Меліоративний кадастр

Загальна кількісна оцінка (класифікація) меліоративного стану зрошувальних та прилеглих до них земель проводиться за комплексом гідрологічних та групова меліоративних показників і використаються для складання та ведення щорічних кадастрів меліоративного стану зрошувальних земель.

Це такі показники (для зрошувальних земель)

- Глибина залягання рівня підземних вод,

- Мінералізація підгрунтових вод, г/л (для) територій, де РПВ менше 5 м

- Ступінь засоленості;

- Ступінь засолюваності ґрунтів (%) (процент натрію від суми увібраних катіонів)

Фактичне значення показників, які характеризують меліоративний стан оцінюються за існуючими або спеціально розробленими оцінними шкалами у відносних одиницях (балах). Структура оцінних шкал – геометрична прогресія, яка розширюється від 0,2 бала до 125 балів, причому збільшення величини бала відповідає погіршенню меліоративного стану земель.

За умов експлуатації та ведення меліоративного кадастру головним оцінним критерієм виступає відношення глибини залягання РПВ до критичної глибини (Нкр) Зокрема, залягання РПВ у критичних глибинах з дренажем характеризуються як задовільне (1 бал), глибше Нкр – добре (0,25), менше Нкр. – над-то незадовільне (125 бал)

Мінералізація та гідрохімічний склад ґрунтових вод оцінюється тільки в разі залягання на глибинах менше 5 м від поверхні землі.

Для оцінки мінералізації ґрунтових вод використовують класифікацію Комітету ЮНЕСКО, в якій виділено 5 типів вод: прісні – з мінералізацією (М) менше 1г/л, слабо солоні – М=10-35; розсоли – М більше 35 г/л

При РПВ менше 5 м води з мінералізацією до 3 г/л характеризують добрий та задовільний стан земель, а з М більше 3 г/л – незадовільний

За хімічним складом всі типи вод оцінюються на зрошених землях за 4 категоріями: добрі, задовільні.

Оцінка показників грунтово-меліоративного і гідрогеологічного стану зрошувальних земель

Показники	Стан земель та оцінка в балах
добрий	задовільний	задовільний із погіршен.	незадовільний	надто незадовільний
0,12	1,0	5,0	25,0	125,0
1 Глибина залягання РПВ,м	>Hкр	=Нкр з дренажем	=нкр без дренажу	-	<Нкр
2 Мінералізація ґрунтових вод, г/л (РПВ<5м)	<1	1-3	3-5	>5	-
3 Ступінь засоленості	незасолені	Слабо засолені	Середньо засолені	Сильно засолені	Дуже сильно засолені
4 Ступінь за солонцювання грунтів	несолонцюваті	Слабо солонцюваті	Середньо солонцюваті	Сильно солонцюваті	солонці

Балом 0,3 і менше оцінюється такий стан коли меліоративні умови території характеризуються як свідомо добрі (не потребують додаткових покращень, заходів).

Задовільний стан, але з загрозою погіршення, оцінюється балом 1-5.Без додаткових меліоративних заходів у найближчі 2-3 роки цей стан неминуче погіршується, тому необхідно введення додаткових меліоративних заходів (дренаж, промив та ін.)

Бал 5-10 характеризує незадовільний стан, який потребує без відкладного проведення меліоративних заходів.

При значеннях, які перевищують 100 балів, використання земель без їх корінної меліорації недоцільне.

При оцінки екологічного стану осушених земель використовують такі показники.

Показники (для осушених земель):

Оптимальний рівне вий режим ґрунтових вод (якщо вище допустимих величин, коли рівень піднімуться до поверхні землі – це недозволоження; якщо нижче допустимих величин - пересушення);

Режим поверхневого стоку (строки відведення поверхневих вод, порівняно з критичними величинами.)

Для полісся:

1 допустима межа поверхні вод: 0,5-1,5м;

2 швидкість стоку, у мм на рік (70-80/рік)

Тема: Державний контроль за використанням та охороною земель

Ст. 187

Ст. 188

Ст. 189

Ст. 190

Рівні контролю:

- Державний (в районі);

- Самоврядний (на рівні сільських селищних міських рад);

- Громадський контроль (громадський інспектор)

Державний контроль за використанням і охороною земель має своїм завданням забезпечити, дотримання всіма громадянами і державними органами, а також підприємствами, усіма організаціями і громадянами вимог законодавчих і нормативних актів, що регулюють земельні відносини і включає систему правових організаційних економічних заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель.

Стадії державного контролю:

Базовий контроль полягає в експертизі землевпорядних схем, проектів та інших документів з плануванням і проектування раціонального використання охорони земель.

Задача експертизи: контроль якості проектних і планових матеріалів.

Поточний – проводиться перевірка практичного здійснення затверджених проектів землеустрою.

Наступний – всесторонній аналіз використання і охорони землі в цілому по землеволодіннях і землевласників. При цьому встановлюється правильність виконання землевласниками і землекористувачами проектних або планових рішень, причини їх невиконання.

Способи здійснення контролю:

- безпосередній в натурі;

- документальний спосіб

Дата добавления: 2014-01-05