Облік операцій на поточному, валютному та інших рахунках в банку

Нормативно-правове забезпечення обліку операцій на поточному рахунку підприємства.

Для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків в установах банку за місцем реєстрації підприємства або будь-якому іншому банку України за згодою сторін відкривається рахунок.

Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” прийнятого ВРУ від 16.07.99 р. для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків будь-яке підприємство має право в установі банку за місцем його реєстрації або будь-якому іншому банку України за згодою сторін відкрити рахунок.

Порядок відкриття банками рахунків передбачає чинне законодавство України, нормативні акти НБУ та Інструкція „Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527 із змінами. Остання регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтами банків поточних, депозитних та інших рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.

Усі суб’єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов’язані дотримуватися вимог чинного законодавства з питань відкриття рахунків в установах банків та цієї Інструкції.

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов’язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, установленному:

1) Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу уста­новами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69 – Інструкція № 69, яка регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України і є обов’язковою для використання ними в роботі. Положення цієї Інструкції поширюється також на юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, постійні представництва юридичних осіб – нерезидентів, що здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які використовують у роботі готівку в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків.

2) Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, яка визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України, їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу, що впроваджується в господарський оборот України. Вона поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, банки та їх установи, фізичні особи та для виконання ними. Згідно неї, безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюється через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені цією Інструкцією та вказують їх при укладені між собою договорів.

Обидві Інструкції розроблені згідно із законом України „Про Національний банк України” від 20.05.99 р. № 679-ХІУ - Закон № 679, „Про банки і банківську діяльність, затверджений постановою Верховної Ради від 20.03.91 р. №282, іншими законодавчими актами України та нормативними актами НБУ.

Відкриття поточних або депозитних рахунків у банках здійснюється відповідно до Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній і іноземній валюті.

Для відкриття рахунку підприємства подають банкам такі документи:

ü заяву на відкриття рахунка встановленого зразка. Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства;

ü копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;

ü копію зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

ü копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

ü картку із зразками підписів осіб та зразок відбитка печатки;

ü копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Якщо рахунки в національній і іноземній валюті відкриваються в одному банку, то документи подаються один раз.

У разі відкриття (закриття) або зміни номерів усіх видів рахунків, установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку. Операції за видатками з поточних рахунків суб'єктів підприємницької діяльності здійснюються після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Підприємство може мати декілька рахунків, однак, банк відкриває тільки один рахунок для формування статутного капіталу. Умови відкриття банками рахунків визначаються договором між банком і його потенційним клієнтом.

Банки, в яких відкриваються додатковий рахунок у національній валюті та рахунки в іноземній валюті, протягом трьох робочих днів, крім податкових органів, повідомляють банк, в якому відкрито основний рахунок, про відкриття таких рахунків. У банку можна відкрити:

Ø поточні рахунки. Їх відкривають підприємствам усіх видів і форм власності для зберігання коштів і здійснення операцій за цими рахунками;

Ø депозитні рахунки. Їх відкривають підприємствам усіх видів і форм власності на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка й установою банку на визначений у договорі термін. Кошти на депозитні рахунки перераховуються підприємствами з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок. Проводити розрахункові операції або видавати кошти готівкою з депозитного рахунку суворо заборонено. Відсотки з депозитного рахунку можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту.

Не менш важливим є й використання П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”, відповідно до якого можна дати відповідь на запитання про вміння підприємства розпоряджатися коштами, про стабільність його грошових позицій та рух грошових коштів на рахунках в банках в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Крім того, існує ряд й інших нормативно-правових актів, які здійснюють регулювання операцій по рахунках в банках:

- Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. №185/94

- Закон України „Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків” від 16.12.97 р. №725/97

- Директива НБУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 р. №15/93

- Постанова НБУ „Про переоформлення рахунків клієнтів, відкритих у національних валютах країн-членів Європейського валютного Союзу

- Від 14.11.2001 р. №469

- Порядок ведення касових операцій в національній валюті України, затверджений постановою Правління НБУ від 02.02.95 р. №21

- Інструкція „Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій”, затверджена наказом від 30.11.99 р.

- Положення „Про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті”, затверджене наказом Мінфіну України від 14.02.96 р. №29

- Положення „Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування” затверджене постановою НБУ від 24.09.99 р. №479

- Правила організації розрахунково-касового обслуговуван­ня комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного бан­ку України та комерційними банками у національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 05.02.2001 р. № 44 - Правила № 44.

Після відкриття поточних рахунків підприємство є їх повноправним власником. Банк зберігає грошові кошти підприємства на його рахунку, зараховує суми, що поступають на рахунок, виконує розпорядження підприємства про їх перерахування і видачу з рахунку і про проведення інших банківських операцій, що передбачені банківськими правилами і договором.

Джерелом надходження грошових коштів у банк може бути: виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, від реалізації інших активів; погашення дебіторської заборгованості, одержані кредити, надходження коштів цільового фінансування тощо.

Списання коштів з рахунків у банку може бути повязане з: оплатою постачальникам за отриману сировину, матеріали та інші оборотні та необоротні активи, погашенням кредитів.

Документальне оформлення господарських операцій за рухом коштів на поточному рахунку підприємства в банку.

Приймання і видача коштів чи безготівкові розрахунки банк здійснює за розрахунково-платіжними документами установленої форми: об'ява на внесення готівки, грошові і розрахункові чеки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на виставляння акредитива й ін.

Грошовий чек є наказом підприємства банку видати вказану суму готівки з поточного рахунку. Підприємство користується двома чековими книжками до кожного рахунку відповідно. Чек заповнюється від руки чорнилом чи кульковою ручкою. В ньому вказують суму, дату видачі, назву отримувача, а також відомості про цільове призначення сум (на оплату праці, на господарські або представницькі витрати чи відрядження).

На підприємстві чеки підписують директор і головний бухгалтер і скріплюють печаткою підприємства. Будь-які виправлення в чеку не допускаються. Банк видає кошти по чеку після перевірки достовірності підписів і печатки (їх відповідності взірцям).

Об'ява на внесення грошей готівкою – письмове розпорядження власника рахунку банку зарахувати на поточний рахунок готівкові кошти, що здаються з каси (виручка та інше). Тут проставляються номер поточного рахунку, суму внесення і дата. Обов’язково вказують джерело грошей що вносяться. Банк видає касиру квитанцію, на підставі якої в бухгалтерії складають видатковий касовий ордер і списують грошові кошти в касі.

Уповноважений представник підприємства (бухгалтер, касир) періодично отримує виписки банку з відповідними документами, на основі яких відбувалося зарахування або списання коштів із рахунків.

Виписка банку має певні реквізити, частина яких кодується. Обов'язковими реквізитами виписки є:

Ø номер поточного рахунка клієнта;

Ø дата попередньої виписки;

Ø залишок коштів на початок дня;

Ø суми надходжень і списань;

Ø номери платіжних документів;

Ø банківські й ідентифікаційні реквізити платників;

Ø залишок (сальдо) коштів на кінець дня.

Виписка – це фактично другий примірник особового рахунку підприємства відкритого банком. Виписка банку – документ, що видається банком підприємству і відображує рух грошових коштів на поточному рахунку.

Бухгалтер, при отриманні виписки, проводить наступні операції (рис. 6), які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки.

Рис. 6. Перелік операцій, які виконує бухгалтер, про отриманні виписки

Читаючи виписку за значенням кодів можна визначити якого документа бракує.

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-01-05