Somebody (someone) - хтось

Anybody (anyone) – хто-небудь

Nobody (no one) – ніхто

Something – щось

Anything – що-небудь

Nothing – нічого

При вивченні цих займенників необхідно пам’ятати про важливий філософський принцип – в межах одного простого речення неможливі 2 чи більше заперечень, тому якщо треба сказати речення типу Я нікого не бачив, яке містить 2 заперечення – нікого, і не бачив, то в англійському реченні залишиться тільки одне заперечення – Я бачив нікого, або Я не бачив кого-небудь – I saw nobody, або I didn’t see anybody.

Є ще один важливий момент: займенник some (незалежно, чи у базовому вигляді, чи похідна форма) у питальних реченнях перетворюється на any. У заперечних реченнях він теж перетворюється або на any, або на no. Наприклад She has some pens. – Does she have any pens? – She doesn’t have any pens, або She has no pens.

Зовнішньо подібним на неозначені є займенник everybody – всі, кожен. Слід пам’ятати, що цей займенник граматично є одниною. Тобто в реченні це буде виглядати так: Everybody is present. – всі присутні (дослівно «кожен присутній»). Форма is говорить про однину іменника, який їй передує.

Взаємні (reciprocal):

Each other / one another – синонімічні займенники, обидва означають один одного.

Є також цікавий займенник both – обоє, обидва. Він може вживатися залежно від побудови речення як з прийменником of – Both of them were tired – вони обоє були втомлені, так і самостійно – Both pictures were nice – обидві картини були гарні. Слід зазначити, що якби замість pictures був займенник they, то такий порядок слів був би неправильний. Звідси висновок: якщо після both стоїть займенник, то треба вживати of, а якщо іменник, то можна без of. (Цей самий принцип стосується і приведених нижче займенників either, neither). Можна було би вжити таке речення або з прийменником of – both of them, або поміняти порядок слів – they both were nice.

Слово both у комбінації з and також вживається і у ролі сполучника, виражаючи значення і … і: Both students and teachers were waiting for the vacations – І вчителі, і студенти чекали канікул.

Сюди ж стосуються ще такі займенники:

Neither – жоден (коли є вибір між кількома варіантами)

Either – будь-який з (коли є вибір між декількома варіантами)

Приклади: You can use either book (of the books) (але якщо замість іменника ”book” був би займенник, то тільки either of them. Неможливо сказати either they чи it) – ви можете використати будь-яку з книжок (мається на увазі, що є вибір між декількома конкретними варіантами). Можна навіть нічого не ставити після either, якщо то, що там мало би стояти, мається на увазі чи випливає з попереднього контексту: You can use either – ти можеш використати будь-який.

Neither of them is done – жодна з них не зроблена (варто звернути увагу на принцип одного заперечення). Neither is done – жодна не зроблена (що саме «жодна» - випливає з попереднього контексту. Neither exercise (of the exercises) is done – жодна вправа не зроблена (також видно принцип одного заперечення.

Також можна зробити висновок, що у випадку, коли після neither ( а також either) стоїть іменник, то він може бути сам по собі, а може і вживатися в комбінації з of. Якщо він сам по собі, то може бути вжитий тільки в однині, а якщо з of, то в множині.

Питальні (interrogative):

Who – хто; whom – кого, кому

What – що

У вживанні цих займенників є один нюанс: якщо вони виступають в ролі підмета у питальному реченні, то таке речення буде мати порядок слів і структуру розповідного, незважаючи на те, що виражає питання. Наприклад: Who ate my breakfast? – хто з’їв мій сніданок? – речення питальне, але фактично є по структурі розповідним, оскільки у ньому питальне слово (who) є водночас підметом, тому маємо прямий порядок слів, і нема ніяких допоміжних дієслів.

Числівник (Numeral)

Числівник, як відомо, називає цифри, числа. Числівники бувають кількісні (тобто коли ми просто говоримо «сім», «двадцять вісім» у називному відмінку, і порядкові, коли ми говоримо, який це номер за порядком чи послідовністю, тобто «сьомий», «двадцять восьмий». Назви чисел англійською мовою треба вивчити, тут ми цим займатись не будемо, розберемо тільки принцип. Отже, якщо кількісний числівник 7 звучить seven, то порядковий «сьомий» буде the seven th. Що відбулося? До кількісного числівника додалося закінчення th, і перед ним з’явився артикль the. Запам’ятайте цей принцип утворення порядкових числівників. Ще приклади: nine – the nine th, fifteen – the fifteen th, twenty-four – the twenty-four th. Те саме відбувається і з більшими цифрами: сотий – the hundred th, тисячний - the thousand th. Якщо числівник складається з кількох слів (ми вже мали приклад – 24), то закінчення th додається до останнього з них.

