Калькуляція собівартості

Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості.

Калькуляційною одиницею є одиниця кількісного виміру продукції (штуки, тонни, метри, кВт∙год тощо). Перелік статей калькуляції витрат може бути різним, що зумовлюється особливостями галузі. Загалом калькуляція витрат має такий вигляд:

Стаття 1. Сировина і матеріали (В_м) - враховує витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, на куповані вироби та напівфабрикати.

Стаття 2. Енергія, спожита на технологічні цілі (В_е). Охоплює витрати на всі види енергії, необхідні для виробництва продукції: паливо, електроенергію, пару, газ.

Стаття 3. Заробітна плата виробничих робітників (В_зп), основна і додаткова – витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію, обчислюється за нормами з урахуванням тарифних ставок, розцінок та різних доплат.

Стаття 4. Відрахування на соціальні потреби - відрахування від основної і додаткової заробітної плати до пенсійного фонду (В^зп_п.ф.), фонду соціального страхування (В^зп_с.с..), фонду зайнятості (В^зп_ф.з.), фонду нещасного випадку на підприємстві(В^зп_{ф.н.вип..}).

Стаття 5. Утримання та експлуатація машин і устаткування. Це – комплексна стаття, охоплює витрати на амортизаційні відрахування на відтворення машин та устаткування (В_а).

Стаття 6. Загальновиробничі і загальногосподарські (накладні) витрати – це також комплексна стаття. До неї входять заробітна платня управлінському персоналу, обслуговуючому, амортизація будівель, споруд, охорона праці, техніка безпеки, досліди, випробування, винахідництво, підготовка кадрів, відрядження, обов’язкові платежі на страхування майна та забруднення середовища, придбання ліцензій, канцтоварів тощо

Стаття 7. Підготовка і освоєння виробництва. До цієї статті належать витрати на освоєння нових виробництв, цехів, підготовку і освоєння нової продукції.

Стаття 8. Позавиробничі витрати – це витрати на маркетингові дослідження, рекламу, заходи щодо стимулювання збуту (витрати на тару, пакування, транспортування, проведення ярмарків тощо)

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що у статтях калькуляції враховуються витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі – усі витрати підприємства на весь обсяг певного виду продукції.

2. Особливості визначення собівартості продукції в енергетиці. Класифікація затрат на виробництво. Структура собівартості. Характеристика елементів затрат.

Для енергетичних підприємств характерним і важливим є поділ затрат на умовно-постійні та умовно-змінні. Абсолютне значення умовно-постійних затрат не залежить від об’єму відпуску продукції. До них відноситься таки затрати як заробітна платня, амортизаційні відрахування, відрахування від заробітної плати, цехові затрати, загально-станційні, затрати на електроенергію для власних потреб та ін.

До умовно-змінних - відносяться затрати на паливо.

По ступеню однорідності затрати поділяють на однорідні і комплексні.

Структура собівартості являє собою процентне значення кожної статті виробничих затрат в їх загальної сумі. Для енергетиці, особливо для ТЕЦ, характерна значна частка затрат на паливо і амортизацію. Особливо велика питома вага амортизації в собівартості енергії, що отримується на ГЕС, це визначається великою вартістю основних фондів ГЕС та відсутністю затрат на паливо. При регенерації відпрацьованого ядерного палива на АС і зниженні витрат на цей процес, частка затрат на паливо в структурі собівартості енергії, буде зменшуватися, а амортизації, відповідно - збільшуватися.

Дата добавления: 2014-01-05