Загальні принципи кредитування та облік кредитів банку

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-Ш з наступними змінами та доповненнями, банківський кредит - будь-яке зобов'­язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'я­зання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборго­ваної суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

До банківського кредиту відносять як суми кредиту так і операції та послуги кредитного характеру, а саме:

· Факторинг

· Облік векселів

· Лізинг

· Видача гарантій та поручительство

· Відкриття кредитних ліній

· Підтвердження акредитивів

· Авалювання векселів

До загальних принципів кредитування відносять:

· Строковість - позики видають на певний строк, після закінчення якого їх має бути повернено;

· Повернення – отримані залученні кошти має бути повернено;

· Платність – кредит видається за певну плату, яка називається відсотком (процентом);

· Забезпеченість – наявність у банку права захисту власних інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника;

· Цільове використання – вкладення позикових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором (збільшення основних та оборотних фондів; накопичення сезонних запасів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; споживчі потреби громадян; інші заходи, необхідні для покриття різниці між надходженням коштів та їх витратами в процесі виробництва.

Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності підприємств.

Для отримання кредиту в банк необхідно представити пакет документів з техніко-економічного обґрунтування кредитованого проекту, а саме:

1. Заява на отримання кредиту;

2. Бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування кредитного проекту (в тому числі графік і основні джерела погашення кредиту);

3. Дані про рух грошових коштів по всіх рахунках за 12 місяців;

4. Баланс за минулий та поточний роки з розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості, звіт про фінансові результати;

5. Копій договір, що складають основу кредитного проекту;

6. Інформацію про кредити, отримані в інших банках;

7. Документи щодо забезпечення кредиту (застава майна, нерухомості, гарантії (порука), страхування предмету застави).

Всі вище перераховані документи розглядаються на засіданні кредитного комітету банку, після позитивного рішення якого між банком та позичальником укладається в письмовій формі кредитний договір. У кредитному договорі визначають­ся права, обов'язки та відповідальність сторін, які не можуть бути змінені в одно­сторонньому порядку. За кредитним договором банк бере на себе зобов'язання надати у розпорядження позичальника на узгоджений термін певну суму коштів, гарантію, зобов'язання придбати право вимоги боргу, продовження строку пога­шення боргу, а позичальник бере на себе зобов'язання використати кошти на цілі, обумовлені договором, повернути банку основну суму боргу і відсотки в узгодже­ний строк, а також сплатити збори і комісійні, пов'язані з отриманням кредиту.

Банківські кредити поділяються на види за цільовим використанням, формами забезпечення і методами надання:

1) за цільовим використанням:

- для інвестиційної діяльності - кредити, що надаються для задоволення тимчасових потреб СПД-позичальника в коштах для здійснення інвестиційних вкладень (під будівництво; для купівлі будівель, споруд, обладнання; на придбання цінних паперів, фінансовий лізинг тощо);

- для поточної діяльності - кредити, що надаються для задоволення тимчасових потреб у коштах на придбання поточних активів у разі розриву в часі між надходженням коштів і здійсненням витрат (для купівлі сировини, матеріалів, палива, тари, незавершеного виробництва, готової продукції, інших виробничих запасів, товарів).

До кредитів для поточної діяльності належать розрахунки за овердрафтом, операції Репо, купівля векселя, факторингові операції, кредити за внутрішніми торговельними операціями, інші кредити для поточної діяльності;

2) за формою забезпечення кредиту:

- забезпечення кредиту заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

- забезпечення кредиту гарантією банку, фінансової установи, страхової організації;

- інше забезпечення (майнове поручництво, свідоцтво страхової організації);

- незабезпечені кредити (бланкові кредити). Як правило, вони видаються новоствореним СПД і малим підприємствам;

3) за методами надання кредиту:

- надання кредиту в разовому порядку (одним платежем);

- надання кредиту відповідно до відкритої кредитної лінії (кредитна лінія - це згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірі, що не перевищує заздалегідь застережену суму кредиту за відповідний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів). Кредитна лінія існує у двох формах - відновлювальній і не відновлювальній. Відновлювана кредитна лінія дозволяє СПД-позичальнику після повного або часткового погашення суми кредиту взяти новий кредит у межах, що не перевищують установлений кредитним договором ліміт (максимально допустимої заборгованості за кредитною лінією). При кредитуванні за не відновлюваною кредитною лінією після повного або часткового погашення суми кредиту подальше кредитування не здійснюється;

- надання гарантійного кредиту (із заздалегідь застереженою датою надання у міру потреби, з оплатою комісії за зобов'язання).

Банківський кредит залежно від строку отримання грошових коштів поділяється на:

q довгострокові кредити (кредити, отримані на строк більший ніж один рік);

q короткострокові кредити (кредити на строк, що не перевищує один рік).

Для надання кредиту банк відкриває СПД-позичальник спеціальний позичковий рахунок. Оплату з такого рахунка банк здійснює на підставі відповідним чином оформлених платіжних доручень, що подаються СПД-позичальником. При цьому банк перевіряє розрахунково-платіжні документи (рахунки, рахунки-фактури), зміст платіжного доручення (призначення платежу) на предмет цільового використання кредиту. СПД-позичальник отримує в банку виписки за позичковим рахунком, що містять накопичувальну інформацію про суми отриманого кредиту.

Після надання кредиту (повністю або частково) банк перевіряє його цільове використання не тільки щодо оплати, але й отримання прокредитованих цінностей. В останньому випадку представники банку виїжджають до СПД-позичальника з метою перевірити первинні документи (накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи), дані складського обліку, журналів-ордерів, Головної книги. За результатами перевірки складається довідка цільового використання кредиту, яка підписується представниками банку і керівником або головним бухгалтером СПД-позичальника. Періодичність таких перевірок визначається кредитним договором.

Повернення кредиту СПД-позичальник здійснює з поточного рахунка на підставі платіжних доручень (сума і терміни застерігаються кредитним договором).

Нарахування і сплата відсотків за кредитом

Порядок нарахування і терміни сплати відсотків за користування кредитом закріпляються кредитним договором.

Для розрахунку відсотків за кредитом, що утворилися на кінець періоду, використовується формула

Sp = К х Pst: 100 х D: R,

де Sp - сума відсотків;

К - сума заборгованості за кредитом на кінець періоду;

Pst - річна відсоткова ставка, вказана в кредитному договорі;

D - кількість днів користування кредитом (за відповідний період); R - кількість календарних днів року.

Відсоткова ставка по кредиту вказана в договорі залежить від багатьох факторів, але як правило валютні кредити в банках мають відсоткову ставку:

- для юридичних осіб -

- для фізичних осіб -

кредити в національній валюті:

- для юридичних осіб -

- для фізичних осіб -

Оплата відсотків здійснюється з поточного рахунка СПД - позичальника на підставі оформлених ним платіжних доручень або ж суму відсотків з поточного рахунка СПД - позичальника банк списує самостійно на підставі договору доручення, укладеного між банком і цим СПД (в останньому випадку - якщо це закріплене в кредитному договорі).

Для обліку розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залу­ченими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням у плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господар­ських операцій підприємств і організацій передбачено пасивний рахунок 50 "Дов­гострокові позики".

За кредитом рахунка 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одер­жаних довгострокових позик, а також переведення до їх складу короткостроко­вих (відстрочених) позик, за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 "Довгострокові позики" має такі субрахунки:

q "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

q "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

q "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

q "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

q "Інші довгострокові позики в національній валюті";

q "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

На субрахунках 501, 502 відображають суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валютах.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національ­ній та іноземній валютах.

На субрахунках 505, 506 відображають суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучених позикових коштів (крім кредитів банків), відпо­відно в національній та іноземній валютах.

Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики).

Наприклад: 28 грудня 2005 року підприємство уклало договір з банком про довгострокову позику у сумі 150 000 грн., терміном на 3 роки під 18% річних. Кредит повинен погашатися рівними частинами щороку протягом дії угоди. Відсотки за користу­вання мають бути сплачені один раз на рік разом із погашенням частини позики. Позику було одержано 01.03.2006р.

Бухгалтерські записи щодо погашення зобов'язання за довгостроковою позикою подано у табл.

Таблиця

Облік довгострокової позики зі сплатою відсотків один раз

разом із погашенням частини позики на рік

№ пор.	Документ та зміст операції	Бухгалтерський запис	Сума грн.
Дебет	Кредит
1.	Виписки банку з поточного та пози­кового рахунків 01.03.2006р. Зарахо­вано на поточний рахунок у банку кошти довгострокової позики банку	311 "По­точні рахунки в національ­ній валюті"	501 «Довгостроко­ві кредити банків в національній валюті"	150 000
2.	Бухгалтерська довідка. Частина довгострокової позики банку переве­дена зі складу довгострокових у поточні зобов'язання	501 "Дов­гострокові кредити банків в національ­ній валю­ті"	611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті"	50 000
3.	Бухгалтерська довідка-розрахунок. Нараховано відсотки за користуван­ня довгостроковою позикою банку за березень 2006р. (150 000х0,18): 12 = 2 250	951 "Від­сотки за кредит"	611 "Поточна за­боргованість за дов­гостроковими зобо­в'язаннями в на­ціональній валюті"	2 250
4.	Бухгалтерська довідка 31.03.2006 р. Нараховані відсотки за користуван­ня позикою банку за березень 2006р.віднесено на фінансові резуль­тати діяльності за квартал	792 "Ре­зультат фінансо­вих операцій"	951 "Відсотки за кредит"	2 250
7.	Виписки банку з поточного та позикового рахунків 29.12.2006 р. Перераховано з поточного рахунка установі банку в погашення кредиту в частині поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями - 50 000 грн., та 22 000 – в частині довгострокових зобов’язань.	611 "По­точна заборгова­ність за довгостро­ковими зобов'язан­нями в на­ціональній валюті" 501 "Дов­гострокові кредити банків в національ­ній валю­ті"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"	50 000   22 000

Облік розрахунків за кредитами банків у національній та іноземній валютах, строк повернення яких не перевищує дванадцять місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув, ведуть на рахунку 60 "Короткострокові позики".

За кредитом рахунка 60 "Короткострокові позики" відображаються суми одер­жаних кредитів (позик), за дебетом - сума їх погашення та переведення до дов­гострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 "Короткострокові позики" має такі субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті";

604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

605 "Прострочені позики в національній валюті";

606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та термінами погашення кредиту (позики).

При обліку кредитів банку слід розрізняти основну суму боргу, що відображається на рахунку 60 та відсотки, що на неї нараховані, які відображаються за кредитом рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» в кореспонденції з дебетом рахунку 951 «Відсотки за кредит.

Нарахування пені за прострочення платежів за відсотками за кредит відображається записом: Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Короткострокові кредити, строк погашення яких минув (але який менше строку позивної давності), повинні бути відображені у складі простроченої заборгованості: Дт 601 Кт 605.

Переведення короткострокового кредиту банку до складу довгострокових кредитів оформляється записом Дт 603 Кт 501.

Дата добавления: 2014-01-05