Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин

Відповідно до ст. 80 ЦКУ юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особанаділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Отже, легальними ознаками юридичної особи є: організаційна єдність; необхідність бути створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку; наявність цивільноїправоздатності і дієздатності; можливість бути позивачем в суді. Крім того, слід виділяти і такі ознаки юридичної особи як: наявність відокремленого майна; самостійна відповідальність за зобов’язаннями.

Юридичних осіб класифікують на види за різними критеріями. Легальна класифікація юридичних осіб передбачена у ст. 81 та 83 ЦКУ. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядуван­ня. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України, згідно якої для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Цивільна правосуб’єктивність юридичної особи, тобто її здатність бути суб’єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності тацивільної дієздатності цієї особи.

Цивільна правоздатність юридичної особи. Юридична осо­ба здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну пра­воздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91 Цивільного кодексу Украї­ни). Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юри­дична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійсню­вати їх через своїх учасників. Розрізняють загальну (універсальну) та спеціальну правоздатність юридичної особи. Універсальна правоздатність полягає в тому, що згідно ст. 91 ЦКУ юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Спеціальною правоздатністю юридична особа наділена тоді, коли її статутом визначено вичерпний перелік видів діяльності, які вона може здійснювати. Укладені такою юридичною особою за межами її правоздатності правочини є недійсними.

Цивільна дієздатність юридичної особи – це її здатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов’язки. Цивільнудієздатність юридична особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів. Орган юридичної особи, як її частина, представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб’єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають. Дії органу – дії самої юридичної особи.

Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. Юридичні особи, залежно від способу, можуть створюва­тися у формі товариств, установ та в інших формах, встановле­них законом (ст. 83 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, вста­новленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиногодержавного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ст. 89 Цивільного кодексу України). Юридична особа по­винна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має місти­ти інформацію про характер її діяльності (ст. 90 Цивільного кодек­су України). Юридична особа вважається створеною з дня її дер­жавної реєстрації.

До особистих немайнових прав юридичної особи відносять право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ст. 94 ЦК України).

Відповідальність юридичних осіб. Юридична особа само­стійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відпо­відає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учас­ник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язан­нями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених уста­новчими документами та законом (ст. 96Цивільного кодексу Ук­раїни).

Припинення юридичної особи. Юридична особа припиняєть­ся в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднан­ня, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична осо­ба є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа припиняється шляхом ліквідації: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, до­сягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання ним недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усуну­ти, а також в інших випадках, встановлених законом.

Дата добавления: 2014-01-05