Групування та склад витрат

Лекція 7. Облік витрат виробництва підприємства

План лекції:

1.Групування та склад витрат.

2.Визначення та облік витрат виробничої собівартості.

3.Склад і розподіл загальновиробничих витрат та їх облік.

4.Групування та облік витрат виробництва за елементами.

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо підприємство займається виробничою діяльністю, то його головною метою є випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації. Характерною особливістю виробничих процесів є формування витрат на виробництво продукції. Витрати виробництва - це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін.

Крім витрат виробництва, можна виділити й інші види витрат:

1)Операційні витрати - це витрати, що пов'язані з основною діяльністю підприємства, а також іншими видами діяльності, які не є витратами інвестиційної чи фінансової діяльності.

2)Витрати на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів - це капітальні інвестиції.

3)Витрати у довгострокові вкладення (у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, Статутний капітал інших підприємств, створених на території України та за кордоном) - це довгострокові фінансові інвестиції.

4) Витрати, що призводять до змін розміру і складу власного та позикового капіталу, - такі витрати відносяться до фінансової діяльності підприємства.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі витрати прийнято групувати за певними ознаками: за цільовим призначенням, за способом віднесення витрат, видами продукції, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності (центрами витрат і центрами прибутку).

Так, за цільовим призначенням витрати поділяють на основні і накладні. До основних відносять витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її матеріальну основу (сировина, матеріали, заробітна плата та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з організацією виробництва та його управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (види продукції, процеси, стадії тощо) їх поділяють на прямі й непрямі. Прямі — це витрати, які пов'язані з виробництвом певного виду продукту; в момент здійснення їх відносять на собівартість цього продукту і відображають безпосередньо (прямо) у складі витрат з його виробництва (матеріали, комплектуючі, паливо, заробітна плата робітників). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно прямим витратам, витратам з оплати праці, використаних потужностей, обсягу діяльності тощо).

Дата добавления: 2014-01-05