КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ефективність землеробства за контурної організації території дуже знижується коли поля на цій території значно розчленовані улоговинами
Суть організаційно-господарських заходів по боротьбі з ерозією полягає в тому щоб правильно поєднати всі протиерозійні заходи з урахуванням рельєфу, ґрунтів та особливостями вирощування сільськогосподарських культур. Контурно-смугова організація території передбачає систему взаємозв’язаних протиерозійних заходів щодо зарегулювання поверхневого стоку талих і дощових вод або безпечного відведення його надлишку в гідрографічну мережу з урахуванням рельєфу місцевості та особливостей ландшафту на суміжних територіях.
Тому суть організаційно-господарських заходів по боротьбі з ерозією полягає в тому щоб правильно поєднати всі протиерозійні заходи з урахуванням рельєфу, ґрунтів та особливостями вирощування сільськогосподарських культур. А контурно-смугова організація території передбачає систему взаємозв’язаних протиерозійних заходів щодо зарегулювання поверхневого стоку талих і дощових вод або безпечного відведення його надлишку в гідрографічну мережу з урахуванням рельєфу місцевості та особливостей ландшафту на суміжних територіях. Система протиерозійних заходів проектується і здійснюється на всій водозбірній площі, починаючи від вершини водозбору (вододілу) до днища балок чи заплав річок, забезпечуючи поряд із зарегулюванням поверхневого стоку безпечне скидання в польову гідрографічну мережу надлишку талих і дощових (особливо зливових) вод. При цьому враховуються особливості організації території прилеглих землекористувань, які мають суміжні єдині водозбірні площі в басейні малих річок, балок і малих водозборів, та максимально враховуються наявні існуючі рубежі (шляхи з твердим покриттям, залізниці, земляні вали різних типів тощо), що суттєво впливають на перерозподіл поверхневого стоку талих і зливових вод на водозбірних площах і не підлягають реконструкції.
(Слайд 35) Основою контурно-смугової організації території є диференційоване розмежування земельних угідь згідно з її грунтово-ландшафтними умовами. Диференціацію, або групування, земель за типом використання здійснюють залежно від величини водозбірної площі, крутості та довжини схилів
Основою контурно-смугової організації території є диференційоване розмежування земельних угідь згідно з її грунтово-ландшафтними умовами. Диференціацію, або групування, земель за типом використання здійснюють залежно · від величини водозбірної площі, · крутості та довжини схилів. Виділяють еколого-технологічні групи і підгрупи орних земель, визначають та розміщують масиви й поля сівозмін, ділянки постійного залуження, площі під багаторічні насадження і природні кормові угіддя.
(Слайд 36) Контурні рубежі фіксують на місцевості засобами постійного впорядкування території: · валами різних типів, · лісосмугами, · буферними смугами з багаторічних трав.
Лінійні рубежі контурно-смугової організації території розміщують упоперек схилів у напрямку, наближеному до горизонталей місцевості.Загальний напрямок контурного обробітку і розміщення рядків культур у напрямку горизонталей залежать · від розташування полів, · кварталів садів на схилах, · форми рельєфу та крутизни схилів. Контурні рубежі фіксують на місцевості засобами постійного впорядкування території: · валами різних типів, · лісосмугами, · буферними смугами з багаторічних трав. При цьому враховують існуючу гідрографічну мережу, яка виконує функції водостоків щодо безпечного скидання надлишку талих і зливових вод (залужені улоговини, днища балок, річки, стави, водойми, озера).
(у випадку залишку вільного часу навести приклад) НАПРИКЛАД: Відомо, що коли на довгому схилі перервати лінію поверхневого стоку, то змив ґрунту в його нижній частині суттєво знижується. Так, за даними Д.Е. Ваніна та ін. (1978), коли поділити лінію стоку в 1600 м на дві частини, то в нижній частині схилу 800 м величина змиву зменшується в три рази. А якщо ізолювати його нижню частину крутизною 4-8° і довжиною 150-200 м від підтоку води зверху, то величина ерозії зменшується в 6-7 разів. Розділення довжини схилу в умовах степової зони України границею, по якій був побудований водорегулюючий вал між першою і другою еколого-технологічними групами земель, зменшувало змив грунту в посівах кукурудзи на схилі крутизною 3-5°, при його довжині в при-водо-роздільній частині 300 м, в 1,5, а 800 м - в 3,2 раза. В другій еколо-го-технологічній групі, де вирощувались озима пшениця або ячмінь, змиву в нижній частині не було зовсім, а в цілому по полю змив не виходив за межі допустимих величин і становив 2,6 т/га проти 15,9 т/га на контрол.і
Для забезпечення охорони грунтів від ерозії застосовується також система ґрунтозахисних сівозмін. Схеми сівозмін складають із врахуванням захисних властивостей сільськогосподарських культур і прийомів обробітку ґрунту. Всі сівозміни в контурно-меліоративній системі землеробства базуються на принципах їхньої ґрунтозахисної ролі, оптимального набору і чергування сільськогосподарських культур.
