Стратегії управління інвестиційним горизонтом

Основні види ризиків інвестора у процесі придбання та зберігання цінних паперів

Ризик	Характеристика	Примітки
Рівень ліквідності	визначається параметрами відповідного вторинного ринку, такими як обсяг операцій, активність торгівлі, правила оподаткування доходів від перепродажу цінних паперів, масштаби діяльності.	Необхідно оцінювати можливість продажу до настання строку погашення
Ризик дострокового погашення (відкликання)	деякі емітенти залишають за собою право погашення цінних паперів до закінчення періоду обігу, ризик зумовлений необхідністю реінвестування достроково повернених коштів під нижчі відсоткові ставки, які склалися на ринку на поточний момент	Необхідно оцінювати ймовірність погашення цінних паперів до закінчення періоду та можливі наслідки
Інфляційний ризик	імовірність знецінення як процентного доходу, так і номіналу цінного папера внаслідок росту цін на товари та послуги	Необхідно порівнювати очікуваний рівень дохідності за цінним папером з прогнозованими тем­пами інфляції протягом періоду його обігу
Відсотковий ризик	імовірність зміни ставок на ринку, що суттєво впливає на ринкову ціну цінних паперів
Кредитний ризик	ймовірність невиконання емітентом своїх зобов’язань з виплати основної суми боргу або процентів	Необхідно оцінювати фінансовий стан емітента та його кредитоспроможність
Діловий ризик	пов’язується з несприятливими явищами в економіці, такими як зниження обсягів виробництва, банкрутства, безробіття	Для зниження застосовують метод диверсифікації

6.5. Управління інвестиційним горизонтом банківського портфеля цінних паперів

Інвестиційний горизонт – розподіл портфеля в динаміці, тобто добір цінних паперів з урахуванням строків їх погашення.

Стратегія	Характеристика	Переваги та недоліки
Стратегія рівномірного розподілу	Інвестування кош­тів рівними частинами в кожному з кількох інтервалів, на які поділяється загальний інвестиційний горизонт Визначається максимальний прийнятний для банку період інвестування та ділиться на однакові часові інтервали. Загальна сума інвестицій поділяється в рівних пропорціях на стільки ж час­тин, і кошти спрямовуються на купівлю цінних паперів зі строками погашення в кожному з визначених інтервалів	Стабілізація доходу протягом усього періоду інвестування; простота і доступність; гнучкість, оскільки якась частина цінних паперів весь час погашається, а отже, кошти можуть бути реінвестовані в нові активи; не потребує значної підготовки і кваліфікації інвестиційних менеджерів.
Стратегія короткострокового акценту	Сума інвестицій вкладається в короткострокові цінні папери, часовий діапазон яких перебуває в межах одного — двох років	Портфель цінних паперів розглядається як джерело підтримання ліквідності, а не одержання доходу
Стратегія довгострокового акценту	Сума інвестицій вкладається в довгострокові цінні папери	Висока дохідність
Стратегія «штанги»	Біль­ша частина інвестиційних коштів вкладається у високоліквідні короткострокові цінні папери, а решта коштів спрямовується на придбання довгострокових паперів	З одного боку, забезпечується лік­відність, а з іншого – є генератором доходів банку.

Стратегія відсоткових очікувань

Постійне оновлення складових портфеля цінних паперів залежно від очікуваних змін відсоткових ставок на ринку: зростання – скорочення інвестиційного горизонту, тобто купуються короткострокові папери; зниження – склад портфеля переглядається для подовження строків погашення цінних паперів

Одержання значних доходів.   Недоліки: високий рівень ризику, що супроводжує цю стратегію, може призвести до значних фінансових утрат; для використання такого підходу банки повинні мати можливість постійного доступу на фондові ринки; транзакційні витрати, зумовлені необхідністю частого виходу на ринки, суттєво зростають; стратегія потребує глибокого знання ринкових законів, застосування сучасних методів аналізу та прогнозування, високої кваліфікації менеджерів

Дата добавления: 2014-01-05