Характеристика суспільних класів

Модель споживчого попиту.

Збуджуючі фактори	Інші подразники	«Чорна скриня» свідомості споживачів	Відповідні реакції споживачів
Товар Ціна Товарорух Х	Економічні, науково-технічні, політичні, культурні Q, A	Характеристики споживачів   Y	Прийняті споживачами рішення P	Вибір товару, марки, дилера, часу покупки, об’єму покупки Z

Проходячи через «чорну скриню» свідомості споживача, збуджуючі фактори викликають низку споживчих реакцій.

Завдання маркетологів – зрозуміти, що діється в «чорній скрині» свідомості споживача. Модель споживчого попиту залежить від характеристики суспільних класів.

Вищий клас (<1%)	Еліта суспільства, яка походить від родовитих предків і живе на успадкованому багатстві, володіють більш ніж одним будинком, шикарними авто.
Ринок	Коштовності, антикваріат, туризм, нерухомість.
Нижчий вищий клас (2%)	Особи вільних професій, бізнесмени. Демонстративно витрачають гроші, гостро бажають перейти у вищий клас.
Ринок	Дорогі будинки, авто, яхти, коштовності.
Вищий середній клас (12%)	Бізнесмени, політики. Проявляють турботу про освіту, духовне життя, культуру, політику.
Ринок	Нерухомість, авто, туризм.
Нижчий середній клас (30%)	Службовці, підприємці. Дотримуються норм та правил культури. Бажають заявити про себе в громадських справах і політиці.
Ринок	Товари типу “Зроби сам”, недорогі авто, побутова техніка.
Вищий нижчий клас (35%)	Дрібні службовці, кваліфіковані робітники стурбовані проблемою свого становища в суспільстві.
Ринок	Товари для домашнього господарства, пиво.
Нижній клас (20%)	Некваліфіковані робітники, пенсіонери, безробітні, соціально мало захищені громадяни.
Ринок	Дешеве харчування, “Секонд хенд”, алкоголь.

5. Вікова характеристика споживачів.

Період	Вік	Характер споживачів	Основні потреби
Раннє дитинство	0-5	Егоцентризм, залежність від батьків	Харчування, одяг, іграшки
Пізнє дитинство	6-12	Роздуми, схильність до суперництва, вплив школи	Харчування, одяг, іграшки, розваги, книги, хобі, канц. товари
Ранній підлітковий вік	13-15	Початок статевої зрілості, увага до зовнішнього вигляду, бажання незалежності	Розваги, музика, специфічний одяг, косметика, тусовки, хобі, «мала техніка»
Пізній підлітковий	16-17	Навчання у коледжах, частина підлітків працює	Розваги, спорт, одяг, аксесуари, косметика, «мала техніка», тусовки
Рано продуктивний	18-19	Навчання у Вузі, алкоголь, паління, інтерес до своєї особи	Одяг, розваги, кафе, аксесуари, косметика, «мала техніка», тусовки, авто
Ранній подружній	20-24	Молода сім’я, фінансовий оптимізм, цікавість до своєї особи	Квартира, одяг, меблі, авто, харчування
Подружній	25-34	Сімейна активність, діти	Благоустрій, харчування, одяг, медицина, авто, відпочинок
Середній подружній	35-44	Діти школярі, кар’єра	Дім, дача, авто, відпочинок, подарунки, оплата за навчання дітям
Пізній подружній	45-54	Діти віддаляються, зростає цікавість до здоров’я, зменшується цікавість до роботи	Відпочинок, дача, ліки, допомога дітям
Ранньопенсійний	55-64	Здоров’я, активний відпочинок	Ліки, товари невисокої якості, подарунки
Повний пенсійний	З 65	Пенсія, погіршення здоров’я, погіршення розумової діяльності	Ліки, дієта, відпочинок

Види попиту на товари:

· негативний попит – покупець може, але не хоче купувати товар (причини: низька якість, сервіс);

· нульовий попит – покупець може купити, але не купує товар, оскільки ставиться до нього байдуже або взагалі не знає про його існування;

· попит, що постійно зменшується – обсяги закупівель спадають через втрату привабливості товару споживачами;

· сезонний попит – обсяги закупівель товару зазнають коливань протягом року;

· латентний (скритий) попит виявляється у вигляді запитів або незначної кількості закупівель;

· повноцінний попит – досить високий з погляду комерційної вигоди продавця;

· ажіотажний попит – досить високий, але штучно створений і тому нетривалий;

· небажаний попит – на товари, небажані з етичних міркувань суспільства (алкоголь, тютюн);

· повсякденний попит – майже постійні обсяги продажу за короткі проміжки часу;

· особливий попит – на унікальні товари (фірмові, брендові або марочні товари);

· інфляційний попит – на товари, які купують для збереження грошей від знецінення (золоті прикраси, дорогоцінні камені нерухомість, техніка).

6. Маючи такі дані розглянемо класифікацію маркетингу залежно від попиту.

Конверсійний маркетинг має на меті змінити негативне ставлення споживачів до товару на позитивне, де D – попит (demand), а S – пропозиція (supply).

Програма маркетингу передбачає заходи ФОПСТИЗ (формування попиту та стимулювання збуту).

Протидіючий маркетинг має на меті переконати споживача відмовитися від споживання певних продуктів.

Підприємства припиняють випуск таких товарів, контрольні органи вилучають їх із торгівлі, через ЗМІ проводяться кампанії проти споживання товару. Серед таких товарів перше місце посідають алкогольні напої, сигарети. Програма маркетингу: припинити випуск товару, вилучити з торгівлі, провести кампанію проти товару та його споживання.

Синхромаркетинг має на меті пошук засобів згладжування сезонних коливань попиту.

Ремаркетинг має на меті відновлення попиту.

Підтримуючий маркетинг має на меті підтримування існуючого рівня попиту.

Розвиваючий маркетинг має на меті перетворити потенційний попит споживачів на реальний.

Демаркетинг має на меті зменшити надмірний попит.

Стимулюючий маркетинг має на меті стимулювати збут за умов байдужого ставлення споживачів до товару.

7. Міжнародний маркетинг – маркетинг товарів і послуг за межами країни перебування товаровиробника. Для успішної роботи підприємства за рубежем потрібно:

· вивчити середовище маркетингу в цій країні;

· обрати потрібні ринки та визначити методи виходи на ці ринки;

· розробити відповідний комплекс маркетингу;

· створити службу міжнародного маркетингу.

При цьому потрібно пам’ятати, що робота на зарубіжних ринках, особливо в розвинутих країнах має базуватись на концепціях соціально-етичного маркетингу (СЕМ). Концепція СЕМ розрізняє 5 підходів до організації маркетингової діяльності:

· концепція виробництва – енергозберігаючі технології, використання досягнень НТП, утилізація відходів, зменшення екологічного забруднення середовища;

· концепція товару – товар має бути екологічно чистим і відповідати міжнародним стандартам конкурентоспроможності;

· концепція збуту – передбачає min кількість посередників;

· концепція маркетингу – використовує його загальні теорії і тактики.

Дата добавления: 2014-01-05