(Слайд 37) Загальним принципом формування системи ґрунтозахисних сівозмін є: · спроможність їх запобігати ерозійним процесам; · ефективно використовувати вологу; · відновлювати родючість ґрунту та підтримувати бездефіцитний баланс гумусу; · створювати оптимальний фітосанітарний стан ґрунту Загальним принципом формування системи сівозмін із забезпеченням високої продуктивності всіх культур є спроможність їх запобігати ерозійним процесам, ефективно використовувати вологу, відновлювати родючість ґрунту, зокрема підтримувати бездефіцитний баланс гумусу, та створювати оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Невід'ємною ланкою організаційно-господарських протиерозійних заходів і, зокрема при виділенні еколого-технологічних груп земель, є формування лінійних рубежів –
простих гідроспоруд, водорегулюючих лісосмуг тощо. З метою забезпечення захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозій (дефляції), суховіїв і одержання гарантованих стабільних урожаїв застосовують смугове розміщення посівів і посадок. (Слайд 38) Смугове розміщення культур і агрофонів — це розміщення в полях сівозмін, у міжряддях садів різних культур із низькою спроможністю щодо захисту ґрунтів у чергуванні з культурами високої захисної здатності, а також смуг природних пасовищ і розораних смуг при поліпшенні смуг природних пасовищ або відновлення їхнього травостою Смугове розміщення культур і агрофонів — це розміщення в полях сівозмін, у міжряддях садів різних культур із низькою спроможністю щодо захисту ґрунтів у чергуванні з культурами високої захисної здатності, а також смуг природних пасовищ і розораних смуг при поліпшенні смуг природних пасовищ або відновлення їхнього травостою.
Протидефляцiйнi смуги розміщують перпендикулярно до напрямків панівних вiтрiв. (Слайд 39) Смуги поділяють на: а) протистоковi (проти водної ерозiї) — розміщують перпендикулярно до основного напрямку переміщення по схилу рідкого стоку або з допустимим відхиленням від напрямку горизонталей. б) протидефляцiйнi (противiтровi) — розміщують перпендикулярно або з відхиленням на 30–350 до напрямку панівних вiтрiв, які викликають створюють пиловi бурi.
Смуги поділяють на: а) протистоковi (проти водної ерозiї) — розміщують перпендикулярно до основного напрямку переміщення по схилу рідкого стоку або з допустимим відхиленням від напрямку горизонталей. Такі смуги можуть бути: паралельними — впоперек загального схилу, але не суворо по горизонталях; контурними — у напрямку горизонталей; контурно-паралельними — паралельні, в основному вздовж горизонталей із допустимим відхиленням від них; контурно-паралельними із залуженням основних улоговин (водостоків). Межі смуг проводять уздовж горизонталей, за винятком улоговин, якi залужують багаторічними травами;
б) протидефляцiйнi (противiтровi) — розміщують перпендикулярно або з відхиленням на 30–350 до напрямку панівних вiтрiв, що створюють пиловi бурi. При сумісній дії водної та вітрової ерозій здійснюють контурно-смугове розміщення посівів і посадок із залуженням улоговин. При розробці сiвозмiн зі смуговим розміщенням посiвiв передбачається, щоб у кожному полі були смуги, покритi рослинністю суцільного посіву. В цьому випадку, обробляючи грунт загалом по основному напрямку горизонталей, перед улоговинами доводиться здійснювати обробіток вздовж мікросхилів і улоговин. Так як при іншому підході до обробітку також можуть розвиватись ерозійні процеси. В умовах дуже складного рельєфу рекомендується поєднання лісових смуг з валами-терасами, що дозволяє зменшити кількість рядів і ширину лісових смуг.
