ТЕМА 7. Види перевірок податковими органами

Модуль 2. Податковий контроль як функція податкового менеджменту

Податкова перевірка ─ це діяльність податкових орга­нів (у деяких випадках аудиторських, громадських організацій) з аналізу й дослідження первинної облікової і звітної документації, пов'язаної зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки сво­єчасної і повної сплати податків та зборів, правильного ведення по­даткового обліку, обчислення сум податкових платежів, здійснення податкової звітності.

Податкова перевірка проводиться за наявності підстави, а саме:

─ за наявності відомостей, що дозволяють припустити, що плат­ник податку приховує об’єкт оподатковування;

─ за наявності факту невідповідності задекларованих платни­ком податку доходів і витрат з його фактичними доходами і витратами; ─ за наявності відомостей про приріст об’єкта оподатковування, якщо це не має документального підтвердження;

─ за неподання у відповідний термін податкової декларації чи інших документів, необхідних для визначення податкового зобов’язання;

─ за наявності порушень під час останньої податкової перевірки;

─ під час реорганізації чи ліквідації підприємств чи організацій.

Об’єктом податкової перевірки є грошові документи, бухгалтер­ські книги, звіти, кошториси, декларації, товарно-касові книги, по­казники електронно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що ви­користовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інші документи, незалежно від способу надання інформації, пов'язані з розрахунком, сплатою податків, зборів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи на її здійснення.

Суб’єктами податкових перевірок є підприємства, установи, ор­ганізації будь-якої форми власності, спільні підприємства, фізичні особи.

Під час проведення перевірки працівники державних податкових органів у перший день зобов’язані (початок перевірки):

─ пред’явити свої службові посвід­чення керівнику;

─ пред’явити посвідчення на перевірку;

─ ознайомити з метою перевірки і надати програму та графік пе­ревірки; ─ представити членів контрольної бригади;

─ пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;

─ вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні,
забезпечення технікою і т. ін.);

─ обговорити порядок надання необхідної інформації для пере­вірки; ─ ознайомити з попередніми результатами контролю.

Перш ніж податковий інспектор розпочне ревізію, необхідно перевірити його посвідчення на перевірку. Ненадання інспектором відповідних документів дає право платнику податків не допускати його до проведення перевірки. Ця норма закріплена в розпорядженні ДПАУ «Про посвідчення на перевірку» від 20.05.97 р. № 89-р. Посвідчення на перевірку друкується на бланку Державної податкової адміністрації і повинне бути зареєстроване в журналі видачі посвідчень на перевірку. Воно дійсне тільки на зазначений у ньому період і має бути завірене гербовою печаткою і підписом керівника чи заступника керівника податкової служби.

У посвідченні на перевірку вказуються дата видачі, назва підприємства, що перевіряється, терміни перевірки, посада й прізвище інспектора. Іс­тотним є те, що посвідчення повинне бути виписане тільки на одного працівника податкового органу, в іншому випадку (якщо по­свідчення виписане на кількох осіб) посвідчення можна вважати недійсним.

Оперативні перевірки проводять, якщо у контролерів є службові посвідчення і посвідчення на право перевірки кожного суб'єкта підприємницької діяльності (СПД). Працівники без належно оформленого посвідчення не мають права брати участь у перевірках суб’єктів підприємницької діяль­ності.

Крім цього, суб'єкт підприємницької діяльності, якого переві­ряють, повинен вести журнал реєстрації перевірок. Це дає змогу виключити несанкціоновані перевірки. У разі наявності у СПД територіально відокремлених філій, представництв та інших під­розділів у кожному з них ведеться окремий журнал реєстрації пере­вірок.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Під час здійснення податкового контролю можуть бути застосова­ні такі види податкових перевірок.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Матеріали камеральної перевірки ви­користовуються для проведення подальших податкових перевірок. Перевірці підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подачі звітності, податкових декларацій і розрахунків;

─ виконання вимог порядку заповнення наданих документів;

