Проведення виробок широким вибоєм

План.

Способи проведення штреків в неоднорідних породах.

Лекция 8.

1.Основні поняття про підривку бокових порід.

2. Схеми проведення штреків в неоднорідних породах.

3.Технологія робіт.

Зміст лекції.

1. При проведенні штреків по пласту вугілля у вибої існують різні по властивостям породи. У таких випадках штреки проводять суцільним вибоєм або з роздільним вийманням корисної копалини і породи.

Суцільним вибоєм проводять виробки по вельми тонким пластам і при низький якості вугілля, а також при швидкісній проходці, оскільки у цьому випадку спрощується організація робіт. При роздільній виїмці штреки проводять широким або вузьким вибоєм. У першому випадку корисна копалина виймається тільки на ширину виробки, а у другому – ширина вибою по корисній копалині приймається більшою, ніж по породі на величину, необхідну для розташування породи від підривки у виробленому просторі пласта.

Розташування підрубки порід може бути верхнім (рис. 8.1, а), нижнім (б), та двобічним (в).

Рис. 8.1– Розташування підривки порід

При кутах падіння до 10—20° покрівля звичайно не підривається, особливо при прямокутній або трапецієподібній формі перетину. При об'єднанні вугільного вибою штреку з очисним вибоєм підривають покрівлю. При падінні 13—25º кут не є визначаючим для вибору місця підривки. при кутах 25—50º найбільше розповсюдження отримала двобічна підривка, оскільки у цьому випадку обсяг порід, що підриваються, найменший.

2. Цикл робіт при проведенні штреку вузьким вибоєм складається з виймання вугілля, підривки бокових порід і т. д. При роздільній виїмці спочатку виймають вугілля на глибину 2—4 м, а потім породу. Вугільний вибій може не випереджувати породний або випереджувати його до 5 м.

Особливості проведення БВР при проведенні у неоднорідних породах: роздільне підривання по вугіллю та породі, уступна форма вибою виробки, підривання зарядів у вугільному вибої при одній оголеній поверхні, а у породному – при двох. Глибина шпурів по вугіллю 1,5—2,5 м.

В пластах товщиною 0,8 м шпури розташовують в один ряд з віяловим (рис. 8.2, а) або клиновим (б, в) врубом; при більший товщині їх розташовують у два ряди та більше (г, д, є, ж). В міцних та в'язких вугіллях застосовують посилений вруб (г), зі збільшенням довжини шпурів від центра до боків виробки. Вугілля також виймають вибурюванням (з) шляхом буріння свердловин діаметром 250 і 300 мм.

Рис. 8.2– Розташування шпурів при проведенні виробок по неоднорідним породам

При підриванні бокових порід кількість шпурів визначають з урахуванням двох оголених поверхонь або приймають по даним практики з урахуванням міцності порід. Глибина шпурів ув'язується з глибиною шпурів по вугіллю і дорівнює 1,6—4 м. Підривання зарядів у шпурах по вугіллю та породі відбувається як одночасно, так і окремо. При підриванні у два прийоми заряджання та підривання зарядів у шпурах по породі допускається після провітрювання вибою, вбирання підірваної породи, заміру газу і проведення інших заходів по забезпеченню безпеки у вибої.

Постійне кріплення штреків не повинне відставати від вибою по породі більш ніж на 3 м. При слабкій покрівлі ця відстань зменшується.

3. Роботи по проведенню можуть бути організовані двояко: по вугіллю за добу (або за дві зміни) виконують дві заходки, а по породі – одну.

Схема незалежної видачі вугілля та породи дозволяє сумістити у часі роботи по вугіллю та породі з кріпленням виробки. Для цього вибій по вугіллю розширюють на 1—1,5 м і на породній бермі уздовж штреку встановлюють скребковий конвеєр для транспорту вугілля.

В даний час на території Донецького басейну є 1260 породних відвалів, що займають великі площі орної землі. Кількість і обсяг відвалів систематично збільшується (щорічно видається на поверхню більш 600 млн. т породи). Основним джерелом породи на шахтах є проведення і ремонт шарових штреків (90 % усіх підготовчих виробок). Велику частину з них проводять вузьким, вибоєм із видачею породи на поверхню і меншу – широким вибоєм із закладанням породи в розкоску або вироблений простір лав.

Ріст обсягу штреків, проведених широким вибоєм буде сприяти різкому зменшенню породи, що видається на поверхню, виключить витрати часу і засобів на її складування і транспортування, розвантажить транспорт і підйом від непродуктивної породи.

Виробки широким вибоєм проводять на пологих пластах товщиною 0,6—1,5 м при наявності стійких порід покрівлі. Відносно штреку розкоскаможе бути верхня, двостороння і нижня (рис. 2-26).

Рис. Ошибка! Текст указанного стиля в документе отсутствует.‑1 – Варіанти розташування розкоски:

1 – виробка; 2 – розкоска; 3 – косовічник (просік); 4 – вугільний пласт

Необхідна ширина розкоски для розміщення в ній усієї породи від проведення виробки визначається за формулою:

, м,

де S_np – загальна площа поперечного перетину виробки у проходженні, м²;

B_np – ширина виробки у проходженні по вугільному пласту, м;

m – товщина пласту, м;

k – коефіцієнт розпушення породи від підривки з урахуванням об’єму матеріалу кріплення (при кріпленні вибою розкоски деревом), що залишається у виробленому просторі, а також з урахуванням прогину покрівлі в цьому просторі. Значення k залежить головним чином від ступіню щільності закладки на місці її зведення. При пневматичному закладанні k = 1,3—1,5, при скреперній та ручній закладці k може досягати 2 та більше.

На практиці ширина розкоски дорівнює 6—20 м. При проведенні штреків з розкоскою вибій по вугіллю випереджує вибій по породі з Правилами безпеки не більше ніж на 5 м.

Технологічні схеми проведення штреків широким вибоєм можна розділити на три групи: широким вибоєм попереду лави, слідом за очисним вибоєм, спареними виробками.

Проведення штреків широким вибоєм попереду лав забезпечує побіжний видобуток вугілля, незалежність робіт у вибоях лави і штреку по виїмці і транспортуванню гірничої маси.

Дата добавления: 2014-01-05