Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття про зобов’язання та їх класифікація




Облік доходів майбутніх періодів.

Облік інших поточних зобов’язань.

Облік зобов’язань за розрахунками з учасниками.

Структура платежів в бюджет та облік розрахунків за податками й платежами.

Облік податкових та інших довгострокових зобов’язань.

Облік орендних операцій.

Облік зобов’язань за облігаціями.

Загальні принципи кредитування підприємств та облік кредитів банку.

Облік розрахунків за зобов’язаннями, забезпеченими векселями.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Оцінка зобов’язань.

Поняття про зобов’язання та їх класифікація.

Тема 1. Облік зобов'язань.

Зобов’язання, що виникають в бухгалтерському обліку, мають юридичне та економічне трактування.

Як юридична категорія господарське зобов’язання – це господарські відносини, в силу яких одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій з передачі майна, виконання робіт, надання послуг, інша сторона в свою чергу зобов’язана виконувати вимоги щодо предмету зобов’язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо. Юридичним джерелом договірних господарських зобов’язань є господарський договір. Цивільний кодекс України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов’язань. Проте не всі зобов’язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями. Правове поняття зобов’язання має декілька складових: зміст зобов’язання, суб’єкти зобов’язання, правовідносини між суб’єктами. Суб’єктами зобов’язання може бути будь-яка юридична чи фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов’язана виконати вимогу кредитора – боржником.

У бухгалтерському обліку поняття зобов’язання, відповідно до П(с)БО 2 «Баланс» - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призве­де до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання визначає П(с)БО 11 «Зобов’язання».

Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операція чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому.

Обліковується не всі господарські зобов’язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов’язує виникнення зобов’язань із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.

Зобов’язання характеризуються:

· конкретними економічними ресурсами (поверненню підлягають ресурси або їх грошовий еквівалент - залежно від умови договору);

· адресністю (ресурси повертаються позикодавцю або іншій третій стороні за дорученням позикодавця);

· строком погашення зобов’язання;

· винагородою за користування ресурсами;

· санкціями за порушення договірних зобов’язань за термінами та сумами погашення заборгованості.

У бухгалтерському обліку зобов'язання поділяються на:

q довгострокові зобов'язання;

q поточні зобов'язання;

q забезпечення;

q непередбачені зобов'язання;

q доходи майбутніх періодів.

Довгострокові зобов'язання — всі зобов'язання, які не є поточними зобов'я­заннями, а саме не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Види довгострокових зобов'язань містять статті, узагальнені у IIIрозділі па­сиву Балансу "Довгострокові зобов'язання" (довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання).

Слід зазначити, що П(с)БО 11 передбачені певні особливі випадки віднесення зобов'язань до категорії довгострокових. Так, зобов'язання, на яке нараховують­ся відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати ба­лансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Поточні зобов'язання зобов'язання, які будуть погашені протягом опера­ційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні зобов'язання включають статті, які узагальнені в IV розділі пасиву Балансу (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов’язання).

Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) опера­ційних витрат на:

Ø виплату відпусток працівникам;

Ø додаткове пенсійне забезпечення;

Ø виконання гарантійних зобов'язань;

Ø реструктуризацію;

Ø виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Обтяжливий контракт — контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Умови обтяжливого контракту виникають при виконанні великих за обся­гами довгострокових контрактів. Наприклад, підрядник будує житловий буди­нок за договорами з майбутніми мешканцями, які повністю передплатили вар­тість квартир. При значному підвищенні цін на будівельні матеріали протягом виконання такого контракту остаточне виконання його може стати обтяжли­вим для виконавця, оскільки передплата може не покрити витрат на завершен­ня будівництва.

Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання по­трібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Типовим прикладом непередбачених зобов'язань є гарантійні зобов'язання, що надаються банку - кредитору іншого підприємства. Якщо підприємство ви­явиться неспроможним сплатити кредит, підприємство-гарант повинно буде по­гасити його за власні кошти. Але поки ця майбутня подія (неплатоспроможність підприємства-позичальника) не сталася підприємством-гарантом визнаються тіль­ки відповідні непередбачені зобов'язання.

Прикладом теперішнього зобов’язання може бути ситуація, коли підприємству пред'явлено судовий по­зов, але результат розгляду справи, а саме наслідки для підприємства, вибуття його активів, невідомі на час складання звітності.

Непередбачені зобов'язання відображаються поза Балансом, оскільки не ви­конуються всі критерії визнання зобов'язань.

Доходи майбутніх періодів - доходи, отримані протягом поточного або попе­редніх періодів, які належать до наступних періодів. Доходи майбутніх періодів, узагальнені в V розділі пасиву Балансу "Доходи майбутніх періодів".

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержа­них авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні акти­ви (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та до­відкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентська плата за кори­стування засобами зв'язку тощо.

Для визнання зобов’язань повинні бути дотримані дві умови: - оцінка їх може бути достовірно визначена; існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення. У П(с)БО 11 «Зобов’язання» відсутнє визначення критеріїв визнання того чи іншого виду зобов’язань. Зобов’язання відображається в балансі та у фінансовій звітності у наступних випадках:

- при визнанні активу, придбаного в борг;

- при створенні забезпечення за рахунок витрат (резерв на оплату відпусток та інші забезпечення) звітного періоду, що супроводжуються збільшення витрат та збільшення зобов’язань;

- при зменшенні забезпечення та збільшення зобов’язання.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1054; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.