Значення ендокринних залоз, їх класифікація і зв’язок з нервовою системою

ПЕДІАТРІЯ Лекція № 10

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ ТА СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

У ДІТЕЙ

План лекції:

1. Значення ендокринних залоз, їх класифікація і зв’язок з нервовою системою.

2. Вікові особливості залоз внутрішньої секреції.

3. Вікові особливості змішаних залоз (підшлункової і статевих), їх вплив на розвиток організму.

4. Вікові анатомо-фізіологічні особливості та гігієна органів виділення.

В організмі людини є слинні, шлункові, сальні, потові залози, секрети яких виділяються спеціальними протоками у порожнини тіла (в ротову порожнину, шлунок, кишечник) або в зовнішнє середовище. Такі залози називаються залозами зовнішньої секреції. Однак в організмі є й такі залози, які не мають вивідних проток, а сформовані у них біологічно активні речовини — гормони (від грец. hormao — збуджую) — виділяють у кров. Такі залози називаються залозами внутрішньої секреції, або ендокринними залозами. До ендокринних залоз належать: щитоподібна, прищитоподібні, вилочкова, гіпофіз, шишкоподібне тіло (епіфіз), надниркові залози, підшлункова та статеві залози

Підшлункова і статеві залози є змішаними залозами, бо частина їхніх клітин виконує зовнішньосекреторну функцію, інша частина – внутрішньосекреторну.

Ендокринні залози невеликі за розмірами, мають малу масу, багаті на кровоносні судини. Кров приносить до них необхідний будівельний матеріал і забирає хімічно активні речовини (гормони).

Гормони — специфічні, фізіологічно активні речовини, які виробляються залозами внутрішньої секреції. Розмір молекул гормонів порівняно невеликий. Це забезпечує їхнє проникнення через стінки капілярів із кров'яного русла в тканини. Гормони порівняно швидко руйнуються тканинами, тому для забезпечення тривалої дії вони повинні постійно виділятися в кров. Тільки в цьому випадку можливе підтримання постійної концентрації гормонів у крові.

Гормонам властива відносна видова специфічність, що має велике значення, бо дає змогу нестачу того чи іншого гормону в організмі людини компенсувати введенням гормональних препаратів.

Гормони впливають на обмін речовин, регулюють клітинну проникність, сприяють проникненню продуктів обміну речовин через клітинні мембрани. Гормони впливають на дихання, кровообіг, травлення, виділення, ріст і диференціювання тканин, з гормонами пов’язана функція розмноження.

Ріст і розвиток організму, зміна різних вікових періодів пов’язані з діяльністю залоз внутрішньої секреції. Гормони впливають на ріст і диференціювання тканин. Так, при зниженні функції передньої частки гіпофіза різко знижується активність синтезу білка в організмі і внаслідок цього настає затримка росту.

Гормони щитовидної залози, які містять йод, стимулююче впливають на процес регенерації. Під їхнім впливом прискорюється загоювання шкірних і м’язових ран, кісткових переломів.

Залози внутрішньої секреції поряд з нервовою системою забезпечують пристосувальні реакції організму в умовах стресу, тобто напруження, спричиненого надзвичайними зовнішніми впливами (охолодження, підвищена температура середовища, травми, інфекції, отруєння).

Уся діяльність ендокринних залоз регулюється нервовою системою. При порушеннях діяльності залоз внутрішньої секреції виникають різні захворювання: посилення діяльності залози – гіперфункція, коли утворюється і виділяється в кров надмірна кількість гормону, і послаблення діяльності залоз – гіпофункція, коли утворюється і виділяється в кров мало гормону.

Уже в процесі ембріонального розвитку функціонують деякі ендокринні залози, впливаючи на формування плода (вилочкова залоза, шишкоподібне тіло).

Від року до 6-7 років особливо впливають на організм гормони щитоподібної залози, шишкоподібного тіла і вилочкової залози. На кінець цього періоду посилюється активність передньої частини гіпофіза, гормони якої є головним фактором, що визначає лінійний ріст дітей аж до періоду статевого дозрівання.

Від 7 до 15-16 років посилюється функція гіпофіза, виразно виявляється діяльність статевих залоз, відбуваються складні нейрогормональні зрушення: знижується гальмівний вплив епіфіза на підзгір’я, в крові наднирників починають посилено вироблятися андрогени, які зумовлюють появу вторинних статевих ознак.

Дата добавления: 2014-01-05