Ще слід згадати, що якщо кількісний числівник закінчується на у, то аналогічний порядковий числівник буде мати закінчення ieth, тобто у міняється на ie. Наприклад: тридцять – thirt y. Тридцятий – thirt ie th.

Є декілька виняткових числівників, які змінюються по інакшому:

One – the first

Two – the second

Three – the third

Five – the fifth

Ця винятковість залишається дійсною і у тому випадку, коли один з цих числівників є останнім у складі багатослівного числівника і відповідно формує порядковість. Наприклад: the twenty- first – двадцять перший, the two hundred fifty- second – двісті п’ятдесят другий.

Є ще одна річ, яку слід пам’ятати про числівники: такі слова, як hundred, thousand, million, billion можуть мати форму множини. Це буває, коли треба виразити значення «сотні», «тисячі», «мільйони» без зазначення, скільки саме. Наприклад: сотні туристів – hundred s of tourists; тисячі книжок – thousand s of books. Якщо ж сказано, скільки тих сотень, тисяч, мільйонів, то ці числівники не будуть мати форми множини: 200 туристів – 2 hundred tourists, 10 тисяч книжок – 10 thousand books.

Що стосується дробів, там теж нескладно.

Дроби, які утворені через кому, наприклад 2,5, вимовляються «два крапка п’ять» - two point five, тобто перша цифра, тоді слово point, і тоді друга цифра.

Дроби типу «одна третя», «дві третіх», «три четвертих» так і будуть буквально перекладатись one third, two thirds, three fourths або three quarters.

Прислівник (Adverb)

Стосовно прислівника можна сказати небагато. Це незмінна частина мови, відповідає на питання «як?», має суфікс ly (quick – швидкий, додаємо суфікс ly і виходить quick ly - швидко, так само slow + ly = slow ly – повільно). Але не завжди слово з останніми буквами ly буде прислівником.

Розділ 4

Типи речень. Порядок слів у реченні.

Сталі структури.

Як ми вже знаємо з розділу про філософію, порядок слів в англійській мові в нормі прямий, тобто підмет – присудок – додаток – обставина (місця, часу).

Відомо також, що не всі ці ланки є обов’язковими. Обов’язкова наявність у реченні підмета і присудка. Інші частини мови, т.з. другорядні члени речення, можуть бути, а можуть і не бути, чи бути частково, залежно від змісту речення. Може бути, наприклад, підмет – присудок – обставина (часу).

Слід пам’ятати про конструкцію питальних речень, які за певних умов (речення містить модальне дієслово, дієслово be), утворюються шляхом зміни порядку слів.

Іноді вживається «неправильний» порядок слів, про такі випадки сказано у останньому розділі.

Варто детальніше описати головні члени речення:

підмет може бути виражений найчастіше іменником, також герундієм, зрідка іншими частинами мови, якщо за їх допомогою виражений предмет, людина чи явище, або якщо це слово є діючим суб’єктом.

присудок виражається дієсловом. Буває простий і складений присудок. Простий присудок складається з одного дієслова, складений присудок з двох, і друге дієслово у цьому випадку буде вживатися в інфінітиві з часткою to. Наприклад, у реченні Я хочу прийти спостерігається складений з двох дієслів присудок – хочу прийти. Слово прийти вжите в інфінітиві, інфінітив в англійській мові вживається з часткою to, тому в перекладі воно буде виглядати так: I want to come. Не забувайте про це to між двома дієсловами у складеному присудку. Його не буде, тільки якщо першим дієсловом є модальне (див. розділ про дієслово), або дієслова help, let, а також допоміжні. Наприклад: I helped him move this – Я допоміг йому пересунути це. We let him go – ми дозволили йому піти.

Наказові речення: в наказових реченнях підмет відсутній, бо його в таких реченнях не може бути в принципі. Також не буває наказових речень в питальній формі. Може бути тільки розповідне, або заперечне наказове речення. Наказові речення бувають двох типів:

1. Наказ спрямований на другу особу: йди!, пиши!, читай!, слухайте!, дивіться!, і т.п. Такі речення перекладаються на англійську мову надзвичайно просто: go!, write!, read!, listen!, look!, тобто інфінітив дієслова без частки to. Не має жодного значення, чи мова йде про другу особу однини, чи множини. Заперечна форма утворюється шляхом постановки допоміжного дієслова don’t = do not перед цим дієсловом: don’t go! – не йди (не йдіть)!, don’t write! – не пиши(іть)!, і т.д.

