Становлення держави і права стародавніх Афін

Утворення Афінської держави.

Афінська держава виникла на південній частині Балканського півострова, т.зв. Аттиці - кам'янистому півострові майже без родючих земель, але з корисними копалинами; природні умови сприяли розвитку виноградарства, маслинництва, скотарства. Тут поселилися племена іонійців і виникло багато міст-полісів, які вели між собою постійні війни. Серед міст наймогутнішими були Афіни. Тут, як і в інших містах, діяли Рада старійшин, Базилевс, Народні збори. У Х-ІХ ст. ст. до н.е. тут розгорнулася гостра боротьба між ще досить міцною родовою аристократією та народом. На вимогу аристократії було утворено дві нові посади:

Ø архонт (начальник, старший), його обирали на Народних зборах із середовища знаті;

Ø полемарх (військовий вождь).

Посада Базилевса не була скасована, але стала другорядною. За ним зберігалися лише релігійні функції. На новостворені посади почали обирати виключно представників знаті спочатку на 10 років, а потім - лише на рік. З VІІ ст. до н.е. обирали вже не одного, а дев'ять архонтів, які створили колегію. Орган влади почав називатися Колегією архонтів. До неї входили і Базилевс, і Полемарх. Колегію переобирали щороку.

Рада старійшин (Буле) була замінена новим органом - Ареопагом. Його хоч і обирали на Народних зборах, але він складався з представників знатних, найбагатших сімей. Усі архонти після року діяльності автоматично входили в Ареопаг. Ареопаг вирішував найважливіші питання управління суспільством, контролював за діяльністю службових осіб, обирав архонтів. Однак, держави на цей час ще не було.

Реформи Тезея.

Першим кроком до утворення держави стали реформи Тезея (VII ст. до н.е.). Тезей об'єднав чотири найбільших племені (філи) в один народ із центром в Афінах. Кожне з чотирьох племен було поділене на три фратрії (усього 12 фратрій), кожна з 12 фратрій ділилася на 30 родів (тобто, було 360 родів).

Тезей поділив усіх вільних повнолітніх чоловіків на три розряди:

Ä благородні (евпатриди); це родова знать, яка управляє суспільством;

Ä землероби (геомори);

Ä ремісники (деміурги).

Отже, влада у суспільстві закріпилася за знаттю. Усі справи, що стосувалися всього народу, вирішувалися центральними органами влади. Зароджується спільне для всіх афінське право.

Суспільство все більше ділиться за майновим критерієм. Колегія архонтів, Ареопаг - це вже не органи усього суспільства, а органи знаті. Евпатриди захопили найкращі землі, а геоморам залишили невеликі неродючі ділянки в основному на схилах гір. Геомори, щоб вижити, мусили брати позики в евпатридів, які потім не могли віддати, а тому втрачали свою землю або ставали борговими рабами. Така ситуація ще більше загострила відносини між аристократією і народом (демосом); вона могла у будь-який момент призвести до перевороту, революції. Поступкою аристократів була згода укласти збірник права, бо його відсутність давала їм можливість судити народ за вигідними для них правилами (Закони Драконта, 621 р. до н.е.).

Реформи Солона.

Проте запис законів не змінив становище народу. У цей час на політичну арену вийшов філософ Солон - один із "семи мудреців". Він належав до евпатридів, але стояв на боці народу. Солон був поетом, людиною середнього достатку, багато подорожував, займався торгівлею. У 594 р. до н.е. його було обрано на посаду архонта з надзвичайними повноваженнями. Мислитель твердо стояв на боці демосу, був чи не першим, хто виступив на захист народу.

Солон провів реформи, які можна розділити на економічні та політичні.

Економічні реформи Солона:

ð сисахфія або "скидання тягаря", тобто анулювання будь-яких боргів, які мала людина на цей момент;

ð ліквідація боргового рабства; відтоді не дозволялося заставляти особу;

ð Солон ужив заходів, щоб за рахунок громадських коштів викупити громадян, проданих у рабство за межі Аттики;

ð установлено свободу заповітів, тобто якщо в спадкодавця не було дітей, він міг заповісти своє майно будь-кому або віддати його на суспільні потреби;

ð запровадив нову, єдину для всіх племен монету, нову систему мір і ваги;

ð заборонив на деякий час вивозити з країни продовольство, крім олії; видав закон про обов'язок батька навчити сина будь-якого ремесла, а в іншому випадку син мав право відмовитися допомагати батькові чи утримувати його в похилому віці. Це було зроблено для подальшого успішного розвитку ремесел і торгівлі;

ð видано закон проти неробства.

