Господарські правовідносини та господарське право

а) предмет регулювання господарського права.

Господарське право можна визначити за предметною ознакою;

тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права;

Господарське право – система норм, які регулюють господарські відносини, відносини в які вступають організації, підприємці в ході своєї господарської діяльності.

Предмет господарського права складають господарські відносини в економіці України.

До народного господарства належить розташовані на її території підприємства, установи, організації, в сукупності вони створюють народногосподарський комплекс України (ст. 1 Закон України “Про економічну самостійність України” від 3 серпня 1990 р. Відомості Верховної Ради УРСР 1990 № 34 с.449)

Господарська діяльність – виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку. Здійснювати можуть господарюючі суб’єкти. (Закон України “Про підприємництво” ст. 1, Закон України “Про підприємства в Україні” ст. 20-22)

Основне коло суб’єктів господарського права – підприємства, організації, установи усіх форм власності.

На заході не використається поняття господарського права, а користуються поняттям комерційне право, це більш широке поняття. (Німеччина, Франція, США - існують комерційні кодекси.)

б) Господарські правовідносини, їх ознаки та види. Взаємозв’язок з іншими галузями права

1) У народному господарстві між органами державної влади та підприємствами складаються управлінські відносини, вони регулюються адміністративним правом (тобто являються адміністративними правовідносинами).

2) Відносини щодо найманої праці регулюються трудовим правом (найм, оплата праці, ТБ, час роботи, відпочинку…)

3) Користуючись в процесі господарювання природними ресурсами (користуються зеленим, водним, гірничим, лісовим, екологічним правом).

4) Господарські суб’єкти використовують фінансові ресурси, платять податки…, а значить використовують фінансове право.

5) Між підприємцями, підприємствами існують майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадян у товарах, роботах, послугах. (Ці відносини регулюють цивільним правом.)

Але за своєю економічною природою всі перераховані відносини не є господарськими. Вони лише створюють передумови функціонування господарських відносин.

Господарські відносини – це відносини між господарюючими суб’єктами (підприємствами, підприємцями) і органами управління, які складаються у процесі організації і здійснення господарської діяльності.

Предметом господарського права (у вузькому розумінні) є сукупність господарських відносин між господарюючими суб’єктами, їх контрагентами, органами управління в процесі організації і здійснення господарської діяльності: виробництво продукції, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. За предметом господарське право вирізняється від інших галузей права.

З цих ознак можна зробити висновок:

Норми господарського права (спеціальні) в тому розумінні, що діють лише стосовно юридичних осіб, їх структурних підрозділів, окремих підприємців, які здійснюють господарську діяльність.Тобто предмет господарського права вужчий від предмета цивільного права. З точки зору законодавства господарське право є комплексною галуззю.

Господарське право ґрунтується на загальних нормах цивільного права про правоздатність юридичних осіб, зобов’язаннях, та нормах про окремі види господарських договорів, також у господарському праві об’єднуються норми адміністративного, фінансового … права, які регулюють господарську діяльність підприємств та інших господарюючих суб’єктів.

Господарське право – це система правових норм, які регулюють господарські відносини у процесі організації та здійснення господарської діяльності.

в) Методи господарського права.

Методи господарського права – сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права та поведінку суб’єктів господарських правовідносин.

Дата добавления: 2014-01-05