Практичні завдання

Теоретичні питання

Практичне заняття №2 до теми

«Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні»

1. Поняття про функціональні стилі мови.

2. Стилістична диференціація української мови. Основні ознаки функціональних стилів.

3. Специфіка мови професійного спілкування. Мовна компетенція фахівця.

4. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

Завдання 1. Назвіть мовні засоби, характерні для

1: а) офіційно-ділового стилю; б) розмовного стилю;

2: а) художнього стилю; б) публіцистичного стилю;

3: а) розмовного стилю; б) наукового стилю.

Завдання 2. Випишіть із газети оголошення як зразок офіційно-ділового стилю й охарактеризуйте лексику, властиву цьому стилю.

Завдання 3. Визначте стиль і підстиль поданих текстів. Аргументуйте свою думку (назвіть мовні особливості, характерні для цих стилів).

1. Мабуть, на все життя запам’ятають школярі день, коли в присутності найвищих посадових осіб держави, відомих культурних і громадських діячів, численних представників преси й телебачення в Колонній залі Національної філармонії їм потис руки сам Президент України. Цим щасливцям Леонід Кучма вручав відзнаки першого Міжнародного конкурсу знавців української мови, започаткованого Освітньою фундацією Петра Яцика, Міністерством освіти і науки України та Лігою українських меценатів.

2. Вступаючи в атрибутивні семантико-синтаксичні відношення з підметом, напівпредикативна дієприслівникова конструкція одночасно може виражати додаткові значеннєві відтінки обставини. За таких умов між головною і другорядними діями встановлюються відношення мотиваційної предикації, подібні до тих, які поєднують дії в складнопідрядних реченнях із підрядними обставинними, тому дієприслівниковий зворот легко трансформується в підрядне речення часу, причини, мети, умови, наслідку.

3. Підтверджуємо отримання Ваших пропозицій, викладених у листі № 524/141 від 24.05.99. Рішення ради з цих питань буде прийняте 25.06.99. та повідомлене Вам.

4. Слово «суржик» давно відоме в Україні, насамперед у млинарстві. Суржиком називали мішанину зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такого зерна; це були непершосортне зерно та низького сорту борошно.

5. Доповідна записка – документ, адресований керівникові даної чи вищої установи з інформацією про ситуацію, що склалася, про наявні факти, явища, про виконану угоду з висновками та пропозиціями автора.

6. І справді, Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, з круглим, наче кишинський кавун, обличчям і гостроверхою головою, рот широкий – трохи не до вух, ніс приплесковатий, а на кінці одутлий та круглий, мов волоська ріпа, вуси руді та довгі, униз загнулись, очі бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Панас Мирний).

7. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією…

8. Будемо прикладатися до священної Плащаниці з благоговінням і трепетом. Він [Христос] помер для тебе одного: нехай кожен це пам’ятає! – і слухатимемо той Плач, плач усієї землі, плач надії надірваної, і дякувати Богові за спасіння, яке нам дається так легко і повз яке ми так байдуже проходимо, тоді як воно далося такою страшною ціною Богу, і Матері Божій, і учням (Антоній Сурозький).

9. Учитель української мови та літератури постійно повинен бути пошуковцем, адже час не стоїть на місці: змінюються навчальні програми, методичні підходи до навчання, до вивчення тієї чи іншої теми. Та врешті-решт і духовні цінності зазнають певного переосмислення, що є важливим насамперед, бо вчитель працює з молодим поколінням, моральні, етичні та естетичні орієнтири якого дещо відмінні порівняно з попередніми роками. Все це більшою мірою стосується викладання літератури в школі, проте не тільки тому, що кардинально змінилися навчальні програми з цього предмета (особливо у старших класах) і вчитель опинився перед проблемою відсутності текстів художніх творів (про що сучасна методика сором’язливо замовчує), – нинішню молодь, яка вже встигла навчитися швидко здобувати інформацію, маючи під рукою комп’ютер, багатокональне телебачення, різнопланову пресу та ін., не задовольняють шкільні підручники з літератури, що так само, як і в радянські часи, грішать багатослів’ям, відсутністю конкретики (Собко А. Вчити культурі мислення // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 1. – С.82).

Дата добавления: 2014-01-05