Правове становище об'єднань підприємств

Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, підприємства прагнуть об'єднуватись.

Такі групи (об'єднання) підприємств визначаються в теорії господарського права як господарські об'єднання, які слід відрізняти від господарських товариств, що є підприємствами, а не їх об'єднаннями. Наведене визна­чення з юридичної точки зору означає, що господарське об'єднання - це один з видів суб'єктів господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГК об'єднанням підприємств є гос­подарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об'єднання підприємств є юридичною особою.

Господарський кодекс вперше провів поділ об'єднань підприємств на види та організаційно-правові форми, хоч в практиці господарювання такі об'єднання існували і до прийняття ГК.

Залежно від порядку заснування об'єднання підпри­ємств можуть утворюватися як:

- господарські об'єднання,

- державні господарські об'єднання,

комунальні господарські об'єднання (ч. 1 ст. 119 ГК).

Ч. 1 ст. 120 ГК встановлює такі організаційно-правові форми об'єднань підприємств:

асоціації,

корпорації,

консорціуми,

концерни,

інші форми об'єднання інтересів підприємств, перед­бачені законом (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо).

Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підпри­ємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення пе­реважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація - це договірне об'єднання, створене на ос­нові поєднання виробничих, наукових і комерційних інте­ресів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління кор­порації.

Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консор­ціум використовує кошти, якими його наділяють учасни­ки, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припи­няє свою діяльність.

Концерн - це статутне об'єднання підприємств, а та­кож інших організацій, на основі їх фінансової залеж­ності від одного або групи учасників об'єднання, з центра­лізацією функцій науково-технічного і виробничого роз­витку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представ­ляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Специфічним видом об'єднань підприємств є промис­лово-фінансові групи (ПФГ).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГК підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціо­нальної промислово-фінансової групи, якщо до складу гру­пи входять українські та іноземні юридичні особи).

Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке ство­рюється за рішенням Кабінету Міністрів України на пев­ний строк з метою реалізації державних програм розвитку Пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою ви­робництва кінцевої продукції.

До складу промислово-фінансової групи можуть входи­ти промислові та інші підприємства, наукові і проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається голов­не підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Порядок утворення та інші питання діяльності промис­лово-фінансових груп визначаються Законом України від 21 листопада 1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» та іншими нормативно-правовими актами. (Слід зазначити, що за роки незалежності в Україні було створено лише одну промислово-фінансову групу «Титан» з головним підприємством - державною акціонерною ком­панією «Титан» (утворена постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 547).

В Україні також діють холдингові компанії. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГК асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарю­вання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносина­ми економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємства­ми виникає у разі якщо одне з них має можливість блоку­вати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або уста­новчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприєм­ствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлю­ються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння конт­рольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповід­них органів Антимонопольного комітету України.

Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залеж­ного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповід­но до закону.

Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним па­кетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), виз­нається холдинговою компанією. Між холдинговою компа­нією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до ви­мог ст. 126 ГК та інших законів.

Дата добавления: 2014-01-05