Структура ґрунтів

Структура бюджету розвитку місцевих бюджетів

Бюджет розвитку повинен фінансувати розширене відтворення всіх сфер діяльності на місцевому рівні.

Основними принципами побудови бюджету розвитку є:

- тісний зв'язок з поточним бюджетом;

- зміна бюджетних пріоритетів;

- виконання в міру надходження коштів.

Структура бюджету розвитку має вигляд:

ДОХОДИ	ВИДАТКИ
Податок на прибуток підприємств	Капітальні вкладення на розвиток виробництва і соціальної сфери
Адміністративні збори та платежі
Надходження від штрафів та фінансових санкцій
Інші неподаткові платежі
Надходження сум кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств	Витрати на капітальний ремонт
Збір за забруднення навколишнього середовища

Структура є важливою морфологічною ознакою, основною фізичною та агрофізичною характеристикою ґрунту. У природних умовах абсолютна більшість елементарних ґрунтових елементів ґрунтів (крім піщаних) тим чи іншим способом скріплені між собою, утворюючи структурні окремості (агрегати) різної ґенези, складності, величини, форми та водостійкості. Причинами взаємного скріплення гранулометричних елементів є, по-перше, поверхнева енергія дисперсної системи - ґрунту; по-друге, наявність у ґрунті клеючих (перегній, слизисті виділення ґрунтової флори та фауни) та цементуючих (карбонати кальцію, гідроксиди феруму, силікати магнію тощо) речовин; по-третє, сили залишкових валентностей. Причиною поділу ґрунтової маси на агрегати є складне поєднання комплексу абіотичних та біогенних процесів: об'ємні та фазові зміни в ґрунті, які пов'язані з набуханням і просіданням при зволожуванні та висушуванні, замерзанні та розмерзанні; розгалужена коренева система та прижиттєві кореневі виділення; активне розпушування і переміщення ґрунтової маси ґрунтовою фауною; в окультурених ґрунтах - механічний їх обробіток.

Розрізняють морфологічне та агрономічне розуміння структури ґрунту. З морфологічного погляду кожен ґрунт і його генетичний горизонт має певну структуру різної форми і розміру, доброю є будь-яка чітко виражена структура (грудкувата, брилувата, горіхувата тощо). З агрономічного погляду, структурний ґрунт є той ґрунт, в якому переважають агрегати розміром 0,25-10 мм. Агрономічно цінною є тільки така структура, яка забезпечує родючість ґрунту. Загальноприйняте визначення структури ґрунту дав М. А. Качинський (1965).

Структура ґрунту - це сукупність агрегатів різної величини, форми, шпаруватості, механічної міцності і водостійкості, характерна як для кожного ґрунту, так і окремих його генетичних горизонтів. Здатність ґрунтової маси розпадатись на агрегати називається структурністю, а сам ґрунт - структурним. Якщо ґрунтова маса у стані "фізичної стиглості" (вологість ґрунту становить 60-70 % загальної волоємності) розпадається на нескріплені між собою гранулометричні елементи (піщані ґрунти) або ж розпадається на окремі великі брили (злиті ґрунти), тоді такі ґрунти називають безструктурними.

Треба мати на увазі, що в генетичному ґрунтознавстві структура ґрунту - це розмір, форма та організація твердих компонентів ґрунту і шпаринок між ними, тобто, це взаємне розташування у ґрунтовому тілі структурних окремостей. Якщо ґрунт не розпадається на структурні окремості, а знаходиться в сипучому стані, то він називається безструктурним роздільно-частковим, а коли ґрунт виламується великими брилами, то він буде називатися безструктурним масивним.

Розміри структурних окремостей бувають досить різними, як у різних ґрунтах, так і в їхніх горизонтах. Це стосується і форми агрегатів. Якщо ми говоримо, що цьому горизонту характерна горіхувата структура, то це не значить, що в цьому горизонті лише агрегати у вигляді горішків розміром 7-10 мм. Тут можуть знаходитися агрегати й інших форм і розмірів, але у значно меншій кількості.

За особливостями ґенези, геометричної будови та властивостями ґрунтову структуру поділяють на: мікроструктуру (агрегати < 0,25 мм), макроструктуру (10-0,25мм) і мегаструктуру (> 10 мм). Крім того, вона поділяється на водостійку (агрономічно цінну) і неводостійку.

Розподіл структурних агрегатів у масі ґрунту відповідно їхніх розмірів називається структурним складом ґрунту. Відповідно до розмірів (ефективних діаметрів) розрізняють мікроагрегати з розміром менше 0,25 мм, мезоагрегати - 0,25-7 (10) мм, макроагрегати - понад 7 (10) мм.

У гумусових горизонтах ґрунтів наявні зазвичай усі три групи агрегатів, а з глибиною структурний склад стає більш однорідним. Структура може бути чітко виражена, коли агрегати мають досить виразну форму і легко відділяються один від іншого, та неясною і слабовираженою, тобто коли вона знаходиться лише на перших стадіях формування.

Структурність - це здатність ґрунту розпадатися у природному стані при механічному впливові на агрегати. Такі агрегати часто називають структурними елементами, структурними агрегатами, структурними окремостями, педами.

Дата добавления: 2014-01-05