КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання 2. Джерела науково-технічної інформації
При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел. Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи: Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств. Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік. Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому. Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками. Ø Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років), Ø Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).
У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками: Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю: Географічною – вітчизняні і закордонні джерела: Авторської приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів. Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання. Для сучасної науки характерно: - бурхливий потік нових наукових даних; - щорічно видається близько >500 тис. книг; - ще > журналів. Інформація має властивість „старіти”. Наприклад, падіння цінності інформації: - 10% в день для газет; - 10% в місяць для журналів; - 10% в рік для книг. Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу. Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%. На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документних потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві. Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність. Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Основними видами інформаційної діяльності є: - створення; - пошук; - аналітико-синтетична обробка; - використання; - поширення та зберігання інформації. Також можна дати інше визначення: Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації. Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб. В Україні створена Загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні. Загальнодержавна службаНТІ включає в себе: - галузеві інформаційні центри; - Республіканський інститут НТІ; - інформаційні центри; - відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ; - конструкторські бюро на виробництвах. Джерелами носіями науково-технічної інформації є: - книги (підручники, навчальні посібники, монографії); - періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки); - нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки); - каталоги й прейскуранти; - патентна документація (патенти, винаходи); - звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи; - інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація); - переклади іноземної науково-технічної літератури; - матеріали науково-технічних та виробничих нарад; - дисертації, автореферати; - виробничо-технічна документація організацій (звіти, акти приймальня робіт); - вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали). Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають. Розрізнять два потоки інформації: Висхідний – потік інформації від використувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ. Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних, що направляється в низові організації по їхніх запитах.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 625; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |