Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та завдання кримінального права

 

Поняття кримінальне право в українській мові, а також у більшості мов європейських держав і США походить від латинського слова «crime», що означає злочин. Відповідно, Кримінальний кодекс – це кодекс про злочин, а кримінальне право – це законодавство про злочин, правозастосування та правотворчість.

Оскільки особливістю правового регулювання кримінального права є визначення не тільки злочину, але також й покарання за цей злочин, тому в деяких країнах назва цієї галузі є похідною від понять «покарання», «кара». Наприклад, «pravo karne”- у Польщі, «наказательно право» - у Болгарії.

Кримінальне право є однією із галузей права України. Тому, йому притаманні ознаки властиві праву в цілому, так і специфічні. Відмінність від інших галузей права полягає у наявності свого предмету, методу та завдань правового регулювання.

Предмет кримінального законодавства безпосередньо пов’язаний із завданнями Кримінального кодексу України. Згідно з ч.1 ст.1 КК України «Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам».

Предметом регулювання кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням злочину.

Особливості будь-яких суспільних відносин визначаються особливостями їх учасників, а також колом прав та обов’язків цих учасників.

Учасниками кримінально-правових відносин є, з одного боку, особа, яка вчинила злочин, а, з іншого - держава, що виступає в особі уповноважених на те органів (це, зокрема, органи дізнання, досудового слідства, прокуратури, суд). Зазначені органи мають право і зобов’язані притягнути особу до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин і застосувати до неї покарання чи вжити інші кримінально-правові заходи. Особа, яка вчинила злочин, зобов’язана понести покарання та інші обмеження, пов’язані з кримінальною відповідальністю, і має право вимагати, щоб її відповідальність повністю відповідала положенням кримінального закону. Вирішення викладених вище завдань здійснюється застосуванням специфічного для кримінального права методу правового регулювання.

Суспільні відносини, що регулюються кримінальним правом суттєво відрізняються від суспільних відносин, які регулюються іншими галузями права. Кримінальне право регулює виключно суспільні відносини спрямовані на охорону суспільства, особи, прав і свобод громадян від злочинних посягань.

Метод правового регулювання, що притаманний тільки кримінальному праву, полягає у визначенні того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ч.2 ст.1 КК).

Тобто, метод правового регулювання кримінального права має дві складові: а) визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і б) які покарання застосовуються до осіб, що вчинили злочини.

Саме метод правового регулювання найбільш повно відрізняє кримінальне право від інших галузей законодавства.

Якщо завдання, а також предмети охорони та регулювання багато в чому можуть збігатися з іншими галузями законодавства, то метод кримінального права ні за яких підстав не може бути використаний іншою галуззю. Норми конституційного права, цивільного права, адміністративного права, кримінального процесу тощо не визначають і не можуть визначати того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

При цьому важливо мати на увазі, що мова йде не просто про покарання, а про покарання кримінальні. Вони можуть, на перший погляд, бути схожими із санкціями, що використовуються іншими галузями законодавства. Наприклад, штрафні санкції мають норми адміністративного права, фінансового права. Однак штраф, а також інші види кримінального покарання кардинально відрізняються від санкцій інших галузей законодавства процедурою застосування, державними органами, що застосовують заходи примусу, правовими наслідками тощо. Так, штраф як кримінальне покарання може бути призначений винній особі лише судом, а особа, засуджена до штрафу, визнається такою, що має судимість. Штраф, як санкція норм інших галузей права, може бути призначений не тільки судом, а й іншими державними органами. При цьому накладення такого штрафу не тягне судимості.

Норми кримінального права не тільки визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, а й підставу кримінальної відповідальності, принципи чинності кримінального закону в часі, просторі і щодо кола осіб, підстави й умови, за яких особа, що вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх тощо.

Однак сутність кримінального права та особливості його методу правового регулювання проявляються саме через сукупність норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Поняття кримінального права використовується у чотирьох значеннях: 1) галузь законодавства, 2) галузь права, 3) різновид юридичної науки, 4) навчальна дисципліна.

Базовою категорією виступає кримінальне право як галузь законодавства, оскільки поняття кримінального права, як галузі права, як науки і як навчальної дисципліни базуються на одній нормативно-правовій базі – чинному кримінальному законодавстві України.

Аналіз предмету, методу та завдань кримінально-правового регулювання дозволяє сформулювати поняття кримінального права.

1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві. Вони є норми загальнообов’язкової нормативності;

2) ці норми встановлюються лише вищими органами законодавчої влади;

3) має свій предмет і метод правового регулювання.[1]

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить кримінальний кодекс.

Кримінальне право - це сукупність правових норм, встановлених вищим органом державної влади України, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб винних у їх вчинені, а також умови звільнення від кримінальної відповідальності та покарання і його відбування.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лекція 7 | Функції та принципи кримінального права
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 680; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.