Бюджетний процес

Бюджетний процес — це регламентований законом поря­док складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх вико­нання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи Укра­їни. Бюджетний процес від початку складання проекту бю­джету і до затвердження звіту про виконання бюджету прохо­дить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Повний цикл бюджетного процесу в Україні триває понад два роки.

Етапи бюджетного процесу:

— складання проекту бюджету;

— розгляд проекту бюджету;

— затвердження бюджету;

— виконання бюджету;

— складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Складовою бюджетного процесу є бюджетне регулювання — перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Регулювання бюджетів упорядковує суспільні відноси­ни при мобілізації у бюджет коштів і при їх розподілі й пере­розподілі між ланками бюджетної системи, при фінансуванні видатків за рахунок одержаних доходів та всього процесу ви­конання бюджету.

Складанню проектів бюджету переду є розробка основних програмних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих і оптових цін, офіційного обмінного курсу гривні, що прогно­зується у середньому зарік і на кінець року, рівня безробіття, що прогнозується.

Бюджетне планування охоплює складання проекту бю­джету, його розгляд та затвердження. Процедура бюджетного закріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кож­ного бюджету. Другий метод полягає у встановленні системи бюджетного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їхніх потреб. При цьому всі доходи місцевих бюджетів по­діляють на закріплені і регулюючі.

Доходи місцевих бюджетів складаються з таких елементів:

Закріплені доходи — це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.

Регулюючі доходи — це кошти, які поділяються за норма­тивами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбача­ються у відсотках.

Дотації вирівнювання, субвенції — виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покрива­ють видатки місцевих бюджетів (головним чином обласних).

Кредитні ресурси — це кошти, залучені шляхом держав­них та місцевих позик під певні державні зобов'язання — облігації.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. За напрямами взаємо­відносини між бюджетами поділяють на вертикальні — між бю­джетами різних рівнів, і горизонтальні — між бюджетами одно­го рівня (в Україні тільки вертикальні).

Види взаємовідносин: регламентовані законодавчими та інструктивними документами; договірні — на підставі угоди.

Форми взаємовідносин: бюджетне субсидіювання, вилучен­ня коштів, взаємні розрахунки, бюджетні позички. Субсидію­вання — це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюдже­там нижчого рівня: субвенції, дотації. Вилучення коштів — це передання коштів із бюджетів нижчого рівня до бюджетів ви­щого рівня. Взаємні розрахунки — передання коштів із одного бюджету до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними до­ходів чи видатків після затвердження бюджету. Бюджетні планування — це послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається Бюджетним кодексом. В Україні на державному рівні воно включає такі етапи та стадії:

1. Складання проекту бюджету:

— направлення Президентом Верховній Раді бюджетного послання;

— збирання інформації для розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України;

— розробка пропозицій щодо проекту Державного бюджету України;

— розробка Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступ­ний рік;

— розробка бюджетних запитів головними розпорядника­ми коштів та подання інформації до Міністерства фінансів;

— аналіз бюджетних запитів і розробка Міністерством фінан­сів проекту Державного бюджету України (узгодженого з міні­стерствами, відомствами) і подання його в Кабінет Міністрів;

— розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів України, прийняття постанови про його схвалення і подання його до Верховної Ради України разом з відповідними матеріалами:

• пояснювальною запискою до проекту бюджету, в якій міститься інформація про економічне становище держави, основні програмні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний пері­од, оцінка надходження доходів та інших коштів, обґрунту­вання особливостей міжбюджетних взаємовідносин, інформа­ція про обсяги державного боргу та ін.;

• прогнозними показниками зведеного бюджету;

• переліком пільг з податків, зборів, обов'язкових платежів;

• показниками видатків, необхідних для завершення про­грам, врахованих у проекті Державного бюджету України на наступні за умов реалізації їх протягом більш ніж одного бю­джетного періоду;

• зведенням та структурою фінансових зобов'язань за дер­жавним боргом;

• доповіддю про хід виконання Державного бюджету Укра­їни в поточному бюджетному періоді;

• роз'ясненням головних розпорядників коштів до проек­ту Державного бюджету України (направляються до Комітету з питань бюджету Верховної Ради);

• іншими матеріалами, які визначаються Кабінетом Міні­стрів України.

2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:

— представлення проекту закону про Державний бю­джет України Верховній Раді України: доповідь міністра фінансів на пленарному засіданні Верховної Ради та співдо­повідь голови Комітету з питань бюджету про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам Бюджетного кодексу, Основним напрямам бюджетної політи­ки на наступний бюджетний період. За результатами обгово­рення Верховна Рада може відхилити проект закону про Дер­жавний бюджет України, якщо він не відповідає чинному за­конодавству. Повторне представлення проекту закону про Державний бюджет України з обґрунтуванням внесених змін проводиться у тижневий строк;

— підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання: роз­гляд проекту бюджету народними депутатами України, а та­кож у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради, формування комітетами Верховної Ради своїх пропозицій до проекту Державного бюджету України;

— розгляд Комітетом Верховної Ради з питань бюджету разом з уповноваженими Кабінету Міністрів пропозицій до проекту Державного бюджету України і підготовка Висновків і пропозицій до нього, а також таблиць суб'єктів законодавчої ініціативи, які пропонується підтримати або відхилити, та розповсюдження їх серед народних депутатів не пізніше ніж за два дні до розгляду проекту Державного бюджету України у першому читанні;

— розгляд проекту закону про Державний бюджет Укра­їни у першому читанні: доповідь Голови Комітету з питань бюджету відносно Висновків і пропозицій до проекту Держав­ного бюджету України, обговорення та прийняття рішення щодо них. Схвалені Верховною Радою України Висновки і пропозиції до проекту державного бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України;

— прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні;

— підготовка проекту закону про Державний бюджет України до другого читання: Кабінет Міністрів України у двотижневий строк готує й представляє дороблений відповід­но до Бюджетних висновків Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України і порівняльну таблицю з їх обліку з мотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій;

— у доробленому до другого читання проекті закону про Державний бюджет України повинні міститися статті та показники, які пропонувалися Кабінетом Міністрів України у першому читанні або були схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. Якщо у дороблений до другого читання проект закону про Державний бюджет України вносяться нові статті, то додається детальне обґрунтування їх необхідності. Вимоги до цифрових показників можуть бути змінені тільки у разі, якщо основні програмні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту закону про Державний бюджет України, змінилися до моменту розгляду в другому читанні більш ніж на 2 %;

— проект закону про Державний бюджет України може бути направлений на доробку до Кабінету Міністрів України і представлений на повторне друге читання у тижневий строк, якщо були допущені порушення зазначених вище вимог;

— розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні: міністр фінансів доповідає про дороблений з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради проект закону про державний бюджет, Голова Комітету з пи­тань бюджету доповідає про урахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради при підготовці проекту закону про державний бюджет до другого читання;

— друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає постатейне голосування. При цьому обо­в'язково повинні бути затверджені загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходи і видатки державного бюджету, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, оскільки вони не підлягають розгляду у третьому читанні;

— розгляд проекту у третьому читанні: Комітет з пи­тань бюджету доробляє проект закону про Державний бюджет України і виносить його на розгляд, з доповіддю виступають голова Комітету з питань бюджету і міністр фінансів України, голосування відбувається за статтями, які не були прийняті у другому читанні, та за проектом закону в цілому;

— якщо рішення про схвалення закону про Державний бюджет України із запропонованими пропозиціями Комітету з питань бюджету в цілому не прийнято, проводиться голосування за кожною пропозицією.

Дата добавления: 2014-01-05