2. Наказ спрямований на першу, або третю особу: нехай відвідувачі заходять!, нехай він йде!, нехай би я глянув (дайте мені глянути)!, ходімо!. В англійській мові цей випадок по суті зводиться до того самого – до наказу другій особі, і робиться це за допомогою дієслова let – дозволити (дозвольте! (ви)). Далі буде стояти слово, яке означає, кому треба дозволити, (якщо це займенник, то він буде в об’єктному (родовому, давальному) відмінку), а тоді дієслово в інфінітиві без частки to, яке означає, що треба дозволити.

Let the visitors come in!

Дозвольте відвідувачам зайти!

let him go! – дозвольте йому йти = нехай він йде!

let me see! – дозвольте (дайте) мені глянути!

let us go! = let’s go! – ходімо, пішли! (дозвольте нам йти).

Let’s go– типове скорочення, (let us = let’s).

Уловлюєте структуру? Буквально ці речення можна перекласти “дозвольте відвідувачам зайти!, дозвольте йому йти!, і т.д., тобто ніби-то наказ по смислу спрямований на третю особу, а фактично let закликає гіпотетичну другу особу, тобто «дозвольте» (ви), а далі вже розкриття змісту, що саме «дозвольте». Щоб утворити у цьому випадку заперечну форму, так само, як і в першому випадку, перед словом let ставиться don’t:

don’t let him go! – не дозволяйте йому йти = нехай він не йде!

Деякі сталі структури.

Серед сталих структур, які часто вживаються і які слід запам’ятати, виділимо наступні:

There is / there are – є (для теперішнього часу; is – однина, are – множина)

There was / there were – було / були (для минулого часу; was – однина, were – множина)

There will be – буде, будуть (тут число ролі не грає)

Ця структура вживається у випадках, коли треба сказати, що «десь є щось». Після цієї структури стоїть той предмет, який «є», а в кінці речення обставина місця. Наприклад: на столі є книжка – there is a book on the table.

в кімнаті є дві шафи – there are 2 bookcases in the room;

Bона також вживається у минулому часі та рідше у майбутньому:

на столі була книжка – there was a book on the table.

на столі буде книжка – there will be a book on the table.

Якщо уважно глянути на українські речення, то, як і в англійському варіанті, тут можна помітити сталий порядок слів, який повністю відрізняється від вищеописаного для англійського речення. Всі українські речення починаються з обставини місця, потім «є», а в кінці самий предмет, який «є».. Тобто, ця структура вживається для перекладу на англійську мову, тільки якщо українське речення починається з обставини місця і має структуру де – є – що. На столі (де) є книжка (що). Речення з іншим порядком слів (наприклад, книжка є на столі) вже не будуть перекладатись з допомогою даної структури.

Абсолютно аналогічно, якщо ми бачимо англійське речення з даною структурою, і його треба парекласти на українську мову, то перекладене речення повинно мати структуру де – є – що. Якщо мова не йде про переклад, а просто про те, щоб говорити англійською, то цю структуру слід вживати, коли треба виразити ту саму думку, яку ми виражаємо українською структурою «де – є – що».

Питальна і заперечна форми у цій структурі утворюються звичайним чином:

There is a book on the table – is there a book on the table – there is not a book on the table. Інший варіант заперечення (повністю аналогічний) - there is no book on the table.

Аналогічно буде виглядати питальна і заперечна форма у минулому часі, а в майбутньому стандартно буде працювати допоміжне дієслово will:

There will be a book on the table – will there be a book on the table – there will not be a book on the table.

Наступна структура – be going (to). Вона означає – мати намір, збиратися (щось зробити).

Наприклад: He is going to buy this car – він збирається купити цю машину.

They were going to visit us – вони збиралися відвідати нас.

Питальну та заперечну форму утворюємо за допомогою дієслова be (у тій самій формі, в якій воно є в розповідному реченні), яке у питальному реченні ставиться перед підметом, а у заперечному після підмета + частка not.

Is he going to buy this car? He is not going to buy this car.

Were they going to visit us? They were not going to visit us.

Крім того, дана структура також вживається в усному мовленні для вираження впевненості у якійсь дії, чи її запланованості. У цьому значенні (до речі, у попередньому також, але у цьому особливо), ця фраза скорочується (в усному мовленні практично завжди, в письмовому іноді теж вживається, залежно від стилю тексту): going to = gonna.

I’m gonna come tomorrow – Я прийду (збираюсь прийти) завтра.

It’s gonna be all right! – Все буде добре!

Питальна-заперечна форма утворюється за тим самим принципом, який описаний вище.

