Співвідношення між моделлю та системою

З огляду на вищеописане модель — це абстракція; вона відображає лише частину властивостей системи, і мета моделювання — визначення рівня абстрактного опису системи, тобто рівня детальності її подання.

Модель і система знаходяться в деяких відношеннях, від яких залежить ступінь відповідності між ними. На міру відповідності між системою та моделлю вказують поняття ізоморфізму та гомоморфізму. Система та модель є ізоморфними, якщо існує взаємооднозначна відповідність між ними, завдяки якій можна перетворити одне подання на інше. Строго доведений ізоморфізм для систем різної природи дає можливість переносити знання з однієї галузі в іншу. За допомогою теорії ізоморфізму можна не тільки створювати моделі систем і процесів, але й організовувати процес моделювання.

Однак існують і менш тісні зв'язки між системою та моделлю. Це так звані гомоморфні зв'язки, які визначають однозначну відповідність лише в один бік — від моделі до системи. Система та модель є ізоморфними тільки в разі спрощення системи, тобто скорочення множини її властивостей (атрибутів) і характеристик поведінки, які впливають на простір станів системи. Зазвичай модель простіша за систему. На рис. 1.2 схематично зображено різницю ізоморфної та гомоморфної залежностей між системою та моделлю для простору станів системи Z_s і моделі Z_m. Множину станів моделі Z_m визначають з огляду на мету моделювання та обраний рівень абстрактного опису.

Рис. 1.2. Схематичне зображення відношень між системою та моделлю

Отже, аналогія, абстракція та спрощення – це основні поняття, які використовуються під час моделювання систем. Розглянемо відношення між системою та моделлю, враховуючи, що ці відношення відповідають цілям моделювання та обмеженням досліджуваної системи. Під час використання поняття множини можливих станів системи Z_s і моделі Z_m розрізняють такі типи відношень.

1. Детерміновані відношення, коли стан системи однозначно визначає стан моделі:

де P — ймовірність; Z_si, Z _mj — конкретні стани відповідно системи та моделі для скінченної множини значень і, j.

У цьому разі розглядається детермінована дискретна модель зі скінченною множиною можливих станів. Прикладом реалізації такої моделі може бути скінченний автомат або мережа Петрі.

2. Імовірнісні відношення зі скінченною множиною станів. У цьому випадку стан системи однозначно визначає стан моделі, але стан моделі визначає стан системи лише з деякою ймовірністю. Зазначені відношення для конкретних станів Z_si, Z _mj можна подати в такому вигляді:

тобто розглядається дискретна стохастична модель зі скінченною множиною можливих станів. Прикладом реалізації подібної моделі може бути ймовірнісний автомат.

3. Імовірнісні відношення з нескінченною множиною станів, коли стани системи та моделі визначають стани одне одного лише з деякою ймовірністю:

Це так звані стохастичні моделі, до яких, наприклад, належать марківські моделі та моделі систем масового обслуговування.

Дата добавления: 2014-01-05