Соціально-трудові відносини зайнятості

Лекція 8

1. Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин.

2. Економічна та соціальна сутність зайнятості

3. Види і форми зайнятості

4. Державне регулювання зайнятості

5. Безробіття як економічна категорія

1. Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин.

3айнятiсть населення – це певна сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин мiж людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими мiсцями; формування, розподiлу i перерозподiлу трудових pecypciв з метою участi в суспiльно-кориснiй працi i забезпечення розширеного вiдтворення робочої сили. Ця сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин знаходить свiй вияв у певних економiчних категорiях, таких, як iндивiдуальна (сiмейна), колективна трудова дiяльнiсть, процес працi, iнтенсивнiсть та продуктивнiсть працi, мобiльнiсть робочої сили, загальноосвiтня та професiйна пiдготовка кaдpiв, заробiтна плата та iн.

Звичайно зайнятiсть визначається як дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням особистих i суспiльних потреб, i така, що, як правило, приносить прибуток.

Згiдно iз Законом Украiни “Про зайнятiсть населення” до зайнятого населення належать громадяни [7]:

. тi, що працюють за наймом;

. тi, що самостiйно забезпечують себе роботою;

. обранi i призначенi на оплачуванi посади в органи державноi влади, управлiння i в громадських об’єднаннях;

. тi, хто проходить службу в Збройних силах України та iнших вiйськових формуваннях, створених вiдповiдно до законодавства України;

. тi, хто проходить професiйну пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї з вiдривом від виробництва;

. учнi денних загальноосвiтнiх шкiл i студенти вищих навчальних закладiв.

Отже, до зaйнятого населення належать yci громадяни, зайнятi будь-яким видом суспiльно-корисної дiяльностi.

Особи працездатного віку, якi працюють, а також незайнятi громадяни, що бажають трудитися i активно шукають роботу, вiдповiдно до класифiкацiї, що застосовується у мiжнароднiй статистицi, належать до категорії “економiчно активного населення”. Особи, що зайнятi іншою корисною діяльністю або просто не бажають брати участi у суспiльному виробництвi, належать до “економiчно неактивного населення”.

3. Види і форми зайнятості

Концептуально зайнятiсть населення можна подiлити на повну, глобальну, добровiльну i примусову.

Повна зайнятiсть населення — це така зайнятiсть за якої пропозицiя робочої сили повнiстю покривається попитом з боку суспiльного виробництва. Повна зайнятiсть працездатного населення – це використання вcix трудових pecypciв (повну зайнятість населення не можна плутати з повною зайнятiстю особи або групи осiб, що визначаються зайнятiстю особи або групи осiб повний робочий день чи тиждень, тобто iз зайнятiстю за iндивiдуальним використанням рабочого часу).

Повна зайнятiсть може бути досягнута при будь-якому piвнi залучення робочої сили, якщо цей piвeнь відповідає задоволенню потреб населення в рабочих мiсцях за умов економiчної доцiльностi пропонованих робочих мiсць. Економiчно доцiльне робоче мiсце — це робоче мiсце, яке дозволяє працiвниковi досягти високої продуктивностi праці i мати достойний заробiток.

Головне завдання держави у забезпеченні повної зайнятості – кожному, хто бажає працювати, держава повинна надати робоче місце.

Глобальна зайнятiсть — це врахування вcix видiв корисної дiяльностi як у суспiльному виробництвi так i поза ним. До глобальної зайнятостi можна вiднести i так звану тiньову eкoнoмiкy та нерегламентовану зайнятiсть. Поза суспiльним виробництвом знаходяться тaкi суспiльно кориснi види зайнятостi як догляд за дiтьми та хворими, ведення домогосподарства, тимчасова зайнятiсть тощо, але така зайнятiсть теж є суспiльно корисною.

Прикладом застосування примусової зайнятості були колишні соціалістичні країни, в яких конституційно було закріплено не тільки право, а й обов’язок трудитись. Кожен працездатний громадянин мусів працювати з ранньої юності до пенсійного віку.

Добровільна незайнятість не може бути підставою притягнення громадян до адміністративної, карної та іншої відповідальності. Але тим, хто готовий трудитись і вишукує можливості для цього, держава повинна надати відповідну роботу.

4. Державне регулювання зайнятості

Державна полiтика зайнятостi населення в Україні базується на таких принципах:

• забезпечення рiвних можливостей yciм громадянам в реалізації права на вiльний вибiр виду діяльності вiдповiдно до здiбностей та професiйної підготовки;

• сприяння забезпеченню ефективної зайнятостi, запобiганню безробiття, створенню нових робочих мiсць;

• координації дiяльностi у сферi зайнятостi з іншими напрямами соцiально-економiчної полiтики;

• забезпечення контролю профспiлок, спiлок пiдприємцiв, власникiв пiдприємств за виконанням заходiв щодо забезпечення зайнятостi населення;

• мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi проблем зайнятостi населення.

Основи соцiального захисту населення у сферi трудових вiдносин закладенi в Конституцiї України i в Законi України “Про зайнятiсть населення” [7].

Державнi гарантії зайнятостi населення в Укpaїнi:

а)добровiльнiсть працi i вибору виду дiяльностi;

б)захист вiд необґрунтованої вiдмови в прийомi на роботу i незаконного звiльнення з роботи;

в)безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до професiйної пiдготовки, освiти, особистих i суспiльних потреб;

г)виплати вихiдної допомоги i збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйне мicцe роботи;

д)безкоштовне начання безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах;

е)виплати безробiтним допомоги по безробiттю, у встановленому порядку.

5. Безробіття як економічна категорія

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.

Безробітні громадяни у визначенні МОП — особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

• не мають роботи (прибуткового заняття);

• шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом зазначеного тижня;

•готові приступити до роботи протягом двох наступних тижнів.

Згідно із законодавством України до безробітних зараховують працездатних громадян працездатного віку, які [7]:

• через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів;

• готові та здатні приступити до відповідної роботи;

• зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Кількість (чисельність) безробітних — це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення – це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття.

Дата добавления: 2014-01-05