Ще одна структура – used (to). Вживається в розповідних реченнях для позначення дії, яка була регулярною, традиційною в минулому. Відповідно, вживається тільки у формі минулого неозначеного часу в розповідних реченнях для позначення минулої традиційної дії. He used to fall asleep at the lectures – Бувало, що він засинав на лекціях. Тобто, це ставалось з певною регулярністю в минулому. Питальна і заперечна форма не утворюється.

Розділ 5

Система англійських часів. Формули.

Система англійських часів – це дуже цікаве явище. Спершу треба зрозуміти, що мається на увазі під поняттям «час». Ускладнення в тому, що їхні часи відрізняються від наших. От в нас їх є всього три штуки: минулий, теперішній і майбутній. Все просто і однозначно. А от в них, англійців, характеристика часів залежить від того, з якої сторони на них подивитися. Тому що те, що ми називаємо часами, в англійській мові логічніше назвати дією – теперішня, минула і майбутня дія, тобто дія, яка відбулась в минулому, відбувається тепер, або відбудеться в майбутньому. А от часи – це граматичні конструкції речення, за допомогою яких виражається тип самої дії, її характер, тобто яка вона. А тепер підходимо до найцікавішого: дія в англійській мові може бути чотирьох типів, і відповідно є 4 часи.

тип дії	час
1. Регулярна дія, одноразова дія, констатація факту.	Неозначений (Indefinite)
2. Тривала дія, процес.	Тривалий (Continuous)
3. Доконана дія, яка вже відбулася, але не вказаний точний час тої дії. Або дія, яка відбулася до іншої дії в минулому, чи відбудеться до іншої дії в майбутньому.	Доконаний (Perfect)
4. Доконано-тривала дія, тобто дія, яка почалася раніше, і триває досі, або закінчилася у вказаний момент.	Доконано-тривалий (Perfect Continuous)

Отже, як видно з таблиці, є

4 типи дії – регулярна/одноразова/факт, тривала, доконана, доконано-тривала,

і цим типам дії відповідають

4 часи – Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect Continuous.

З цього випливає, що з граматичної точки зору час в англійській мові виражає не теперішнє, минуле і майбутнє, а тип дії, тобто яка вона, якого характеру: чи тривала, чи одноразова, чи вже здійснена. Отже, перше, що нам треба з’ясовувати при необхідності перекласти речення на англійську чи щось сказати англійською мовою, це який тут тип, характер дії, що за дія. Коли вибір зроблений, то залишається тільки виразити дану дію, використавши одну з формул вибраного часу залежно від того, чи ця дія минула, теперішня, чи майбутня.

Досить часто можна визначити тип дії без сумніву. Іноді це буває складніше, коли треба або знати типові ситуації, сталі фрази і формулювання, у яких стандартно вживається певний час, або подумати логічно, беручи до уваги попередній контекст чи навколишні умови, за яких виконується ця дія. Ми це навчимося робити, коли будемо розбирати всі часи детально.

Слід також розуміти, що часто буває так, що можна сказати речення чи виразити одну і ту ж думку кількома способами, в різних часах, і зміст від того суттєво не постраждає. Також типовими є випадки, коли речення дозволяє вжити два, чи навіть три різні часи на вибір, і воно при цьому залишиться граматично коректним, але у цьому випадку змінюється зміст, і наш слухач, якому ми адресуємо це речення, по різному зрозуміє, що ми хочемо сказати. Тобто, заміна часу не завжди зробить речення граматично некоректним, однак змінить смисл чи відтінок смислу сказаного. Іноді це несуттєво, але часом може круто змінити реакцію слухача на сказане.

В об’єктивно спірних моментах, коли неясно, який потрібно вжити час, помилка з вибором часу, як правило, некритична, допустима, сказане чи написане речення зрозуміють правильно і без сумнівів, відповідно, це можна пережити, тому з такого приводу зовсім не варто переживати і перейматися тим. До речі, часто англійці і американці в британському і американському варіантах мови мають різні підходи до здійснення такого неоднозначного вибору, і при тому чудово розуміють одні одних.

Тому якщо не впевнені – говоріть, як відчуваєте, робіть той вибір, який вам підказує чуття, і нічого страшного не станеться. Головне не впадати в ступор і не говорити граматично некоректний набір слів, бо це вже точно не сприйметься.

Тепер, коли ми вже розуміємо, що таке час по-англійськи, розберемо ті 4 часи детальніше.

Indefinite (інша назва – Simple) – неозначений час – виражає регулярну дію, або констатацію факту, крім того, виражає також одноразову дію в минулому чи майбутньому.

Приклад регулярної дії:

Він щодня ходить (ходив, буде ходити) на прогулянку.

Ми маємо (мали, будемо мати) заняття з англійської мови раз на тиждень.

По чому цю дію можна розпізнати? – По фразах «раз на тиждень», «щодня» та їм подібних, які виражають певну регулярність.

Приклад констатації факту:

Це (є, був, буде) жовтий стіл.

Я люблю (любив, буду любити) смачний торт.

Їхня бригада робить (робила, робитиме) такі ремонти. (не в даний момент, а взагалі)

Ми знаємо (знали, будемо знати) про це.

А що нам тут допомагає розпізнати цю дію? Наявність ствердження якогось факту, ствердження, що хтось чи щось є, існує, вміє, знає, любить, хоче, має такі-то особливості, властивості, є таким-то і т.п.

Приклад одноразової дії:

Вчора я тобі дзвонив. (очевидно, мається на увазі, один раз).

Ми прийдемо до вас завтра. (також зрозуміло, що прийдемо 1 раз).

По чому тут видно тип дії? По тому, що дія виконана, завершена, або буде такою в майбутньому, і при цьому, як правило, вказаний час тої дії.

Таким чином, якщо нам потрібно перекласти речення чи сказати щось англійською, і явно видно, що це речення виражає вищезазначений тип дії, чи аналогічне якомусь з приведених в прикладах, то вживаємо Indefinite.

Тепер треба розібратися з формулами утворення цього часу.

Теперішня дія – Present Indefinite.

Розповідне речення по структурі = формулі прямого порядку слів у реченні, тобто просто буде підмет, присудок, додаток, обставина (місця, часу). Переставляти їх місцями не можна. Пам’ятаємо, що обов’язковими у реченні є підмет і присудок, решта членів речення можуть бути, а можуть і не бути як цілком, так і частково. Це вже залежить від змісту речення. Але у формулі ми їх вказуємо, бо якщо вони є то треба бачити, куди їх поставити.

Якщо підмет виражений третьою особою однини (тобто він, вона, воно, учень, кіт, продавець і т.п.), то в присудку буде закінчення s.

Хто що робить кого, що де, куди, коли Формула: ________ ======== (s) _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ Підмет присудок додаток обставина  

Приклад: We drink water every day.

He drink s water every day.

А як задати питання? Почнемо з того, що питання бувають різні. Основні типи питань – це загальні й спеціальні. Всі решта типи питань розглянемо потім.

Загальні – питання, які в українській мові починаються словом «чи»:

Чи ми п’ємо воду кожен день?

Очевидно, що ми часто обходимося без того «чи», задовольняючись тільки питальною інтонацією. Тобто тут суть питання стосується самого твердження.

Спеціальні – уточнюючі питання, які містять питальне слово (коли?, куди?, де?, хто?, що?, як?, скільки?, чому?) і уточнюють якусь інформацію про це твердження.

Чому ми п’ємо воду кожен день?

Для формул і вправляння будемо використовувати загальні питання, щоб не плутатися з тим зайвим питальним словом. Для себе потрібно запам’ятати, що у спеціальних питаннях це питальне слово ставиться на самому початку речення, незалежно від часу.

Отже, для утворення питальної форми використовуємо т.з. допоміжне дієслово do (а якщо підмет виражений третьою особою однини, то does, при цьому закінчення s в присудку зникає). У ролі допоміжного дієслова воно нічого не означає і ніяк не перекладається, його тільки умовно можна перекласти як чи. Воно виконує єдину функцію – робить дане речення питальним. Ставимо його перед підметом.

  Формула: Do (does) __________ =========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _?  

Приклад: Do we drink water every day?

Does he drink water every day?

Приклад спеціального питання: Why do we drink water every day?

Для утворення заперечної форми do (does) + not ставиться після підмета.

Як правило, воно скорочується, і в результаті do not = don’t, i does not = doesn’t.

Само собою, що і тут у присудку не буде ніяких закінчень s, якщо підмет виражений 3 особою однини, бо цю функцію взяло на себе допоміжне дієслово does.

  Формула: __________ don’t (doesn’t) ========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _  

Приклад: We don’t drink water every day.

He doesn’t drink water every day.

Минула дія – Past Indefinite.

Для вираження минулої дії формули по логіці дуже подібні, відрізняються лише деталі.

Розповідна форма: Порядок слів так само прямий, минулість дії виражається через дієслово-присудок. Воно буде мати закінчення ed, або якщо воно належить до числа «неправильних» дієслів, то використовується друга форма з таблички, яку ми вже розглянули вище.

  Формула: ____________ ========== ed (2ф) _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _  

Приклад: We visit ed our friends yesterday.

He drank water every day.

Питальна форма: Незалежно від того, якою особою виражений підмет, використовується допоміжне дієслово did, яке ставиться так само перед підметом. При цьому дієслово-присудок втрачає всі форми і закінчення, і буде в інфінітиві.

  Формула: Did ___________ =========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _?  

Приклад: Did we visit our friends yesterday?

Did he drink water every day?

Заперечна форма: Для заперечення did + not ставиться після підмета, присудок при цьому в інфінітиві, як і в питальній формі. Як правило, воно вживається у скороченій формі – didn’t.

  Формула: ___________ didn’t ========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _  

Приклад: We didn’t visit our friends yesterday.

He didn’t drink water every day.

Майбутня дія – Future Indefinite.

Для вираження майбутньої дії у всіх трьох формах (розповідній, питальній, заперечній) служить допоміжне дієслово will. У розповідній формі воно ставиться після підмета, в питальній перед підметом, і в заперечній will + not (яке скорочується до won’t) знову після підмета. Присудок у всіх формах залишається в інфінітиві.

Допоміжне дієслово will скорочується не тільки в заперечній формі, а і у розповідній, шляхом приєднання двох його букв ll (LL) до підмета через апостроф, якщо підмет виражений займенником. Will not = won’t = ‘ll not.

Формула: Розповідне: ___________ will ========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ Питальне: Will ___________ ========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _? Заперечне: ___________ will not ========== _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ (won’t)

Приклад: We will drink water tomorrow.

Або: We ’ll drink water tomorrow.

Will we drink water tomorrow?

We won’t drink water tomorrow.

Або: We ’ll not drink water tomorrow.

Зразу хочу додати: існує в природі ще одне допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу – shall. Воно призначене для вживання тільки, якщо підмет виражений першою особою (я, або ми). Але в сучасній англійській мові воно у цій функції практично не вживається. Тим більше якщо взяти до уваги, що в переважній більшості випадків це допоміжне дієслово скорочується, і замість I shall чи I will, we shall чи we will ми бачимо і чуємо I’ll, we’ll – самі бачите, різниця повністю нівелюється. Shall більше вживається як модальне дієслово, а у ролі допоміжного для Future Indefinite воно зустрічається в класичній художній літературі та в ортодоксальних підручниках з граматики. Тому я його не рекомендую для вживання з метою утворення майбутнього, за винятком випадків офіційних тестів чи екзамену в ортодоксально настроєних викладачів.

Простий підсумок:

1. Якщо вам треба сказати чи написати щось від свого імені зразу англійською мовою, ви можете незалежно від наявності чи відсутності типових для регулярної чи одноразової дії обставин часу вживати Indefinite практично в будь-якій ситуації в будь-якому простому реченні, якщо вважаєте, що виражена в цьому реченні дія є одноразовою, регулярною, або фактом.

2. Необхідно вживати Indefinite, коли явно мається на увазі одноразова, регулярна дія, або факт, коли форма дієслова-присудка в українському реченні є доконаною (зробив, напише), і наявні типові для даного часу обставини (вчора, минулого року, 2 години назад, завтра, наступного літа і т.п.). Це є справедливим в тому числі і для випадків, коли ви перекладаєте дані вам (на контрольній роботі, тесті, екзамені) українські речення на англійську мову. За допомогою вже відомих ознак ви визначаєте, який тип дії виражає дане речення і який час потрібно вжити.

Continuous (інша назва – Progressive) – тривалий час – виражає тривалу дію, процес, яка відбувається зараз, у даний момент / відбувалася / буде відбуватися у вказаний точний момент часу.

Точний момент часу може бути виражений не тільки вказуванням години, хвилини, а і за допомогою підрядного речення, або слова «зараз», або навіть попереднього контексту.

Приклади тривалої дії:

Він зараз їсть курку – тривалість виражена словом «зараз», тобто він в даний момент перебуває в процесі поїдання курки, відбувається тривала дія. Очевидно, що якщо замінити слово «зараз» на слово, скажімо, «щотижня», то це змінить тип дії, вона перетвориться з тривалої на регулярну, і відповідно зміниться час – з Continuous стане Indefinite.

Він їв курку в 5 годині – тривалість дії очевидна за рахунок того, що у вигляді 5 години вказаний точний момент, в який відбувалася дія, в який він був в процесі поїдання курки. Зразу відмітимо, що коли момент не так точно виражений, наприклад замість 5 години було би сказано «вчора», то це вже могла би бути й одноразова дія, треба було би оцінювати контекст.