Політичні реформи Солона:

ð скасував владу родової аристократії (геронтократію) і встановив владу, що базувалася на майновому цензі (т.зв. тимократію);

ð аристократію було позбавлено привілеїв;

ð усіх вільних чоловіків було поділено на 4 розряди за майновим критерієм (1 мендими = 50 кг. або літрів сільськогосподарської продукції): усі політичні права почали залежати від майнового стану, а не від родової знатності. Бути архонтом, членом Ареопагу могли тільки особи з першого розряду. Особи з четвертого розряду не могли бути обрані на жодну посаду, а тільки брали участь у Народних зборах;

ð створено новий орган влади - Рада-400. Кожне з чотирьох племен обирало щороку по 100 представників з числа громадян 1-3 розрядів від 30 років. Рада-400 готувала справи для їх подальшого обговорення на Народних зборах;

ð засновано суд присяжних (Геліея). Це найвищий судовий орган, до якого обиралися чоловіки з чотирьох розрядів;

ð прийнято закон про політичну активність громадян. Його суть полягала в тому, що люди на Народних зборах мали відкрито говорити "так" чи "ні", а не відмовчуватися;

ð прийнято закони щодо фізичного виховання молоді, проти марнотратства жінок та ін.

Народ в цілому не був задоволений реформами: родова аристократія втратила свою колишню силу, а народ сподівався на рішучіші дії (переділ земель, конфіскація землеволодінь знаті тощо). Отже, знать вважала реформи надмірними, а народ - недостатніми. Солон зрікся влади і покинув на 10 років Афіни, взявши із громадян обіцянку не змінювати реформ, а часом перевірити їх ефективність.

Цей крок Солона не зупинив боротьби між аристократами та демосом. У 584 р. було збільшено кількість архонтів до десяти, причому евпатриди погодилися, що троє із них будуть геоморами і двоє - деміургами. Але й це не розрядило ситуацію. У 560 р. до н.е., спираючись на міську бідноту, владу захоплює тиран Пісістрат. Реформ Солона він не змінив, але провів додаткові заходи:

Ø конфіскував частину земель у евпатридів на користь селян;

Ø запровадив державний довгостроковий кредит селянам і ремісникам;

Ø ввів інститут роз'їзних суддів, щоб люди не були змушені їздити у судових справах до Афін;

Ø встановив єдиний поземельний податок;

Ø сприяв утворенню афінських колоній, насамперед в Криму та на Кавказі;

Ø провів масштабне будівництво в Афінах.

У 527 р. до н.е. Пісістрат помер і тиранами стали двоє його синів, політика яких була дещо іншою, а саме: посилився терор, збільшилися податки, чинилися розправи над інакодумцями. Незабаром одного із братів убили, а другий у 510 р. до н.е. зрікся влади. З новою силою розгортається боротьба демосу з аристократією, яка на цей раз завершується перемогою народу. На чолі Афін став вождь демосу Клісфен. У 509 р. до н.е. він проводить ряд реформ.

Реформи Клісфена.

Внаслідок цих реформ:

ü Ліквідовано залишки родового ладу і сформовано афінську демократію.

ü Ліквідовано 4 родових племені і введено поділ на 10 територіальних філ. Кожна філа ділилася на три триттії, тобто було 30 триттій. Кожна триттія ділилася на 3-4 деми, всього налічувалося 100 демів. Кожного громадянина було приписано до якогось дему, приналежність до дему була спадковою. Кожен громадянин поруч із своїм ім'ям повинен був указувати назву дему. Отже, на цей час було 10 філ, 30 триттій, 100 демів.

ü Органами управління новими територіальними одиницями були Народні збори (Агора) як найвищий орган влади, колегія трьох епімелетів; кожна філа мала свого опікуна (бога або легендарного героя). Демами управляв демарх (щорічно обраний староста), триттіями - Народні збори, які щорічно обирали начальника.

ü Утворено нові державні органи. Рада-400 була ліквідована у зв'язку з ліквідацією чотирьох племен. Замість неї утворено Раду-500, в яку обирали по 50 осіб від кожної з 10 філ. Створено Колегію 10-ти стратегів - по одному стратегу від кожної з 10 філ. Такі органи як Геліея, Ареопаг, Колегія архонтів продовжували діяти.

ü Запроваджено остракізм (суд черепків). Його суть полягала у тому, що один раз на рік народ збирався на збори, щоб вирішити, чи є в країні особа, яка своєю діяльністю шкодить демократії. Якщо на це запитання відповідь була ствердною, то присутнім роздавали глиняні таблички (черепки), на яких вони писали ім'я цієї людини. За більшістю голосів таку людину виганяли з Афін на 10 (пізніше на 6) років без позбавлення громадянських чи будь-яких майнових або спадкових прав.

Дата добавления: 2014-01-05