─ послідовність даних у формах звітності;

─ відповідність даних, використовуваних для проведення роз­рахунків, даним, відбитим у звітності;

─ правильність заповнення всіх пунктів декларацій і розрахунків ─ правильність арифметичних розрахунків і визначення сум і термінів сплати чи повернення з бюджету належних сум.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо (детальніше Ст.75 ПКУ). Документальні перевірки здій­снюються у звітному періоді й мають декілька різновидів.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Формування щорічних проектів планів-графіків проведення планових виїзних перевірок здійснюється відділеннями управлінь Державного казначейства в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, контрольно-ревізійними підроз­ділами (відділами, групами) в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах і митницями за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряються. Ці плани-графіки погоджуються з відповідною районною, міською держав­ною податковою інспекцією.

Право на проведення документальної перевірки суб’єкта під­приємницької діяльності надається тільки в тому разі, якщо йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення перевірки надіслане письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.

Телефонне або інше усне повідомлення про майбутню перевір­ку є найгрубішим порушенням порядку проведення перевірок.

Таким чином, будь-яке підприємство має право відмовити по­датковим органам у проведенні перевірки, якщо останніми не були дотримані обидві зазначені вище умови.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Виїзна перевірка, здійснюється на підставі мате­ріалів податкових декларацій та існуючих у податкових органах доку­ментів і відомостей про діяльність і майно платника податків і зборів, а також отриманих у нього документів та інформації. Підставою для проведення виїзної податкової перевірки є рішення керівника подат­кового органу з письмовим повідомленням платника податків, зборів і обов’язкових платежів. Проводиться вона в основному за місцем здій­снення платником податків діяльності, результати якої (чи вона сама) служать підставою для виникнення податкового обов’язку.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі пода­них податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових плате­жів) незалежно від способу їх подачі.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

До 1.01.2011

З 1.01.2011

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 20 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 15 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів.

Тривалість планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днівдля великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — 10 робочих днів, інших платників податків — 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків — не більш як на 10 робочих днів. Тривалість позапланових перевірок (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, інших платників податків — 10 робочих днів.

Також існує перевірка:

Формальна ─ податкова перевірка, що здійснюється з метою аналізу правильності заповнення реквізитів у документах (відсут­ність виправлень, підчищень, дописок, дійсність підписів).

Арифметична ─ податкова перевірка, що здійснюється з метою аналізу правильності розрахунків і обчислень в облікових і звітних документах платників податків.

Для проведення перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку і програму перевірки. Програма складається, виходячи з основної мети перевірки ─ вияв­лення достовірності визначення прибутку, інших об’єктів оподатко­вування, правильності обчислення податків і своєчасності виконан­ня зобов’язань перед бюджетом, оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового й бухгалтерського обліку.

Програма документальної перевірки ─ це обов'язковий міні­мум питань, що підлягають документальній перевірці, який у разі необхідності посадова особа, що здійснює перевірку, може розши­рити та ускладнити.

Програма має відображати особливості виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства стосовно повного і правиль­ного обчислення й сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Питання, які необхідно з'ясувати в програмі перевірки, викладаються в такій послідовності, щоб вони дозволили забезпе­чити не тільки всебічну документальну перевірку підприємства, а й системну, яка сприяє виявленню порушень, їх причин, а також визначити їх наслідки. Програма може містити такі основні пи­тання:

─ підпорядкованість підприємства, сфери діяльності, вид діяльності, правомірність створення та реєстрації підприємства;

─ відповідність діяльності підприємства його статуту;

─ наявність ліцензій на право здійснення окремих видів діяльності;

─ проведення аудиторських перевірок;

─ стан бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

─ правильність відображення в бухгалтерському та податково­му обліку результатів попередньої перевірки;

─ інші питання, що стосуються правильності обчислення, відо­браження в обліку та звітності й своєчасності перерахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, питання своєчасної сплати платежів до бюджету.

Дата добавления: 2014-01-05