Він їв курку, коли ми прийшли – тут тривалість дії головного речення виражена за допомогою підрядного речення, яке заміняє собою точну годину. Дія тривала, тому що відбувалася в той момент, коли ми прийшли. Ми прийшли, і побачили, як він поїдає курку, тобто перебуває в процесі цієї дії. З граматичної точки зору не має значення, як виразити точний момент – чи це буде «в 5 годині», чи це буде «коли ми прийшли» - і те, і те виражає один і той же конкретний момент.

Тепер приклад, у якому тривалість дії визначається за допомогою контексту:

О 5 годині ми мали зустрітися, але він не прийшов. Я довго думав, чому, аж потім виявилося, що він їв курку в їдальні.

У даному випадку речення «він їв курку» не супроводжується ніякою прямою вказівкою на конкретний момент тої дії, але з попередніх речень випливає, що о 5 годині він не прийшов, тому що був в процесі іншої дії в той самий час, відповідно дія є тривалою.

Для контрасту візьмемо інший випадок: В молодості він їв курку, а потім повністю перейшов на рослинну їжу. Тут акцентується на самому факті, що він їв курку, тому тут, звичайно, буде вживатися неозначений час.

І ще одне: можна вживати речення в тривалому часі взагалі без обставини часу, тобто взагалі не вказувати момент тої дії. Не слід цього боятися, це нормально, у такому випадку це буде означати, що той, хто говорить, має на увазі і хоче наголосити на тому, що ця дія тривала. Наявність обставини часу не є обов’язковою, але про неї варто знати, коли вам треба у якому-небудь тесті чи вправі перекласти речення з української на англійську, і цей переклад вимагає вміння відрізнити, де неозначений час, а де тривалий. Якщо в якихсь з речень, запропонованих дя перекладу, є така точна обставина часу, це може бути підказкою, що в даному реченні треба вживати тривалий час

Зараз необхідно навчитися відрізняти тривалу дію від нетривалої, незважаючи на наявність конкретного моменту тої дії. Наприклад, відчуйте різницю:

О 2 годині вона пила чай. (пила довго, смакувала - тривалість)

О 2 годині вона випила чай. (раз – і все – одно раз ова дія)

В обох реченнях наявна обставина часу – о 2 годині – тобто є вказаний конкретний момент дії. Але в першому маємо тривалу дію, а в другому одноразову. Чому? Тому що «пила» - що робила, сама форма дієслова має на увазі тривалість. Підсиленням цього є і наявність обставини часу – о 2 годині, в результаті очевидно, що дія відбувалася, тривала, була в процесі. А от «випила» – що зробила – це явно одноразова дія, що видно по доконаній формі дієслова, тут нема ніякої тривалості, незважаючи на наявність точного часу – о 5 годині..

Аналогічний приклад:

Зранку він відкривав гараж. (відкривав довго і ніяк не міг відкрити - тривалість)

Зранку він відкрив гараж. (раз – і все – одно раз ова дія)

Для прикладу наведемо інші пари слів:

Піднімав – підняв; писав – написав; ламав – поламав; читав – прочитав, те саме і з майбутньою дією – підніматиме – підніме, писатиме - напише і т.п.

Тепер перейдемо до формул утворення тривалого часу.

Структура речення буде складатися з підмета, допоміжного дієслова be у відповідній формі, і присудка з закінченням ing, причому незалежно від того, теперішня чи минула дія, просто міняються форми дієслова be. У питальній формі дієслово be ставиться перед підметом, а у заперечній be + not після підмета.

А якщо ми маємо справу з майбутньою дією, то там вже керує процесом допоміжне дієслово will, яке буде утворювати питальну і заперечну форму.

Теперішня дія – Present Continuous

Дія відбувається зараз, тепер, в даний момент.

Формула: Розповідне: _________ be =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ (am, is, are) Питальне: Be _________ =======ing _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _? (am, is, are) Заперечне: __________ be not =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ (am, is, are)

He is eating a chicken (now) – Він їсть курку (зараз). (дослівно – він є їдячий курку)

Is he eating a chicken (now) – Чи він їсть курку (зараз)?

He is not eating a chicken (now) – Він не їсть курку (зараз).

Минула дія – Past Continuous

Дія відбувалася у вказаний момент в минулому.

Формула: Розповідне: _________ be =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ (was, were) Питальне: Be _________ =======ing _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _? (was, were) Заперечне: __________ be not =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ (was, were)

He was eating a chicken at that moment – Він їв курку (був їдячий) в той момент.

Was he eating a chicken at that moment? – Чи їв він курку в той момент?

He was not eating a chicken at that moment. – Він не їв курку в той момент.

Майбутня дія – Future Continuous

Дія відбуватиметься у вказаний момент в майбутньому.

