

- інформаційні технології в освіті, інновації;

- управління відомчими інформаційними ресурсами;

- інформаційне законодавство.

Різноманіття і різнорідність відносин між суб^’єктами, що залучені до формування і розвитку інформатизації оперативно-розшукової діяльності повинна здійснюватися за такими напрямками: інформатизація оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; інформатизація завдань, що виконуються при оперативно-розшуковій діяльності. Що стосується першого напрямку інформатизації, то слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність», створюються галузеві інформаційні мережі, які є складовою частиною інформаційної мережі правоохоронних органів. В правоохоронних відомствах організуються спеціальні галузеві служби, що займаються інформаційним забезпеченням, в МВС України ще, зокрема, Департамент оперативної інформацій (ДОІ). Слід зазначити, що інформаційні галузеві мережі всіх рівнів (центральний, регіональний, територіальний) – це відомчі мережі закритого типу і не допустимо підключення їх до інформаційних мереж загального користування.

Що стосується застосування новітніх інформаційних технологій для забезпечення ефективності оперативно-розшукової роботи, то з цією метою доцільно використовувати електронну пошту, засоби мультімедіа, відеоконференції, системи управління базами даних, міжнародний обмін інформацією та інші.

Одне з основних завдань, що потребує подальшого вирішення – це підняття ступеня готовності оперативних підрозділів до роботи з інформаційними системами, до активного використання ними новітніх інформаційних технологій у своїй професіональній діяльності. На цей час існує певний психологічний бар^’єр щодо їх використання, для подолання якого необхідна кропітка цілеспрямована робота серед працівників оперативних підрозділів, подолання сформованих стереотипів, фактично переосмислення традиційних підходів та методів, формування нового – системного мислення, оволодіння уміння бачити в нових інформаційних технологіях не тільки систему знань, але і сукупність практичних прийомів, методів і засобів, що розширюють межі можливостей користувачів таких систем.

Цілком зрозуміло, що для функціонування автоматизованих інформаційних систем необхідна інформація, яка, зокрема, одержується від працівників оперативних підрозділів. Під інформацією слід розуміти любі відомості події, особу, предмет і їх якості, документи і їх зміст, які можуть бути сформульовані в доступній для людини формі і можуть бути передані від одної людини до іншої.

Методи, прийоми і засоби обробки великих масивів інформації з метою отримання із загального масиву, необхідних в даному випадку відомостей відповідності з встановленими критеріями складають інформаційні технології. Інформаційні технології використовуються для обробки бази даних, яка являє собою певний масив інформації поданої в електронному виді і доступні для обробки і збереження при допомозі електронно-обчислювальних машин. Інформаційні технології застосовуються при машинній (комп^’ютерній) обробці даних, які містяться в різни базах даних.

Інформацію оперативний працівник може отримувати від самих різних джерел, які навіть важко перелічити.

Джерела інформації можна умовно поділити на дві системи:

а. Живі системи (люди, тварини, птиці, рослини і т.п.);

б. Технічні системи (обладнання, прилади, пристрої, апарати і т.п.). Джерела інформації можна поділити на рухомі, переносні і стаціонарні: рухомі – люди, тварини, птиці; переносні – технічні пристрої, прилади; стаціонарні – постійно діючі пункти накопичення інформації, зберігання, обробки і передачі інформації.

Оперативний працівник отримує інформацію, в тому числі і конфіденційну, із самих різних джерел, більшу частину яких непрофесіонал просто не буде брати до уваги. В практиці при збиранні інформації трапляються самі нестандартні ситуації, коли інформація поступила із самих нестандартних джерел, на перший погляд, навіть нереалістичних, яка при перевірці виявлялася найбільш важливою. Можлива ситуація, коли окрема деталь сама по собі нічого не значить, але в ланцюзі проходження інформації, у взаємній оцінці подій, стає головним доказом. Головними носіями інформації завжди являються освідомленні люди, документи, засоби безпровідного і провідного зв^’язку, електронні системи обробки інформації, інші відслідкуванні обставини (поведінка, результати подій, розмови і т. ін.).

Досвідчений і професійно грамотний оперативний працівник може постійно отримувати потрібну інформацію на протязі ро­бочого часу і поза ним із різних джерел. Джерела інформації можуть бути відкритими, легальними і загальнодоступними і закритими, конфіденційними.

До відкритих джерел відносяться всі засоби масової інфор­мації, різні офіційні звіти, повідомлення, відкриті статистичні дані, протоколи і інші, які не мають обмежень на розповсюдження та використання. Те, що для інших здасться беззмістов­ним повідомленням, для оперативного працівника може мати неабиякий інтерес. Як що молода людина, виступаючи на теле­баченні, ділиться враженнями про приємний відпочинок на за­морському курорті, у когось це може викликати обурення чи за­здрість, а у оперативного працівника професійний інтерес хто ця молода людина, скільки коштує відпочинок на Гаваях і яким шляхом вона здобула кошти собі на відпочинок. Коли оператив­ний працівник бачить, ідучи по вулиці, молоду людину за кер­мом" «Феррарі», знаючи, що і відпочинок на далеких островах і суперсучасна іноземне авто коштує сотні тисяч гривень, або де­сятки тисяч доларів, то він задумається над суто професійними питаннями з цього при волі зробить собі замітки на пам'ять.

Згідно ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяль­ність», одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності» відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності люди­ни, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну, військову і службову таємницю, а також ві­домості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. Збирання інформації, її накопичення та обробка є безперерв­ним і трудомістким процесом, який складає основну форму опе­ративно-розшукової роботи, головним напрямком якої є збиран­ня конфіденційної інформації негласними методами.

Дата добавления: 2014-01-05