Гігієнічні вимоги до мікроклімату в класних приміщеннях

Сукупність фізико-хімічних і біологічних властивостей повітря, особливо в жилому приміщенні, називається мікрокліматом.

У приміщенні, де тривалий час знаходяться діти і дорослі, повітря забруднюється продуктами їх життєдіяльності (антропотоксинами), речовинами побутової хімії (дезінфікуючі засоби, фарби, лаки, облицювальний матеріал та ін.). У повітрі збільшується кількість вуглекислого газу. Допустима концентрація його в приміщеннях -0,1%. Уже при 0,08% вмісті вуглекислого газу в повітрі у дітей молодших груп змінюється самопочуття, підвищується артеріальний тиск, збільшується частота серцевих скорочень, виникає збудження.

Бактеріальна забрудненість повітря в закритих приміщеннях (дихання, кашель, чхання тощо) сприяють захворюванню дітей грипом, туберкульозом, скарлатиною, дифтерією та ін. Змінюються також і електричні властивості повітря: в чистому повітрі перева­жають легкі негативні іони, в забрудненому – важкі, які несприятливо впливають на нервову систему дитини.

Зміна фізичних параметрів повітряного середовища впливає на теплообмін між організмом дитини і навколишнім середовищем. Це призводить до порушення системи терморегуляції, яка регулює температуру тіла. За рахунок виділення тепла і вологи людиною підвищується температура і вологість повітря. Понижена температура з високою вологістю викликає посилення віддачі тепла з організму, що призводить до охолодження і переохолодження. Підвищена температура і висока вологість погіршують теплообмін організму і середовища і призводять до перегріву.

Гігієнічно нормальне повітря – необхідна умова хорошого самопочуття, високої працездатності дітей. Необхідно уважно стежити за станом у дітей порожнини рота і слизових оболонок дихальних шляхів: своєчасно лікувати зуби, ангіни, аденоїди.

Класні кімнати повинні добре освітлюватися, оскільки під впливом ультрафіолетових променів багато мікроорганізмів гине і організм дитини стає менш сприйнятливим до захворювань.

Забезпечення в приміщеннях дошкільних закладів доброякісного повітря досягається, з одного боку, достатньою його кубатурою на одну дитину, а з іншого – правильним обміном повітря. Спостереження гігієністів показали, що на кожного дошкільника в груповій кімнаті повинно припадати 7,5-8 м³ повітря. Така кубатура досягається в тих випадках, коли площа підлоги на одну дитину в груповій кімнаті дорівнює 2,5 м² при висоті приміщення 3 м.

Обмін повітря в приміщеннях здійснюється природнім шляхом і вентиляцією.

У тих випадках, коли температура атмосферного повітря не нижче - 6°С і немає сильного вітру, в освітніх закладах проводиться провітрювання в присутності дітей. Потік повітря здійснюється через кватирки, фрамуги. Спеціалістами з вентиляційної техніки підраховано, що для ефективності провітрювання приміщень шкіл і дитячих закладів у короткий відрізок часу (10-20 хвилин) загальна площа отворів або фрамуг повинна дорівнювати 1:50 площі підлоги кімнати. Тому в груповій кімнаті площею 50 м² загальна площа відкритих кватирок або фрамуг повинна складати 1 м².

Кватирки (фрамуги) вбудовуються в кожне друге вікно. Отже, при двох вікнах у груповій кімнаті потрібно мати не менше двох квартирок (фрамуг), кожна площею 0,5 м².

Правильно вбудовані фрамуги порівняно з кватирками мають значні переваги. Оскільки фрамуги завжди вмонтовуються в верхній частині вікна, при відкритті їх створюється велика різниця зовнішньої та внутрішньої температур, що збільшує швидкість руху повітря і об'єм провітрювання порівняно з провітрюванням через кватирки, розміщених, як правило, в середній або нижній частині вікна.

Повітря через фрамугу надходить у верхню частину приміщення. Спускаючись донизу в силу своєї більшої питомої ваги, воно проникає через теплі шари кімнатного повітря, віднімає у нього частину тепла і встигає дещо нагрітися. Це дає помітну економію в тепловому режимі будинку і дозволяє в осінні і ранні весняні місяці, а частково і взимку при відсутності вітру і не дуже різких різницях температур зовнішнього і кімнатного повітря тримати фрамуги відкритими в присутності дітей.

Тривалість провітрювання визначається температурою зовнішнього повітря. Провітрювання протягом при дуже низьких температурах зовнішнього повітря (нижче -20°С.) проводиться не більше ніж 2-3 хвилини з метою запобігання переохолодження приміщення. У більш теплу пору року протяжне провітрювання проводиться протягом 10-15 хвилин. Провітрювання приміщення потрібно робити одночасно з вологим їх прибиранням.

Дата добавления: 2014-01-05