Формула: Розповідне: _________ will be =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _ Питальне: Will _________ be =======ing _ _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _? Заперечне: __________ will not be =======ing _ _ _ _ _ _ _, _, _, _, _

He will be eating a chicken at that moment – Він їстиме (буде їдячий) курку в той момент.

Will he be eating a chicken at that moment? – Чи буде він їсти курку в той момент?

He will not be eating a chicken at that moment – Він не їстиме курку в той момент.

Очевидно, що всі зміни, пов’язані з часами і формами речення, відбуваються тільки з дієсловом be (або will в майбутньому). Всі решта конструкції в реченні залишаються незмінними.

Простий підсумок:

1. Якщо вам треба сказати чи написати щось від свого імені зразу англійською мовою, ви можете незалежно від наявності чи відсутності точного моменту часу вживати Continuous практично в будь-якій ситуації в будь-якому простому реченні, якщо вважаєте чи хочете показати, що виражена в цьому реченні дія є тривалою. Ваш співрозмовник так і зрозуміє, що ви маєте на увазі тривалу дію.

2. Необхідно вживати Continuous, коли явно мається на увазі тривала дія, коли форма дієслова-присудка в українському реченні є недоконаною та виражає тривалість, і наявний точний момент дії, виражений чи обставиною часу, чи підрядним реченням, чи контекстом. Це є справедливим в тому числі і для випадків, коли ви перекладаєте дані вам (на контрольній роботі, тесті, екзамені) українські речення на англійську мову. За допомогою вже відомих ознак ви визначаєте, який тип дії виражає дане речення і який час потрібно вжити.

Вираження майбутньої запланованої дії.

Перш ніж перейти до розгляду наступного часу, слід сказати кілька слів про вираження запланованої майбутньої дії. Чому саме тут і зараз? Тому що тривалий час – це часто застосовуваний інструмент вираження такої дії, незважаючи на те, що вона не є тривалою. Отже, для того, щоб виразити майбутню заплановану дію, чи дію згідно з розкладом, графіком, яку буде виконувати людина, досить часто вживається звичайний Present Continuous. Наприклад:

Що ти робиш завтра? – Завтра я беру участь у змаганні.

What are you doing tomorrow? – I’m taking part in the competition tomorrow.

Можна помітити, що в українській мові ми маємо аналогічне явище, тобто також говоримо про майбутню заплановану дію теперішнім часом (не «що ти зробиш», а «що ти робиш» завтра. Не «я візьму участь», а «я беру участь». Це явище абсолютно аналогічне в обох мовах.

Трошки інакше воно виглядає, якщо заплановану дію буде виконувати неживий предмет. У цьому випадку вживаємо Present Indefinite. Наприклад:

Поїзд відправляється завтра в 10 годині.

The train departs tomorrow at 10 o’clock.

Тут ми бачимо те саме – в обох мовах вжитий теперішній час. Тобто це має бути легко для розуміння і запам’ятовування.

Perfect – доконаний час – виражає доконану дію, тобто дію, яка вже відбулася, і є результат тої дії, але при цьому не вказаний точний час тої дії. Якщо вказано, коли саме відбулася дія, вона вже не може бути виражена доконаним часом.

Іншими словами, цей час виражає дію, яка відбулася або відбудеться не у вказаний момент, а до вказаного моменту, передує вказаному моменту.

Логічно, що минула дія, яка відбулася до якоїсь іншої дії в минулому, чи минулого моменту часу, буде виражена через минулий доконаний час – Past Perfect.

Майбутня дія, яка відбудеться до якоїсь іншої дії в майбутньому, чи майбутнього моменту часу, буде виражена через майбутній доконаний час – Future Perfect.

Теперішня дія, яка вже відбулася відносно «зараз», відносно даного моменту, буде виражена через теперішній доконаний час – Present Perfect.

Варто запам’ятати т.з. слова-індикатори, наявність яких є типовою для даного часу, і які можуть підказати, що у цьому реченні слід вживати доконаний час.

Вже – already Коли-небудь – ever

Ще – yet А також Ніколи – never

Щойно – just Останнім часом, недавно – lately, recently

З (того часу як) – since

Варто пам’ятати, що already, just, never типово розташовуються після have у розповідному реченні, але при утворенні питальної чи заперечної форми разом з have воно не переміщається, залишається на своєму місці.

З точки зору української граматики, перекласти на англійську мову перфектом можна речення або в минулому часі, або в майбутньому. Українське речення в теперішньому часі не може бути перекладене перфектом. В англійській мові цей час має минулу, теперішню і майбутню дії, але з нашої точки зору доконана дія може бути тільки минулою, або майбутньою.

Приклади такої дії:

Дата добавления: 2014-01-05