Специфікою Чернівецької області є те, що на схилових землях значну питому вагу мають осушені землі. Протиерозійні прийоми повинні розраховуватись в першу чергу на період максимальної небезпеки змиву ґрунту. В господарствах лісостепової зони Чернівецької областіі згадані вище прийоми, крім затримання стоку води, повинні також попереджувати зайву втрату вологи з поверхні ґрунту через випаровування, за виключенням перезволожених ділянок. В передгірній зоні ґрунтозахисні прийоми повинні також вирішувати два завдання: з одного боку попереджувати або значно зменшувати змив ґрунту, з другого - попереджувати поверхневе перезволоження схилових земель. Іншими словами, протиерозійні агротехнічні й агромеліоративні прийоми повинні бути суто зональні. В методичних рекомендаціях по захисту ґрунтів від водної ерозії на орних землях Чернівецької області, науково обґрунтованій системі землеробства та пам'ятці агроному по ефективному використанню схилових земель (О.А. Чернявський, П.М. Нагірний, 1982, 1983, 1988) система протиерозійних заходів пов'язана перш за все з правильним напрямком обробітку ґрунту й посіву польових культур відносно схилу.
Особливості застосування агротехнічних та агромеліоративних протиерозійних прийомів під різні сільськогосподарські культури в умовах Чернівецької області наведені в табл. «Елементи протиерозійної технології вирощування сільськогосподарських культур на схилових землях Чернівецької області.» РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ - ТАБЛИЦЯ 2 (!!!!!!!) Науковцями в першій ЕТГ рекомендується — прямолінійна організація території, в другій і третій — контурна організація території.
Таблиця 2. Елементи протиерозійної технології вирощування сільськогосподарських культур на схилових землях Чернівецької області
ВИСНОВКИ ДО ТЕМИ (!!!!!!!!!) (Слайд 41) 1. Отже на сьогоднішньому занятті ми з вами ще раз переконалися що: · Людське суспільство має значний вплив на розвиток та функціонування ландшафтної оболонки планети. · Найбільшого впливу зазнають інтегральні геосистеми які належать до сільськогосподарських антропогенних ландшафтів – так як саме ці ландшафти перебувають під постійним контролем господарюючих суб’єктів, особливо це стосується ріллі. · Крім цього стало зрозуміло що господарська діяльність людини повинна здійснюватися відповідно наукових рекомендацій. · Наукові рекомендації щодо землекористування повинні ґрунтуватися не тільки на екологічних принципах а в першу чергу на економічних – тобто сьогодні перед науковцями стоїть завдання показати економічну доцільність збереження земельних ресурсів (особливо господарюючим суб’єктам у сфері АПК).
Слід підвести підсумки нинішньої теми та й загалом по предмету.
1. Отже на сьогоднішньому занятті ми з вами ще раз переконалися що: · Людське суспільство має значний вплив на розвиток та функціонування ландшафтної оболонки планети. · Найбільшого впливу зазнають інтегральні геосистеми які належать до сільськогосподарських антропогенних ландшафтів – так як саме ці ландшафти перебувають під постійним контролем господарюючих суб’єктів, особливо це стосується ріллі. · Крім цього стало зрозуміло що господарська діяльність людини повинна здійснюватися відповідно наукових рекомендацій. · Наукові рекомендації щодо землекористування повинні ґрунтуватися не тільки на екологічних принципах а в першу чергу на економічних – тобто сьогодні перед науковцями стоїть завдання показати економічну доцільність збереження земельних ресурсів (особливо господарюючим суб’єктам у сфері АПК).
(Слайд 42) 2. Вивчаючи основні положення дисципліни «Загальні закономірності розвитку геосистем» ознайомились: · загальною теорією геосистем; · розглянули значення теорії геосистем для розвитку суспільства; · розглянули основні закономірності процесів що відбуваються під впливом господарської діяльності людини. · обґрунтували необхідність відповідального ставлення до прийняття управлінських рішень щодо питань землеустрою на основі теорії геосистем.
2. Загалом вивчаючи основні положення дисципліни «загальні закономірності розвитку геосистем» ми з вами ознайомилися із: · загальною теорією геосистем; · розглянули значення теорії геосистем для розвитку суспільства; · розглянули основні закономірності процесів що відбуваються під впливом господарської діяльності людини. · обґрунтували необхідність відповідального ставлення до прийняття управлінських рішень щодо питань землеустрою на основі теорії геосистем.
Сподіваюся на те що в своїй практичній діяльності ви як майбутні фахівці у сфері землеустрою зможете використовувати отриману інформацію. (Слайд 43) ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 648; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |