ТЕМА 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності

ЗБІРНИК ЗАВДАНЬ

Девальвація— зниження обмінного курсу (ціни) валюти порів­няно з іноземною.

Ревалоризація — збільшення золотого вмісту або підвищення курсу валюти-грошової одиниці щодо валют інших країн.

Нуліфікація грошей (лат. Nullification — знищення) — різновид грошової реформи, коли знецінені грошові знаки анулюються, тобто оголошуються недійсними.

Шляхи стабілізації грошового обігу.

Антиінфляційні заходи держави.

Розвинуті країни світу нагромадили значний досвід проведення антиінфляційної політики.

Основними захо­дами держави у боротьбі з інфляцією, передусім з голопуючою та гіперінфляцією, є:

1) регулювання попиту та про­позиції;

2) індексація доходів;

3) контроль за цінами та заробітною платою.

Крім цих заходів, слід провадити активну амортиза­ційну політику, збільшувати обсяг капіталовкладень у дер­жавному секторі.

Застосування наведених важелів економічного регулю­вання не дає миттєвого ефекту. Наприклад, перші пози­тивні результати від збільшення чи зменшення податків на прибуток, подорожчання чи здешевлення кредиту з'яв­ляться не раніше, ніж через півроку.

Індексація доходів здійснюється залежно від темпів інфляції. Вона застосовується в усіх розвинутих країнах і визначається рівнем прожиткового мінімуму (або типовим споживчим кошиком) і узгоджується з динамікою індексу цін. За постійної інфляції індексацію через певні проміжки часу повторюють.

Загалом боротьбу з інфляцією необхідно вести шляхом використання комплексу заходів, передусім скорочення бюджетного дефіциту, поступового усунення диспропорцій в економіці, проведення раціональної податкової політи­ки, посилення конкурентоспроможності вітчизняного ви­робництва, підвищення курсу національної валюти, сти­мулювання інвестиційної діяльності та ін.

З'ясування основ­них причин (внутрішніх і зовнішніх) інфляції вказує і най­важливіші шляхи стабілізації грошового обігу.

Розрізня­ють три методи стабілізації:

1) нуліфікація;

2) ревалоризація;

3) девальвація.

Для цього з обігу треба вилучити зайві гроші. Цей ме­тод застосовується при невеликих масштабах інфляції.

для підготовки до олімпіади

з курсу

для студентів усіх спеціальностей

Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри оздоровчого харчування, екології та безпеки туризму Протокол №_______ від "____"________ 2011 р. зав. кафедри __________ д.с.-г.н., проф. Бомба М. Я.

ЛЬВІВ 2011

1. Структура життєдіяльності включає:

А) людину, діяльність людини;

Б) людину, засоби виробництва, природне середовище;

В) людину (населення), природне і штучне середовище, сфери діяльності людини;

Г) життя, людину, навколишнє середовище.

2. Система, яка здатна забезпечувати і підтримувати в середовищі проживання певні умови існування і всі види трудової діяльності:

А) життєдіяльність; Б) життя;

В) діяльність; Г) безпека життєдіяльності.

3. Біосфера – це:

А) область існування живих організмів на Землі (охоплює всю атмосферу);

Б) область існування живих організмів на Землі і (охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери);

В) середовище проживання людини; Г) гідросфера, атмосфера.

4. Атмосфера - це:

А) газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею;

Б) джерело утворення хмар, туманів, опадів;

В) багаторічний режим погоди, властивий тій чи іншій місцевості;

Г) водяна оболонка Землі.

5. Гідросфера - це:

А) водна сфера Землі, сукупність морів, океанів, льодовиків;

Б) джерело утворення хмар, туманів, опадів;

В) водяна пара, вода; Г) середовище проживання живих організмів.

6. Літосфера - це:

А) водна сфера Землі, сукупність морів, океанів, льодовиків;

Б) область існування живих організмів на Землі;

В) зовнішня тверда оболонка Землі (охоплює земну кору з частиною верхньої мантії Землі);

Г) тверда оболонка Землі(охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу).

7. Середовище життя людей це:

А) атмосфера, гідросфера, літосфера; Б) біосфера;

В) побутове середовище;

Г) природне, соціальне, або соціально-політичне, та техногенного середовище;

8. Кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою це

А) шкода; Б) ризик; В) аварія; Г) надзвичайна ситуація.

9. Кількісна оцінка небезпеки це:

А) шкода; Б) ризик; В) аварія; Г) надзвичайна ситуація.

16. Знехтуваний ризик це:

А) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

Б) має настільки малий рівень, що перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня;

В) ризик, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

Г) ризик, що характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

10. Гранично допустимий ризик це:

А) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

Б) має настільки малий рівень, що перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня;

В) ризик, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

Г) ризик, що характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

11. Надмірний ризик це:

А) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

Б) має настільки малий рівень, що перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня;

В) ризик, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

Г) ризик, що характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

12. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку життєдіяльності людини?

А) концепцію допустимого ризику; Б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

в) концепцію невизначеного ризику; г) концепцію мінімального ризику.

13. Коефіцієнт індивідуального ризику на об’єкті господарювання – це:

А) відношення кількості нещасних випадків за рік до кількості потерпілих за рік;

Б) відношення кількості нещасних випадків за рік до кількості працівників на об’єкті

господарювання;

В) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до кількості

працівників на об’єкті господарювання;

Г) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до загальної

кількості нещасних випадків.

14. Який із методів визначення ризику базується на статистиці, розрахунках частоти проявлення небезпек:

А) інженерний; Б) модельний; В) експертний; Г) соціологічний.

15. Який із методів визначення ризику базується на побудові моделі впливу небезпек на окрему людину чи групи:

А) інженерний; Б) модельний; В) експертний; Г) соціологічний.

16. Який із методів визначення ризику базується на визначенні ймовірності різних подій спеціалістами:

А) інженерний; Б) модельний; В) експертний; Г) соціологічний.

17. Який із методів визначення ризику базується на використанні результатів опитування населення:

А) інженерний; Б) модельний; В) експертний; Г) соціологічний.

Дата добавления: 2014-01-05